До ЧС-2019 в українській біатлонній збірній ще сподіваються повернути бойовий дух

Щойно розпочався біатлонний сезон, у таборі української збірної попередили, що від самого початку підготовка синьо-жовтої команди велася з прицілом на чемпіонат світу, котрий 7-17 березня відбудеться у шведському Остерсунді.

 

 

За місяць до старту ЧС вітчизняні «стріляючі лижники» результатами своїх шанувальників особливо не радують, проте в тренерському штабі «синьо-жовтих» з оптимізмом чекають кінцівки сезону.

 

 

«Готуємося й чекаємо результатів», — з надією заявив російський наставник жіночої збірної України Андрій Прокунін.

 

З огляду на відверто провальні підсумки вітчизняних біатлоністок на переважній більшості попередніх етапів Кубка світу, майбутній «мундіаль» залишається єдиною надією російського спеціаліста на те, що його дебютний сезон в Україні не завершиться провалом.

 

Якісь додаткові преференції наша збірна зможе отримати й за підсумками свого виступу на чемпіонаті Європи в білоруських Раубичах (20-24 лютого), проте, як наголошує Прокунін, для початку йому необхідно привести своїх підопічних до нормальних, перш за все психологічних, кондицій, адже після останніх невдач дівчата виглядають відверто пригніченими.

 

Загалом, дивлячись на їхні результати на останніх етапах КС-2018/2019, особливо оцінюючи здобутки вітчизняних біатлоністок в естафетних перегонах, виглядає так, що команда Прокуніна перебуває в абсолютно розібраному стані.

 

Приміром, в останніх двох естафетах — в німецькому Рупольдингу та канадському Кенморі — український квартет неодмінно фінішував за межами першої десятки, на 15-му та 14-му місцях відповідно.

 

Після першого з двох заокеанських етапів (другий північноамериканський етап стартує 14 лютого в Солт-Лейк Сіті) Прокунін неабияк розкритикував Яну Бондар та Надію Бєлкіну, котрі не впоралися з покладеною на них відповідальністю в естафетних перегонах.

 

«Дівчата від самого початку виявилися не готовими боротися зі стресом та психологічним тиском. І справа навіть не в тому, що вони пішли на штрафні кола: вони просто погано виконали свою роботу, котру вони зазвичай непогано роблять на тренуваннях», — пояснив Прокунін.

 

Очевидно, в російського наставника свій погляд на стан речей у його господарстві, де, нагадаємо, він не є абсолютним керівником.

 

Як наголосив Прокунін, у нинішньому сезоні в жіночої збірної України три окремі шляхи підготовки.

 

Свій персональний тренувальний план має Юлія Джима, котра працює під керівництвом екс-тренера українських біатлоністок словенця Уроша Велепця) та Анастасія Меркушина, котрою опікується її тато-тренер.

 

Решта ж збірниць перебуває під опікою самого Прокуніна. Зрештою, хто б не займався підготовкою наших біатлоністок до поточного сезону, за словами росіянина, жіноча збірна України результату не показує.

 

«Потрібно сідати й розбиратися, де ми припустилися помилок. У жодному разі це не провина спортсменів, адже це колективна робота. Перш за все, за результат відповідає тренерський штаб, який не зміг дійти порозуміння у загальних питаннях», — пояснив Прокунін.

 

А от у чоловічій біатлонній збірній України, котру в останні роки тренує словак Юрай Санітра, ситуація складається трохи інакше.

 

Принаймні у двох вітчизняних біатлоністів — Дмитра Підручного та Артема Прими — справи йдуть зовсім непогано.

 

Обидва вони в загальному заліку КС-2018/2019 перебувають в «топ-30» — на 26-му та 30-му місцях, відповідно.

 

Загалом, виступи в Кенморі, де, до слова, через потужні морози організатори провели лише дві гонки (коротку «індивідуалку» та естафету), і Прима, і Підручний можуть занести собі в актив. Артем удало провів стартовий етап командної гонки, завершивши його в групі лідерів.

 

А капітан нашої чоловічої збірної, традиційно отримавши право завершувати в своєму квартеті естафетні перегони, видав вельми продуктивний етап, на якому за часом на лижні (тобто ходом) перевершив одного з лідерів норвезької збірної Йоханесса Бьо, що дозволило «синьо-жовтим», у підсумку, посісти сьоме місце.

 

Хай там як, а в Кубку націй чоловіча збірна продовжує перебувати на не надто високих для себе позиціях, посідаючи після семи етапів КС дев’яту сходинку.

 

Мало приємним виглядає й місце нашої жіночої команди, котра, попри очікування, перебуває далеко від позицій (восьмий щабель), котрі гарантують його володаркам максимальне квотне представництво на наступний сезон.