Про що мовчить Зеленський. Кому після війни належатимуть ключі від українських надр?
Хоча нам цього прямо ніхто не каже, але ми розуміємо: нас ведуть негативними сценаріями. >>
Не той експорт: Україна перетворюється на сировинну сільськогосподарську країну
12.02.2019
Рекорд з обсягів зростання в Україні торік встановило будівництво, — щоправда, не житлове. (Фото з сайта ukrmillers.com.)
Українська економіка у минулому році показала значно кращі результати, ніж прогнозували раніше: зростають будівництво, сільське господарство і навіть промисловість.
Плюс росте зарплата, інфляція, щоправда, також, але суттєво повільніше.
Ці та інші успіхи надихнули навіть Нацбанк не піднімати свій прогноз інфляції на 2019 рік, хоча ще нещодавно регулятор мав таку ідею.
Утім існують і проблеми: питома частка аграрного сектору в українському експорті продовжує зростати, таким чином, ми перетворюємося на сільськогосподарську країну.
З іншого боку, внутрішній ринок продовжує залишатися слабким.
Цифри з плюсом
Як показали дані Держстатистики, торік українці стали жити краще, стали жити веселіше. Головні цифри: обсяги будівництва у 2018 році зросли на 28,9%.
Сільське господарство додало 7,8%. Втім, якщо дивитися в абсолютних цифрах, то маємо 136 млрд. грн., які дали вітчизняні будівельники і 652 млрд. грн., отримані в аграрному секторі.
Як не дивно, маємо зростання економіки — на скромні 1,1%, але потужні 2 трлн. 261 млрд. грн.
Реальна заробітна плата у минулому році зросла на 29% і становить 8074 грн. Номінальна — збільшилася на 24,8% до позначки 8865 грн. Картину, щоправда, трохи псує заборгованість із заробітної плати, яка, на жаль, зросла на 13,5% і становить 0,796 млрд. грн.
Трохи менше тішить торгівля. Експорт хоча й зростає, але доволі повільно: за минулий рік — усього лише на 9,9%. Натомість ріст імпорту — суттєво стрімкіший, він становить 16,7%.
При цьому у грошах ми продаємо продукції на 43,3 млрд. доларів, а купуємо — на 52,1 млрд. Отже, негативний результат зовнішньої торгівлі продовжує залишатися й надалі, і це становить певний ризик для стабільності національної валюти.
Щоправда, гривня назагал продовжує залишатися стабільною, зокрема й завдяки грошовим переказам наших співвітчизників із-за кордону.
Ті ж українці, що залишися тут і шукають роботу, могли це робити суттєво успішніше, ніж в 2017 році. Так, безробіття в Україні торік зменшилося на 0,9%, — проте не можуть знайти собі роботу
1 млн. 548 тис. працездатних осіб.
Споживча інфляція торік вперше за останні роки не перевищила десятивідсотковий бар’єр і становила 9,8%. Промислова ж інфляція була суттєво вищою: 17,4%. У споживчому секторі маємо найнижчий показник за останні п’ять років.
У мінусах торік залишався хіба що транспорт: вантажообіг знизився на 2%, пасажирські перевезення — на 3,5%.
Порівняно із 2014, — результат чудовий
Назагал, якщо порівняти ці цифри з останніми роками, то ситуація, безумовно, поліпшується. Якщо у перший рік після початку війни ми мали падіння майже за всіма показниками і інфляцію в 32%, яка стосувалась промпродукції, чи майже 25% щодо споживчих товарів, — то зараз ці цифри вдвічі менші.
Скажімо, в абсолютних цифрах середня зарплата в гривнях тепер вища у 2,5 раза, або майже на 5500 грн.
Надалі, як вважають експерти, вона продовжуватиме зростати і головним чинником тут виступають не стільки ініціативи уряду, скільки ринок праці та переїзд значної кількості працездатних українців за кордон: аби заповнити вакансії, працедавці змушені піднімати розцінки за роботу. Є, щоправда, і ложка дьогтю: у 2018 році заборгованість із виплати зарплат зросла.
Зростання ж економічне, яке ми отримали, є безумовним плюсом та свідченням, хоча й кволого, але таки виходу з кризи. Щоправда, існують і певні перекоси, на які звертають увагу аналітики. Скажімо той, що ми все більше і більше залежимо від агропромислового комплексу, і все менше — від високотехнологічних галузей промисловості.
Які, з одного боку, забезпечують більші грошові надходження за продану продукцію, з іншого, — дають змогу більше залучити працівників, а отже, розвивати суміжні галузі.
Так, у минулому році промисловість зросла, м’яко кажучи, на дуже незначний показник — лише трохи більше нуля. Таким чином, майже не зросло виробництво металу, впала переробка нафтопродуктів, притому що імпорт палива у нас виріс, але головне — великий мінус дала харчова галузь. Що є доволі тривожним дзвіночком, враховуючи бурхливе зростання АПК.
Іншими словами, українська економіка потроху перетворюється на сировинну: ми вирощуємо зерно і продаємо його за кордон не у вигляді товару, а лише складової для його виготовлення.
Таким чином, розвиваємо не свою, а чужу переробну промисловість, забезпечуємо робочими місцями іноземних працівників. Або навіть українців, які їздять туди на заробітки.
За словами аналітика Олександра Охріменка, структура транспортного машинобудування поступово змінюється: підприємства все більше випускають запчастин для транспорту і вагонів-зерновозів, оскільки ростуть виробництво та експорт зерна.
А ось автобудування, насамперед легкових автомобілів, впало, під загрозою електричне машинобудування, адже майже закінчилися старі замовлення, орієнтовані в основному на СНД, а нових буде набагато менше. Натомість зростає випуск кабельної продукції.
