Казахстан завершив непостійне членство в Раді безпеки ООН.
За ці два роки він доклав максимум зусиль для зміцнення Організації як світового політичного регулятора безпеки.
З моменту розпаду СРСР Казахстан опинився в непростій ситуації.
У 1991 році Казахстан володів четвертим у світі за потужністю ядерним потенціалом.
Однак уже в 1992 році республіка ухвалила рішення про повну відмову від володіння ядерною зброєю.
На світовій арені Казахстан дотримується політики мирного врегулювання будь-яких конфліктів і максимального розширення Договору про нерозповсюдження.
У рамках головування, будучи в Радбезі ООН (січень 2018 роки), Казахстан провів спеціальне засідання на тему нерозповсюдження зброї масового знищення (ЗМЗ). Було прийнято унікальну заяву голови Ради безпеки ООН.
У ній зазначалося, що всеосяжна стратегія запобігання конфліктам повинна включати в себе раннє попередження, превентивне розгортання, посередництво, підтримання миру, нерозповсюдження, заходи підзвітності, а також післяконфліктне будівництво.
У документ були вперше включені питання про нерозповсюдження зброї масового знищення — в цьому унікальність прийнятого документа.
Казахстан виступив одним з ініціаторів використання Організацією Об’єднаних Націй ефективних інструментів для запобігання конфліктам і розвитку превентивної дипломатії, в тому числі шляхом співпраці з регіональними та субрегіональними організаціями.
Казахстан неодноразово виступав за необхідність розширення чисельності та складу постійного складу Ради безпеки з включенням у нього представників усіх регіонів світу (в т.ч. Африки, Латинської Америки і Південно-Східної Азії).
При цьому виступає за необхідність пакетного реформування, в рамках якого розглядаються питання про право вето, взаємозв’язок між Генеральною Асамблеєю і Радою Безпеки.
Така позиція Казахстану яскраво проявилася під час винесення рішень Радбезу з питань ситуації на Близькому Сході, в Сирії і КНДР.
Казахстан своєю позицією і меседжами намагався довести, що світ може стати політичною противагою протягуванню інтересів великих держав, таких як США і Росія.
Так, наприклад, всупереч лобіюванню Сполученими Штатами ідеї посилення санкцій проти Північної Кореї Казахстан виступив iз пропозицією розробити дорожню карту зi звільнення Північної Кореї від ядерного арсеналу.
Президент Казахстану, виступаючи на засіданні Ради Безпеки, запропонував відмовитися від поділу країн на військові блоки, оскільки «їх існування стає провокуючим і безглуздим».
І тільки повернення в міжнародне життя політичної довіри і системного діалогу може сприяти конструктивному врегулюванню ядерної проблеми Північної Кореї.
При цьому Казахстан, відмовившись підтримати позицію США щодо посилення санкцій проти КНДР, не підтримав і позицію Росії щодо зниження санкцій тиску на Пхеньян.
Вважаючи, що до питань санкцій можна буде повернутися лише після реальних кроків щодо врегулювання ситуації на Корейському півострові в цілому.
Ще одне досягнення Казахстану — урівноваження конфлікту між США і Росією, який розвивається, щодо сирійського питання.
Тут Казахстан також виступив нейтральною стороною, не дозволяючи одному або іншому протиборству військового блоку відстояти свою позицію.
Зокрема, Казахстан від імені країн світу, що розвиваються, не підтримав резолюцію США про заснування нового механізму розслідування хімічних атак у Сирії.
Але й утримався щодо російської резолюції, яка вимагала «негайно припинити агресію по відношенню до Сирії».
Позиція Казахстану, яка була підтримана багатьма учасниками Радбезу, ґрунтувалася на вирішенні внутрішньосирійського конфлікту політико-дипломатичними засобами.
Причому свою згоду в політичному діалозі, запропонованому Астаною, висловили всі сторони внутрішньосирійського конфлікту.
Астанинський процес (переговорний майданчик, запропонований Казахстаном) став першим в історії громадянської війни в Сирії, коли під час мирного врегулювання за столом переговорів виявилися як влада САР, так і протиборчі їм опозиціонери. У процесі також брали участь представники ООН і країн-гарантів (Росія, Туреччина, Іран).
Казахстан пролобіював і прийняття Генасамблеєю ООН Кодексу поведінки про досягнення миру, вільного від тероризму.
Запропонований цією країною документ був визнаний важливою подією в зміцненні системи ООН iз протидiї тероризму і підписаний міністрами закордонних справ і представниками з понад 70 держав.
Казахстан у період головування в низці структур СБ ООН особливо акцентував увагу на Центральній Азії і Афганістані. (У тому числі і тому, що став першою країною регіону, обраною до Ради Безпеки ООН).
З ініціативи Казахстану вперше з 2010 року була організована місія делегації СБ ООН у Кабул минулого року.
Це дозволило Радбезу зрозуміти ситуацію зсередини і дати об’єктивне розуміння реальних інтересів і пріоритетів країни та її мирного населення.
Присутність Казахстану в Радбезі засвідчила, що залучення різних країн до політики управління не лише дає результати, сприяючи зростанню ефективності врегулювання міжнародних конфліктів, а й у цілому змінює підходи до сприйняття і розуміння світових процесів.
