На перший погляд, це виглядає дико: невже таке можливо, що де-юре міжнародні санкції оголошені Росії, а де-факто ці ж самі санкції застосовують щодо України?
Але, виявляється, що подібне цілком може мати місце.
Із Китаю в ЄС — в обхід України
Судіть самі. У грудні минулого року в Парижі, на 93-й Генеральній асамблеї Міжнародної спілки залізниць, російське ВАТ «РЖД» отримало чудовий для себе результат.
А саме: між МСЖД і Асоціацією вантажоперевізників FERRMED підписаний меморандум, згідно з яким основний міжнародний вантажний залізничний маршрут між Китаєм та ЄС проходить в обхід України, а саме через Росію, країну-агресора, до якої застосовано санкції.
Ну як таке взагалі можливо, за умови, коли Україну весь світ підтримує? Чому від України ніхто не виступив проти, хоча Укрзалізниця — дійсний член МСЗ?
Або ось ще цікаві події, коли в період керівництва ПАТ «УЗ» Войцехом Балчуном дві найбільші польські компанії — PKP-Gargo і CTL-Logistics — так само успішно підписали аналогічні угоди на транзит вантажів в обхід України. Після чого польський «десант» із правління ПАТ «УЗ» спокійно ретирувався на свою історичну батьківщину. Дивний збіг...
Однак і це все квіточки. Головне попереду. Росія включилася в боротьбу за залучення технологій у свою промисловість.
Зокрема, підписано угоди з китайською корпорацією CRRC про спільну розробку та будівництво високошвидкісного рухомого складу, здатного здійснювати перевезення вантажів на швидкості до 320 км/год., і все це задоволення на умовах до 85% локалізації виробництва в Росії. Майже як у нас із GE...
А тепер уявіть, Росія має всі шанси стати світовим лідером із виробництва високошвидкісних поїздів для перевезення вантажів, з усіма наслідками, що випливають.
А де ж ми? Де Україна зі своїми амбіціями? Чи ми вже забули, що транспортне машинобудування в Україні завжди було на висоті й українські вагони в значних обсягах кілька десятиліть відправляли на експорт?
Український проект є, але нікому не потрібний
Ну а тепер — головне. В Україні, як і в Росії, розроблено аналогічний російській ВСМ «Євразія» конкурентний проект української високошвидкісної магістралі (ВШМ), здатний не тільки здійснювати доставку вантажів на швидкостях 300-320 км/год., а й залучити інвестиції в економіку України — не менше 23,1 млрд. доларів.
Проект дозволить завантажити замовленнями понад 20 галузей економіки, отримати дохід у перші десять років будівництва та експлуатації, який можна порівняти з зовнішньою заборгованістю України.
По суті, реалізація проекту ВШМ не тільки дасть можливість реалізувати транзитний потенціал й інтегруватися в ЄС, а й знайти в повному сенсі незалежність України.
Хтось порівнює ці проекти за значимістю із Суецьким каналом. Однак, з огляду на сукупну фінансову ємність будь-якого з цих проектів, за маршрутом Китай—ЄС, орієнтовно в 200 млрд. доларів, необхідно чітко розуміти, що будівництва двох Суецьких каналів не буде.
Побудувати транзитний міст із Китаю в ЄС цілком під силу Україні, об’єднавшись у своїх зусиллях із країнами Середньої Азії та Південного Кавказу, Китаєм і ЄС. Або ж Росія, користуючись абсолютною бездіяльністю України, реалізує свій проект ВШМ «Євразія».
І, як підсумок, дуже важливо підкреслити, все залежатиме від реальної підтримки подібних ініціатив вищим політичним керівництвом країни, вміння відстоювати інтереси національної економіки на міжнародному рівні.
В іншому випадку, ми маємо всі шанси стати лідером хіба що в будівництві велосипедних доріжок, остаточно розваливши, так і не встигнувши модернізувати, свою індустріальну економіку.
Нові швидкості на суші і на морі
Тим часом Асоціація «Високошвидкісні магістралі» не припиняє своїх спроб зрушити справу з мертвої точки.