Зростання будівництва на третину ми отримали завдяки інфраструктурним проектам, а не житла: будувалися елеватори, дороги, порти. Натомість житлове будівництво у державі зросло на скромні 2%.
Внутрішній ринок і структурні реформи
Експерти пояснюють скромні успіхи житлового будівництва слабкістю внутрішнього ринку. Адже мало хто з пересічних українців може вкладати вільні кошти у нерухомість.
Також нижчим від інфляції є роздрібний товарообіг, іншими словами, наші з вами співвітчизники купувати стали реально менше. І, як свідчить падіння рівня пасажирських перевезень, — стали і менше їздити.
Тим часом зростання добробуту українців забезпечується насамперед зростанням імпорту. Що означає, що ми ще раз працюємо на чужого виробника. Попри поступове відновлення економіки треба зазначити: головного, тобто необхідних структурних змін, ми так і не досягли.
І якщо абсолютні цифри повернуться на докризовий рівень, то українська економіка при цьому залишатиметься у зоні турбулентності: ми і далі значною мірою залежатимемо від стану зовнішніх ринків.
Поки глобальна економіка зростає, ціни на наші експортні товари високі, немає дефіциту грошей за кордоном — у нас все відносно добре, хоча ВВП України зростає нижче, ніж середньосвітовий ВВП. Як тільки на зовнішньому ринку станеться криза — ми знову впадемо першими, і дуже сильно, оскільки у нас дуже слабкий внутрішній ринок.
У наступному році глобальної кризи, як прогнозують аналітики, радше за все, не буде, безробіття у нашій країні знижуватиметься, а зарплати зростуть. Але всі ці процеси проходитимуть повільніше через уповільнення зростання світової економіки. Приріст економіки експерти очікують у промисловості, насамперед за рахунок переробки продукції рекордного минулорічного врожаю і металургії.
А ТИМ ЧАСОМ..
Інфляція: пишемо 6,3, плануємо — 5%
Зростання цін на кінець 2019 року становитиме 6,3%. У наступному році інфляція і надалі знижуватиметься: до 5% ± 1 в.п. на початку 2020 року і цільового рівня 5% в кінці року.
Так вважає Національний банк України, який днями зберіг прогноз інфляції на 2019-2020 роки на колишньому рівні.
Головними факторами, які зумовлять зростання цін у 2019 році, будуть підвищення тарифів і заробітних плат, які збільшать виробничі витрати бізнесу і стимулюватимуть споживчий попит. Утім на прогнозному горизонті проінфляційний вплив цих факторів буде поступово послаблюватись.
Зниження інфляції забезпечуватимуть жорстка монетарна політика НБУ і стримана фіскальна політика уряду щодо значних обсягів планових погашень держборгу.
Також уповільненню інфляції сприятимуть низька волатильність курсу гривні і помірні темпи зростання цін на імпортні товари, в тому числі на енергоносії і продовольство.
Із Нацбанком погоджується і Міжнародний валютний фонд, який прогнозує уповільнення інфляції в Україні в 2019 році. На їхню думку, рівень знецінення вартості української валюти становитиме менше 7% до кінця нинішнього року.
ОБМІН ВАЛЮТ
Краще гривні валюти немає!
На тлі падіння курсу американського долара в Україні наші співвітчизники продовжують активно продавати американську валюту, обмінюючи її на гривню.
Це можна пояснити двома причинами: або українці сподіваються, що долар продовжуватиме дешевшати, або ж вони продовжують витрачати заощадження, не встигнувши заробити після затяжних зимових канікул. Хоча — і це найцікавіше — у грудні 2018 вони, навпаки, скуповували долари і євро.
За даними Національного банку, сальдо продажу банкам готівкової валюти в січні повернулося до позитивної зони після двох місяців переваги саме покупок.
За його даними, обсяг продажу готівкової валюти банкам у січні знизився на 0,6% — до 912,9 млн., доларів.
Водночас обсяг покупки банками впав на 26,9% — до 737,4 млн. доларів. У результаті чистий продаж становив 175,5 млн. доларів проти чистої покупки у грудні 2018 року на рівні 90,5 млн. доларів.
Торік наші співвітчизники і справді більше купували «зелені». Порівняно з січнем 2018 року продаж банкам валюти цьогоріч зріс на 9%, зокрема доларів США — на 7,8%, тоді як покупка банками у населення зросла на 27,1%, зокрема доларів США — на 24,5%.
Юридичні особи, втім, у цю тенденцію не вписуються: сальдо безготівкових операцій за підсумками січня 2019 року було негативним: за минулий місяць клієнти банків продали валюту на 4,134 млрд. доларів і купили на 4,182 млрд. доларів.
ПРОЕКТИ
Скандинави і українське правосуддя
Україна продовжує залучати кошти західних країн для внутрішньодержавних проектів.
Так, уряди Данії, Швеції та Швейцарії оголосили про початок проекту «Ефективне врядування та залучення громадян для покращення доступу до правосуддя, безпеки, охорони довкілля та соціальної згуртованості на сході України».
Сума гранту становить 14 млн. доларів, які мають бути освоєні до 2022 року. Проект покликаний сприяти ефективному врядуванню та соціальній згуртованості в Донецькій та Луганській областях.
«Кризу довіри можна подолати, лише створюючи робочі місця, мінімізуючи бідність, реалізуючи антикорупційні заходи, впроваджуючи правоохоронну й судову реформи, а також забезпечуючи права людини», — прокоментували свою ініціативу автори програми.
