Реформи від Прем’єра
Якось на зустрічі з народом
Звітував Прем’єр:
«Реформи повним ходом
У країні йдуть тепер.
І всі у напрямку Європи
Не йдуть — біжать галопом,
Аж миготить в очах.
Сліпий їх лиш не поміча».
«Дозвольте від народу
Висловить незгоду, —
Підвівся з місця дід Панас.—
Можливо, в уряді у вас
Усі реформи — вищий клас.
Та хочу я таке сказати:
Мабуть, зашвидко вони йдуть,
Що ми не можем їх догнати.
А чи не той обрали путь,
Що пробігають мимо нас
Уже тривалий час.
Чому — здогадуємось теж,
Бо не проїде тут кортеж —
У ямах, вирвах — всі дороги,
Що поламати можна ноги.
Нехай автівка б зупинилась хоч одна
І потрудилась зранку й допізна.
Сільська наша громада
Їм допоможе радо.
Підказую адресу:
Село у напрямку Одеси.
Можна до Харкова чи Львова —
Все одно.
Бо однакове скрізь «кіно».
Чому кожна реформа
За кольорами біло-чорна?
Що, унизу і нагорі
Не вистачає світлих кольорів?
О, вибачте — голів.
А в мене — слів».