Задля просування економічних інтересів України в питанні реалізації транзитного потенціалу, а також для об’єднання зусиль і заходів з одночасного захисту економічних інтересів як України, так і країн-партнерів Каспійсько-Чорноморського маршруту (КЧМ) нового Шовкового шляху, Асоціація ініціює створення міжнародної «Хартії Високошвидкісної магістралі», зі штаб-квартирою в м. Києві/
На нашу думку, такий крок дозволить дати сигнал міжнародній спільноті інвесторів про готовність консолідованої підтримки вищим політичним керівництвом країн-партнерів КЧМ у реалізації комерційно привабливого трансконтинентального інфраструктурного проекту.
А також отримати механізм міжнародної координації та контролю для реалізації і одночасного будівництва ВШМ, рухомого складу, а також портів і терміналів, на всьому протязі маршруту в країнах Середньої Азії, Південного Кавказу та Східної Європи.
Назагал, проект ВШМ «Китай — Україна — ЄС» — це можливість транзиту вантажів із високою доданою вартістю на швидкостях до 320 км/год. і доставки пасажирів із максимальною швидкістю до 400 км/год.
Проект ВШМ — це так само системне джерело щорічних прямих доходів для економіки України від 2 до 3 млрд. доларів і непрямих в обсязі 5,9 млрд. доларів.
Це також довершені промислові, транспортні та цифрові технології і швидкість доставки вантажів, наприклад з Урумчі в Берлін за 5-7 діб, що можна порівняти на сьогодні з авіаційними перевезеннями.
Азійську ділянку маршруту, приблизно 3000 км, пасажир проїде не більше ніж за 12 годин. Кавказьку, близько 1000 км — не більше ніж за 4 години.
Європейську, приблизно 2000 км — не більше ніж за 8 годин. Це нові можливості для міжнародних контактів, зокрема й туризму.
На маршруті перевозитимуть не тільки пасажирів, а й вантажі, що вимагають прискореної доставки, перш за все контейнери, а також інші вантажі з високою доданою вартістю. Швидкості морських суден будуть не менше 24 вузлів (42 км/год.).
Таким чином час переходу через Каспійське море становитиме не більше 12 год., через Чорне море — не більше 24 годин.
Швидкість обробки фідерних судів-контейнеровозів буде не меншою 30 контейнерів за годину (одним краном). Фідерні судна-контейнеровози оброблятимуть не більше ніж за 6 год. Час обробки суден на всіх 4 терміналах разом становитиме не більше 24 год.
Надійдуть інвестиції, доходи до бюджетів, зросте ВВП
Для порівняння: доставка контейнера по ВШМ становитиме 5 діб. Тоді як сьогодні цей шлях займе 38 діб. Тобто, скорочення часу доставки в 7 разів! А час, як відомо, — це гроші...
Фахівці з різних країн сходяться на тому, що обсяги перевезень вантажів на маршруті можуть досягати щонайменше 1 млн. контейнерів на рік у кожному напрямку.
Прискорення доставки у 7-12 разів є підставою для підвищеного тарифу, щонайменше, в 3 рази, тобто до 0,6 долара за 1 контейнеро-км.
За таких умов доходи від перевезень контейнерів становитимуть 8 млрд. 88 млн. доларів на рік! Вони розподіляться між країнами-партнерами пропорційно відстані транзиту по їх території і наявності терміналів для переробки контейнерів.
Наприклад, для таких країн, як Україна і Туркменістан це буде не менше 1,4 млрд. доларів на рік, для Китаю — близько 3 млрд. доларів на рік. До 700 млн. доларів на рік отримають Азербайджан і Грузія, решту розподілять між собою інші країни.
Крім прямих доходів від транспортних тарифів та інших послуг із доставки контейнерів, кожна з країн отримає колосальні мультиплікативні, агломераційні та інші ефекти.
Наприклад, для України це, насамперед можливість залучення не тільки інвестицій, а й надходження до бюджетів різних рівнів за перші 10 років будівництва та експлуатації близько 90 млрд. доларів. ВШМ — це системне щорічне джерело доходу, як газо- і нафтопроводи.
