Навіть якщо ви ніколи не чули прізвища Флоріана Юр’єва, лишається велика ймовірність того, що бачили результати його роботи.
Він автор проекту знаменитої неомодерністської «Тарілки» на станції метро «Либідська» — будівлі Київського інституту науково-технічної інформації (1964—1979 рр.).
Свого часу, до речі, її було відзначено спеціальною премією Держбуду «За новаторство в архітектурі».
А ще Флоріан Юр’єв створював архітектурний проект наземної центральної столичної станції метро «Хрещатик» і вивищеного там ресторану «Метро» (1958—1963).
А Герб — геральдичний символ міста Києва (1966—1995 рр.) — точно був впізнаваний у кожному куточку країни. Флоріан Юр’єв створював його у співавторстві з Борисом Довганем. У тому проекті вперше як символ нового життя у гербі міста зобразили каштановий листок.
Флоріан Юр’єв. «Малевич».
Утім це лише маленька частка творчості 89-річного Флоріана Юр’єва. Митець — архітектор, художник, скрипковий майстер, мистецтвознавець, книжковий графік.
Усі ці яскраві й самобутні грані представлено на першій персональній виставці достойника у Національному художньому музеї України «Флоріан Юр’єв. Modus coloris sintez», яка триватиме до 17 березня.
Її завдання — дослідити основні види професійної діяльності митця, багатофокусно представити його творчість та розкрити своєрідність творчого феномена автора різнопланових робіт, виробити комплексний погляд на місце цього художника в українському мистецтві 1960-2000-х років.
Флоріан Юр’єв. «Автопортрет».
«Показувати Флоріана Юр’єва важко, бо те, що він робить, не вміщується в традиційні види та форми мистецтва, до яких ми звикли. Це не живопис у чистому вигляді, не малювання в чистому вигляді, не скульптура. От єдине, напевно, архітектура в нього — це справжнє зодчество, — сказала на відкритті виставки мистецтвознавиця Галина Скляренко, фактично єдина нині, яка писала про мистецькі пошуки митця. — Таких, як Флоріан Юр’єв, зазвичай називають «людиною Ренесансу».
Його талант дуже різноспрямований, і в кожній сфері він досягає неймовірних результатів. Але найцікавіше те, що його творчість почалася ще наприкінці 1950-х, і вже тоді це були протоконцептуальні речі. Те, що він робить, ламає традиційні кордони мистецтва і виводить нас на геть інакший рівень креативності. Те, що він робить, — чиста творчість, яка об’єднує в собі все: і музику, і колір, і звуки, і думки, і слова, і форми».
Флоріан Юр’єв. «Партія і народ єдині».
Не даремно куратори поєднали в назві виставки слово «модус», яке у різних контекстах має значення «видозміна, розмаїття висновків, спосіб і норма, та синтез — метод наукового дослідження предметів, явищ дійсності в цілісності, єдності та взаємозв’язку їх частин та єдність, цілісність певних сполучених, пов’язаних між собою явищ і предметів дійсності».
Уся творчість митця – це системи координат, які багатовимірно існують немов самостійно, але сполучаються у велику галактику творчого унікума. Образи не всюди прочитуються з першого погляду. Але коли отримуєш ключ до розуміння — відкриваєш усе новий і новий пласт філософських смислів.
Виставка розміщується у двох залах. Більшість творів для виставки надав сам автор, деякі взяли з приватних колекцій Сергія Сиротіна та Анатолія Баженова.
«Піраміда тоталітаризму».
Окремо представлено архітектурні та скульптурні проекти. Над цією експозицією працювали Олексій Биков, Павло Величко та Олександр Бурлака. Із групою архітекторів Флоріан Юр’єв професійно познайомився у 2017-му на Київській бієнале, яка відбувалася у «тарілці» на «Либідській». Це була мистецька відповідь на інформацію про нову забудову, котра загрожує архітектурі цього ансамблю. Нині існує архітектурний проект бережливої реконструкції «тарілки». Він представлений в експозиції виставки.
На початку 1970-х цензура зробила неможливою подальшу роботу Флоріана Юр’єва архітектором, тому він став педагогом, 20 років викладав студентам композицію та колір, уточнює співкуратор виставки Дарина Якимова.
І митець став засновником нового жанру мистецтва — музики кольору, що базується на винайденому ним ще у 1959 році кольоровому методі фонетизації тексту. Флоріан Юр’єв розробив кольороряд із 16 спектральних тонів — умовно, колірну гаму. У цій гамі може бути до 180 кольорів — стільки відтінків спектра розрізняє людський зір.
Групи кольорів складають гармонійну єдність — художник назвав їх «акордними модусами колірної гармонії». Ними нам художник передає на картинах музику Баха, Стравинського й інших композиторів. (Коли у 1961 році Флоріан Юр’єв виставив у київському Будинку архітектора незрозумілі партійно-ідеологічним функціонерам кольоромузичні акварелі, їх спочатку арештували, а потім знищили). Флоріан Юр’єв також записав своїм кольоровим методом багато поезій, наприклад Тараса Шевченка, Осипа Мандельштама. Вони також представлені на виставці.
Різьблення на смичкових інструментах. Скрипка «Чайковський».
Фото Валентини САМЧЕНКО.
Цікавий портретний цикл Флоріана Юр’єва: Малевич, Кандинський, Стус, алегоричний «Портрет більшовизму», на якому зображено Леніна. А ось ілюстрція до вірша «Форос» із підписом «Партія і народ єдині»: почорніле дерево, яке всихає, десь обрубане, обплутує червона ліана. Колірні композиції, де поєднуються як візуальні, так і символічні складові, Флоріан Юр’єв називає «модусами», у них триєдині мистецтво, наука і мораль.
На виставці представлено смичкові інструменти митця — кожен прикрашений вирізьбленим із дерева портретом достойника: зокрема, Чайковського, Крушельницької, Страдіварі. Є і контрабас «Тарас», і скрипка «Ольга», що увічнюють історичних постатей не лише зі світу музики. Ще на початку 2000-х Флоріан Юр’єв очолив дослідницьку лабораторію, метою якої було розробити новий, сучасніший канон смичкового інструмента.
Із 35 зразкових інструментів майстра створили камерний ансамбль інноваційних смичкових, у якому — скрипки, альти, віолончелі та контрабаси. Флоріан Юр’єв — президент Всеукраїнської асоціації майстрів-художників смичкових інструментів, один із найкращих сучасних скрипкових майстрів, який значно модифікував смичкові, використавши для створення музичних інструментів не рідкісні породи дерев, а доступну, спеціально оброблену деревину та штучні матеріали.
Виставка «Флоріан Юр’єв. Modus coloris sintez» відбувається в рамках паралельної виставкової програми «Клітина», мета якої — комплексне дослідження та презентація художників другої половини ХХ століття, чия творчість досі залишається маловідомою.
Для розуміння творчості митця важливі і біографічні факти. Флоріан Юр’єв своє дитинство провів у сибірських таборах, де з дев’яти років почав працювати, там же навчався, там же і потрапив до в’язниці за статтею «контрреволюційна агітація»... Закінчив Іркутське училище мистецтв, Київський художній інститут (спеціальність — архітектор, 1956), аспірантуру Московського поліграфічного інституту (спеціальність — мистецтвознавство,1974), докторантуру Львівського поліграфічного інституту імені Івана Федорова (1980).
