> > Смертю смерть поправши: пам'яті Небесної сотні

Смертю смерть поправши: пам'яті Небесної сотні

20.02.2019
Смертю смерть поправши: пам'яті Небесної сотні

Андрій ДЕМИДЕНКО
 
«Хiба не по-прометеївськи скликає нашi серця Андрiй Демиденко в найкращiй поезiї про Майдан — своїй знаменитiй поемi «А на Хрещатику, а на Грушевського...», в якiй народ i його праведне волевиявлення пiдносяться до апогею людського духу. І в цьому процесi вiн не тiльки всенацiональний поет, а й безпосереднiй учасник Революцiї гiдностi»
 
«Україна молода» вiд 24 квiтня 2018 року
 

Я — на Майдані!

Це сьогодні мій фронт.
І в анфас, і у профіль
я не натовп — 
народ.
Свобода і гідність! — 
мої українці.
Ми страху свого
перейшли Рубікон!
Вогненні завіси —
не чорнобривці — 
Над гулом,
над дзвоном,
над виром
колон...
Я мислю,
Я дихаю
По-українськи!
Не вірите? — 
йдіть на Майдан!
Обігрійте намети — 
революцій колиски.
Чує голос Вкраїни
вселюдський орган.
Я — на Майдані!
Це сьогодні
мій фронт.
І в анфас,
І у профіль
Беркут на Майдані.
Фото з сайта obozrevatel.com. (Фото Сергій Лойко).
 

Я — вкраїнський народ! 

А на Хрещатику, а на Грушевського...
«В особливо драматичнi та вкрай зболенi днi народної жалоби за Небесною сотнею цi ще не висохлi вiд чорнил рядки поеми з 23 лютого по 2 березня 2014 року майже щогодини звучали на всiх каналах Українського радiо, їх презентували у прайм-таймах впливовi телекомпанiї, видрукували найтиражнiшi українськi газети, стоячи проводжали переповненi унiверситетськi актовi зали, а найголовнiше — зi сльозами слухали i читали на барикадах...
Твiр має двi дати написання: перша — 19 лютого (18-19 з’явилися першi розстрiлянi); i друга — продовження — 21 лютого (пiсля кривавого 20-го числа)».
Із книги «Майдан»
Активісти Майдану.
 
I
Беркути в небі — 
у повен у розмах! — 
Вивчають польотів
граматику.
А на Грушевського, а на Хрещатику
Безкрилі круки,
Скувавши бронею
душу й руки,
Їхнє ганьблять імення...
 
А на Хрещатику, а на Грушевського
Ранком і в ночах
холодно й грізно.
А на Хрещатику, а на Грушевського
Стогнуть люди.
Стогне залізо.
 
А на Хрещатику, а на Грушевського — 
Не чеканять паради.
А на Хрещатику, а на Грушевського
Стоять барикади.
Гримлять барикади!
Розділивши собою грядуще
і суще...
 
А на Хрещатику, а на Грушевського
В парадних будинків
Обпалені скроні.
 
А на Хрещатику, а на Грушевського
Асфальти й бруківки,
Залиті смертю
і кров’ю...
 
А на Хрещатику, а на Грушевського
Новітні центуріони — 
Муштровані чорні менти —
Стріляють в свободу!
Вбивають свободу!
В гідність людини!
В гідність народу!
 
Чорні в них душі,
як чорні в них свити.
І страшно не вмерти —
Страшно так жити.
І страшно не вмерти —
Страшно так жити!
І на Хрещатику.
І на Грушевського.
І по всій Україні!
 
І як безсмертя прапор,
Як нескорений заповіт,
Над Українським Євромайданом
Білим голубом Правди
Мажористі ноти
розлітаються в світ,
Серцем добуті
зі старих фортепіано...
19.02.2014.
 
II
А на Хрещатику, а на Грушевського
Бути
музиці
рано!
А на Хрещатику, 
а на Грушевського
Сльоза
не загоїть
рани...
 
А на Хрещатику, а на Грушевського
Тіла хлопців наших
Гріє холод
бетонних плит...
 
А на Хрещатику, а на Грушевського —
Смертю смерть
поправши
І передавши
Врятований ранок
Нам у спадок
на цій землі —
Небесна Cотня
Небесним
Чумацьким Шляхом,
Як на пост —
Вирушає
у вічний політ!
О, Країно, цілована Богом...
21.02.2014.
Піаніно — символ Майдану.
Фото з сайта argumentua.com.
 
Друкована версія

Cтатті по темі