Це збільшення ВВП України за перші десять років будівництва та експлуатації на суму 230 млрд. доларів і багато інших позитивних ефектів.
Єдина колія 1435 мм, як у країнах ЄС та Китаю — це реальна інтеграція в транспортний, економічний і культурний простір ЄС, швидке транспортне сполучення з країнами НАТО і вищий рівень обороноздатності.
Транзит через 10 держав
Стратегічно важливим для України є той факт, що українська ініціатива ВШМ «Китай — Україна — ЄС» може і повинна спрацювати на випередження аналогічного конкурентного проекту ВШМ «Євразія», в якому передбачається доставка вантажів Транссибірським маршрутом Пекін—Москва—Берлін.
Проект ВШМ «Китай — Україна — ЄС» передбачає на першому етапі об’єднати 10 країн, а саме Китай, Казахстан, Киргизстан, Узбекистан, Туркменістан, Азербайджан, Грузію, Україну, Польщу і Німеччину.
В подальшому до мережі ВШМ можуть приєднатися країни Балтії і Балкан, а всередині України, за маршрутом Київ—Донецьк—Луганськ, ВШМ може об’єднати Україну і відновити промисловість регіонів.
Нова дорога може пролягти через Алмати, Бішкек, Ташкент, Самарканд, Бухару, Ашхабад, Туркменбаші, Баку, Тбілісі, Поті, Чорноморськ, Одесу, Вінницю, Київ, Львів, Варшаву.
Враховуючи Берлін, це маршрут восьми столиць і країн, двох морів і континентів.
Вельми перспективним є й т.зв. «Трансіранський» маршрут нового Шовкового шляху. Швидкозростаюча економіка Індії так чи інакше буде прагнути розширювати свої торгові відносини і співпрацю з ринком ЄС, що безумовно вплине на додаткове збільшення вантажопотоку через Іран, Азербайджан, Грузію й Україну в ЄС.
Маючи такі транспортні коридори, промисловість України отримає додатковий шанс для розвитку поставок на експорт, а суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності успішно розширюватимуть торгівлю.
Проект має стартувати і бути запущений в експлуатацію одночасно в усіх країнах, але його можливо розпочати як пілотний проект на території України, що також несе за собою певні економічні ефекти для країни, як транзиту вантажів із чорноморських країн.
Почати треба з передпроектних досліджень, попереднього і повного техніко-економічного обґрунтування, підготовки інвестиційних пропозицій.
Україна має в таких роботах достатній досвід і великі можливості, вона повинна стати ініціатором міжнародного консорціуму проектувальників.
На самому початку проекту в кожній країні має бути створена, відповідно до її національного законодавства, керуюча компанія проекту, а також Міжнародний координаційний орган проекту.
Асоціація «Високошвидкісні магістралі» виконає тут свою частину роботи як координатор та ініціатор.
Слідом за проектуванням, на відповідних етапах проекту повинні створюватися і включатися в роботу профільні міжнародні консорціуми: проектантів, транспортних будівельників, машинобудівників, IT-інженерів, операторів перевезень пасажирів і мультимодальних перевезень вантажів та інші, необхідні для успіху проекту.
Наголошую ще раз, проект потрібно починати негайно. Якщо Росія раніше здійснить свій з доставкою вантажів за 3-4 доби і пасажирів за дві доби, то на українському проекті і транзиті можна поставити хрест.
Треба поспішати, поки Росія під санкціями і її проект гальмується! І скористатися іншим проектом — ВШМ Урумчі — Тегеран, маршрут якого пройде до Ашхабада і далі на Тегеран.
Від Ашхабада до порту Туркменбаші на Каспії треба прокласти ще приблизно 600 км ВШМ, сформувавши таким чином весь Каспійсько-Чорноморський маршрут, на якому кожна країна буде відповідальна за свою ділянку, і всі вони будуть споруджуватися одночасно. Іншого шансу у нас не буде!
Сергій РУДКОВСЬКИЙ,
голова правління Асоціації
«Високошвидкісні магістралі»
