України замало: рф пригрозила вгатити по Польщі
Відкриття у Польщі бази протиракетної оборони США в Міністерстві закордонних справ росії назвали провокацією та пригрозили потенційним ударом по ній. >>
На волосині від війни: з чим цього року прийшов Путін до Федеральних зборів
22.02.2019
Володимир Путін: Трамп перший почав...
У середу, 20 лютого, президент РФ Володимир Путін виступив зi щорічним (уже 15-м) посланням Федеральних зборів.
Російські ЗМІ анонсували, що цьогорічне звернення буде значно миролюбнішим, ніж попереднє, у березні минулого року, значну частину якого зайняли вихваляння з приводу розробки та впровадження нових видів озброєнь та погрози Заходу.
Путін дійсно розпочав «за здравіє», запропонувавши низку заходів зі зміни інвестиційного клімату, боротьби з бідністю та просування родинних цінностей.
Але довго на такій тональності не втримався і осідлав улюбленого коника — атаки на Захід.
Якщо ви так, то ми...
Він украй жорстко відреагував на вихід США з Угоди про ліквідацію ракет середнього та малого радіуса дії (INF) і навіть пригрозив розгорнути нові російські ракети, які можуть уразити «командні пункти» в інших країнах.
«Росія буде змушена створити і розгорнути види озброєнь, які можуть бути використані не лише щодо тих територій, з яких нам буде надходити відповідна пряма загроза, але і щодо тих територій, де перебувають центри прийняття рішень iз застосування ракетних комплексів, які загрожують нам». Слова Путіна про те, що Росія буде готуватися по удару не лише по американських базах у Європі, а й командних пунктах у США, були традиційно зустрінуті зібранням «гучними і тривалими оплесками».
Цікаво, що під час звернення до Федеральних зборів Володимир Путін уже не заперечував, як раніше, а визнав, що російська збройна промисловість розробляє ракети, виробництво яких заборонено договором INF.
Президент Росії заявив, що Москва першою не розгортатиме заборонені ракети в Європі, але робитиме це у відповідь на такі дії з боку США.
На думку деяких незалежних експертів, Росія вже давно порушує міжнародні договори про роззброєння. Експерти також зазначають, що зовнішня політика Володимира Путіна базується на агресії проти сусідів, спробах дестабілізувати ситуацію у світі, а також поширенні неперевіреної інформації про російський військовий потенціал.
Вихід США з угоди на тій підставі, що Росія порушила її, є дуже неприємним розвитком подій передусім для Росії, вважають експерти.
Якщо в Європі з’являться ракети, які, за словами Путіна, впродовж 10 хвилин можуть досягнути командних пунктів у центрі Росії, то це зводить нанівець сподівання російського керівництва на удар у відповідь.
Таке рішення ухвалили за 10 хвилин неможливо. Тому погрози Путіна, що російські ракети також будуть здатні за 10 хвилин досягти Вашингтона та континентальної частини США, слід сприймати як анонс, що такі російські ракети будуть розгорнуті на російських підводних човнах.
Наразі Росія таких можливостей не має і невідомо, коли буде мати, бо на розробку і впровадження такого рішення потрібні дуже великі гроші.
Особливо в ситуації, коли Росії потрібні кошти ще й на анонсовані в першій частині президентського виступу програми в галузі освіти та охорони здоров’я.
Путін блефує
І з воєнної точки зору це не має жодного сенсу, оскільки в американців на підводних човнах та кораблях уже розгорнуті приблизно шість тисяч крилатих ракет.
Тому ті 42 ракети, які будуть розгорнуті в Румунії, як кажуть, «погоди не роблять». Тому погрози Путіна на адресу США експерти вважають блефом, хоча для Європи дійсно створюється реальна загроза.
Колишній виконуючий обов’язки міністра оборони Польщі і доктор воєнно-історичних наук Ромуальд Шеремєтьєв вважає, що Росія будує наступальну армію — для атаки, а не оборони.
«Захід, якщо взагалі, то реагує. Росіяни стверджують, що це Захід оточує і НАТО наближається до кордонів Росії. Але це казки, що мають пояснювати, чому вони (Росія. — Ред.) ведуть таку агресивну політику», — сказав професор.
На думку Ромуальда Шеремєтьєва, нинішня гонка озброєнь може вийти з-під контролю. «Якщо ми подивимося на історію гонки озброєнь, то декілька разів були такі моменти, коли мир вже висів на волосині. Йдеться про кубинський конфлікт, а також конфлікт за Берлін, а отже, були ситуації, коли війна могла вибухнути. Так може бути і тепер», — вважає він.
