Хоче закінчити війну: Трамп чекає на зустріч із Путіним
Дональд Трамп заявив, що чекає на зустріч із правителем рф володимиром путіним, щоб закінчити війну в Україні. >>
Як у Мюнхені пазл збирали: тривожні підсумки головного безпекового форуму світу
19.02.2019
Петро Порошенко та Майк Пенс.
У німецькій Баварії 15-17 лютого відбулася 55-та Мюнхенська конференція з безпеки.
На головний безпековий форум світу прибули делегація зi США на чолі з віце-президентом Майком Пенсом, канцлер Німеччини Ангела Меркель, Президент України Петро Порошенко, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, загалом, три десятки очільників держав та близько 90 міністрів з усього світу.
Мюнхенську конференцію розглядають як ключовий щорічний форум світових лідерів, які збираються, щоб обговорити питання безпеки та конфліктів — як публічно, так і під час зустрічей за зачиненими дверима.
«Тепер лідер Заходу — Меркель»
«Світова безпека — це розбитий пазл», який нікому зібрати, вважають автори звіту, виданого напередодні відкриття Мюнхенської конференції.
Тож делегати конференції у минулі вихідні вбачали своє головне завдання в тому, як зупинити зростання глобальної нестабільності, відновити союзницькі зв’язки між Європою та США, які значно ослабли за два роки президентства Дональда Трампа, як зміцнити світову безпеку і що робити з наявними конфліктами, як, наприклад, тим, що відбувається на території України.
Окрім погіршення трансатлантичних відносин, також обговорювали посилення напруги між Заходом i Росією, майбутнє Європи після «Брекзиту», кризу на Близькому Сході та витрати на оборону в НАТО.
Німецький дипломат i директор Мюнхенської конференції безпеки Вольфганг Ішінгер на її відкритті заявив, що Європа повинна бути однією з головних тем цього саміту.
За його словами, «Європа повинна говорити і діяти для себе». Автори звіту, що працювали під керівництвом Ішінгера, від самого початку висловили претензії до США. Світ перебуває у кризі, але Сполучені Штати лише погіршують ситуацію, вважають вони.
На думку Ішінгера, причини нестабільності зрозумілі — президент США Дональд Трамп не зацікавлений у тому, щоб виконувати міжнародні угоди, його «твіти» відверто підважують роль ключових безпекових інституцій — НАТО чи ООН. Як вважає Ішінгер, виглядає, що США свідомо відмовляється від лідерства у тому, що ще називається «вільним світом».
Найважливішим днем конференції була субота, коли свої промови виголосили віце-президент США Майк Пенс та канцлер Німеччини Ангела Меркель.
Майк Пенс — вдруге за три дні конференції — закликав ЄС вийти з ядерної угоди з Іраном слідом за США.
На що глава європейської дипломатії Федеріка Могеріні відповіла, що Євросоюз докладе всіх зусиль для збереження «ядерної домовленості», з якої США вийшли в односторонньому порядку в 2018 році.
Виступаючи у Мюнхені, віце-президент США вкотре розкритикував будівництво газопроводу «Північний потік-2» iз Росії до Німеччини, стверджуючи: «Ми не можемо підсилити Захід, стаючи залежними від Сходу».
Чи не найочікуванiшим був виступ Ангели Меркель, оскільки він мав стати політичним заповітом канцлерки. Меркель виступила з потужною промовою на підтримку міжнародних альянсів.
Усі кризи у світі зводяться до єдиного питання: чи ми підтримуємо багатосторонність, навіть коли вона працює складно і повільно, або ні, зауважила канцлер.
«Хто може зібрати шматочки світового пазла? Лише всі ми разом», — виголосила вона на завершення промови.
Водночас Ангела Меркель багато уваги приділила відносинам iз Росією. Вона вкотре засудила дії РФ проти України, вживши слово Angriff (напад).
Звертаючись до Президента України Петра Порошенка, який сидів у залі, Меркель сказала, що розуміє його критику будівництва газопроводу «Північний потік-2», та пообіцяла добиватися збереження транзитного маршруту через Україну. Але при цьому канцлерка виступила проти розриву відносин iз Росією та за діалог iз Москвою.
Реагуючи на виступи, колишній посол США в НАТО Ніколас Бернс зауважив: «Кожен президент США, починаючи з Рузвельта, був лідером Заходу. Тепер таким лідером є Меркель». «Мюнхен — це реквієм за Заходом», — iз також сумною назвою вийшла колонка в «Нью-Йорк Таймс».
Цьогорічна атмосфера — це атмосфера недобрих передчуттів, вважає аналітик Європейського інституту безпеки Флоренс Гауб, якого цитує «Голос Америки».
Тон виступів на конференції свідчить, що навіть серед союзників напруга стосовно змін у світовому порядку зберігається.
55-та Мюнхенська конференція з безпеки позначилась очевидним розломом у відносинах між США та Європою.
«Після минулої конференції я був пригнічений, але після теперішньої зрозумів, що тоді це був оптимізм», — з властивою прямотою й іронією зауважив Тоомас Хендрік Ільвес, колишній президент Естонії та один зі «старожилів» Мюнхенської конференції.
«Лінії розділу між Атлантикою стали більш жорсткими», — зазначив він у розмові з «Німецькою хвилею».
Україна постраждала найбільше від падіння безпекового порядку
У звіті організаторів конференції та у виступах учасників багато йшлося про Україну, яка найбільше постраждала від падіння безпекового порядку в Європі, котрий склався після Другої світової війни.
Про це йшлося і під час дискусії про безпеку в Східній Європі, у котрій спочатку планувалася участь і президента Білорусі Олександра Лукашенка, але він в останню мить відмовився.
Послухати українського Президента Петра Порошенка, голову Грузинського уряду Мамуку Бахтадзе, прем’єра Хорватії Андрея Пленковича, Генсека ОБСЄ Томаса Гремінгера та німецького політика Манфреда Вебера, ймовірного майбутнього голову Єврокомісії, прийшли понад сотня політиків та експертів.
Серед них було й кілька відставних важковаговиків, зокрема колишня державна секретарка США Мадлен Олбрайт.
Український Президент закликав до єдності Заходу в протидії Росії, його підтримував грузинський прем’єр. Пожвавлення на подіумі та в залі викликали слова Манфреда Вебера про ідею створення європейської системи протиракетної безпеки та приєднання до неї України.
Президент України сказав, що його країна відразу приєдналася б до такої європейської ПРО.
«У такому разі ми можемо закінчувати дискусію», — сказав він, широко посміхаючись, оскільки це було би виконанням одного із заповітних бажань Києва — стати частиною західної системи колективної безпеки.
Поки ж, не маючи перспективи вступу ані в ЄС, ані в НАТО, Україна, як було сказано в доповіді Мюнхенської конференції, залишається в «зоні нестабільності».
