У Молдові минулої неділі відбулися парламентські вибори.
Виборці мали обрати 101 депутата парламенту Молдови.
Одночасно відбувся консультативний референдум.
Громадяни країни мали висловитися щодо скорочення числа депутатів парламенту із 101 до 61 і права відкликати депутатів, якщо вони не виконують своїх обов’язків.
Утім консультативний референдум не матиме юридичних наслідків, зазначає агенція «Інтерфакс».
Вибори по-новому
Голосування вперше проводилось за змішаною виборчою системою, а це означає, що 50 депутатів обирали за партійними списками, ще 51 депутата — в одномандатних округах.
Також уперше на виборах скасована «виборча тиша», тобто дозволена агітація в день виборів (лише не безпосередньо на території виборчих дільниць). Крім того, в країні скасований поріг явки: адже значна частина населення — за оцінками місцевих ЗМІ, до одного мільйона — працює за кордоном (у країнах ЄС і Росії), тоді як право голосу мають понад три мільйони громадян Молдови.
Вперше на виборчих дільницях були встановлені відеокамери, які скеровані на виборчі урни. Стежили за виборами понад 600 міжнародних і 2,5 тисячі місцевих спостерігачів, а також спостерігачі від 20 дипломатичних місій, акредитованих у Молдові.
У виборах брали участь 14 політичних партій і один виборчий блок та 320 кандидатів-одномандатників.
За даними соціологічних опитувань найавторитетнішої соціологічної служби «Барометр суспільної думки» на день виборів, до парламенту, швидше за все, мали ввійти три партії: президентська Партія соціалістів (20%), позасистемний опозиційний блок ACUM на чолі з Майєю Санду і Андреєм Нестасе (12%) і правляча Партія демократів (9%) під керівництвом олігарха Влада Плахотнюка.
Тобто жоден iз політичних конкурентів не мав шансів отримати більшість та сформувати наступний уряд.
Також близькою до подолання 6-відсоткового виборчого бар’єра була популістська партія «Шор». Показово, що лідер цього політичного угруповання Ілан Шор, який засуджений судом першої інстанції до 7,5 року ув’язнення за участь у банківській афері, зміг отримати так званий «сертифікат про непідкупність» для участі у виборах.
Хто і куди поведе Молдову
Передвиборчі програми практично всіх кандидатів зводились до обіцянок кращого життя. Правда, рецепти такого «шляху до щастя» у провідних претендетів на перемогу були різні.
Зовнішня політика та шляхи подальшого руху Молдови були на другому плані, оскільки більшості молдаван, які борються за виживання, ця тема, на жаль, не є особливо цікавою.
А головні учасники виборів переймались переважно конфігурацією майбутньої влади. Соціалісти зважували можливості організації коаліції, яка переорієнтує Молдову в напрямку Москви, а правлячі демократи, в свою чергу, підраховували потенційні сили, які допоможуть зберегти прозахідну орієнтацію країни.
Спікер парламенту Молдови Андріан Канду, проголосувавши в неділю, звинуватив Росію у спробах вплинути на результат голосування. Він нагадав, що за два дні до виборів у МВС Росії заявили про кримінальну справу проти Плахотнюка. Крім того, низка домовленостей, яких Росія досягла з президентом Молдови Ігорем Додоном напередодні виборів — наприклад про скасування мит на поставки сільгосппродукції — за словами спікера парламенту, теж мала політичний характер.
Після голосування ніякого дива не сталося. За оприлюдненими вчора главою ЦВК Молдови Аліною Руссу попередніми результатами виборів після підрахунку 98% голосів (вчора ще не були відомі результати усіх закордонних дільниць), соціалісти і Демократична партія отримали фактично рівну кількість місць у парламенті.
До парламенту потрапляють 34 кандидати від Соціалістичної партії Молдови (сумарно за партійним та одномандатними списками). Демократична партія заручилась 33 парламентськими мандатами. Блок ACUM отримує 26 місць. Партія «Шор» — 8 місць.
Наразі є спірні моменти по кількох одномандатних округах. Якщо результат залишиться таким, то демократи і блок ACUM можуть створити парламентську більшість і не допустити соціалістів до влади. Останні, розуміючи такі ризики, вчора розпочали закликати до проведення нових виборів, посилаючись на порушення під час волевиявлення та підрахунку голосів.