Таким аграрним закликом розродилася на нещодавній січневій звітно-виборчій конференції дніпропетровська асоціація фермерів та приватних землевласників у бурхливій дискусії щодо «ставлення до заснованої асоціацією газети «Фермер Придніпров’я».
Варто не плутати з «Комуністом Придніпров’я», що давно почила в Бозі.
І тут такий сльозливий тарарам: «Створюючи ж її, це не секрет, переслідувала мету мати свій рупор і свою трибуну, щоб і об’єднувати фермерське плем’я у єдину і сильну родину, i щоб заявляти про себе в регіоні на повен голос. Щоб знали, що тут діє громадська організація «Асоціація фермерів та приватних землевласників» на повну потужність...» І т.д і т.п.
Із потужності, як засвідчують самі ж створювачі, за куций час від заснування, вигулькнула хіба що мильна потуга-бульбашка. Свій рупор. Своя трибуна. Фермерське плем’я. Сильна родина. Повен голос.
Щось із цим «кухонним» набором, а особливо голосом, таки трапилося. Адже голова асоціації Григорій Гайворонський є за сумісництвом iще й головою редакційної ради фермерської газети.
Таким собі журналістським начальником над кількома пенсіонерами колишніх компартійних видань, що маскуються чомусь винятково під псевдонімами, та молодшими «Міхотворцями».
Про пана Грицька в рідному селі Спаське, що під містом Дніпро, мовлять із веселим наголосом — «наш Саакашвіля».
Земляки знають, що кажуть, бо за політичним сумісництвом головний аграрій із дев’ятьма землевласниками-активістами особисто брав участь у вересневому «прориві» не бур’янів на полях, а при урочистому перенесенні через польсько-український кордон самого Міхо грузинського в Україну.
Тим закордонним вояжем розмашисто хизувалася газета: «...Чимала група прихильників Михеїла Саакашвілі на чолі з головою Асоціації фермерів та землевласників Дніпропетровської області Анатолієм Гайворонським виїхала зустрічати його до державного кордону...» («Фермер Придніпров’я» № 25 від 20 вересня 2017 р.).
Посівна — не посівна, бур’яни не бур’яни, а дніпропетровські фермери за тисячі кілометрів подалися на польське прикордоння сіяти зерна беззаконня. Як вони публічно стверджують, щоб «остаточно розірвати кайдани та звільнити країну від окупації». («Фермер Придніпров’я» № 33 від 15 листопада 2017 р.).
А тепер паперові борці з кайданами та окупацією в асоціації, виявляється, на голодному фінансовому пайку. І поширюють свій плач про безгрошів’я вже й від передплати.
Мовляв, «торік фермери області фактично за власні кошти для своїх людей — для тих, які працюють у їхніх господарствах і тих, чиї земельні паї вони орендують, просто для земляків і знайомих — здійснили передплату. Актив Асоціації сподівався і розраховував, що і на нинішній рік ця традиція збережеться. Точніше, просив і закликав фермерів продовжити спонсорувати передплату на «Фермер Придніпров’я».
Невипадково конференція прийшла до висновку, що, оскільки цього масово не сталося, значить, це слід приймати за дуже негативний і фатальний недолік у діяльності Асоціації...»
Ось такий фаталізм чи совковий нафталізм. Хоча ж очевидно: не хочуть читати ні фермери, ні селяни псевдополітичне видання, придумане Гайворонським, котрий мріє в’їхати на такому саморобному друкованому цапку в народне депутатство. Тому й ґвалт зчинився: «Фермери, проплатіть моє політиканство!».
