Понеділкове засідання в Окружному адміністративному суді Києва за позовом ТОВ «Метос» до Мінекології та Національної академії наук, які намагаються зберегти повноцінну популяцію найбільших в Україні лісових корівок, знову поставило це питання на паузу.
Втім, і скасувати наказ Мінприроди №481 «Про внесення змін до Переліку видів тварин, що заносяться до Червоної книги України» затятим мисливцям на тварин, доведених ними ж до червоної межі, поки що не вдається.
Обидві сторони надали до справи нові матеріали, представник позивача попросив додати часу на ознайомлення. Ухвалено рішення повернутися до розгляду справи 25 березня. Право на вбивство
«Україна молода» останні два роки вже чимало писала про гарячі перипетії боротьби між природоохоронцями та азартними снайперами не з передової степів Донбасу.
Наразі у судах перебуваєють дві справи щодо скасування вищезгаданого наказу Мінприроди.
В одній зі справ (№826/9432/17) Мінприроди оскаржує рішення суду, подавши до апеляційного адміністративного суду скаргу щодо рішення «прославленого» Окружного адміністративного суду Києва, яким скасовано наказ про занесення лося європейського до Червоної книги України.
Розгляд іншої аналогічної судової справи (№826/7264/18), вже за позовом мисливської організації ТОВ «Метос» до Мінприроди та НАН України, було призначено на 4 лютого 2019 року.
У своєму позові ТОВ «Метос» просило визнати протиправним та скасувати подання Нацкомісії з питань Червоної книги щодо занесення лося європейського до Червоної книги України та визнання протиправним і скасувати наказ Мінекології, який дозволив занести лося до Червоної книги України, а також зобов’язати Мінекології виключити з Червоної книги України лося європейського за категорією «вразливий».
Минулого тижня в Укрінформі відбувся «круглий стіл» на тему «Чи жити лосю в Україні?», організаторами якого виступили Київський зоопарк та ГО «Юристи на захист тварин».
Власне, якби мисливці справді бажали дізнатися аргументи зоозахисників, вони б могли їх почути там безпосередньо з вуст фахівців Управління охорони біорізноманіття та біобезпеки Мінекології.
Окрім них, iз цифрами і фактами в руках реальну ситуацію озвучували також профільні юристи та науковці.
Національна комісія України з питань Червоної книги знову візьме лося європейського під охорону Червоної книги, навіть якщо апеляційний суд не відновить дію відповідного наказу Мінприроди про внесення тварини до Червоної книги, заявив профільний фахівець Інституту зоології ім. Шмальгаузена Академії наук України Сергій Межжерін: «Готується нове видання Червоної книги в Україні.
І нам ніщо не завадить знову внести лося до Червоної книги. Вочевидь, Національна комісія підтримає таке рішення».
За словами Межжеріна, зараз цей вид лосів в українських лісах зустрічається вкрай рідко. Щільність його популяції в Україні становить 0,5 особини на тисячу гектарів лісу, а нормою вважається не менше 1,5 особини. Приміром, у Гомельській області Білорусі популяція лося — 2,5 особини на тисячу гектарів.
До речі, у Польщі на початку двотисячних років мисливці (!) самостійно звернулися до міністра екології з проханням внести лося європейського до національної Червоної книги, щоб поновити популяцію.
І завдяки ухваленню такого рішення чисельність лося за ці роки у наших північно-західних сусідів виросла з 2 до 20 тисяч голів. Тож заборона на полювання виявилась дійсно дієвим способом для збереження і відновлення природної популяції.
«Згідно з критеріями Міжнародного союзу охорони природи (МСОП), падіння чисельності тварин у 2-3 рази, до якого призвело в Україні неконтрольоване браконьєрство, достатньо, щоб вважати вид вразливим і внести до Червоної книги», — стверджує науковець.
Заступник міністра екології та природних ресурсів України Василь Полуйко розповів, як ухвалювалося рішення про мораторій на відстріл лосів терміном на 25 років та внесення цього виду у грудні 2017 року до Червоної книги.
У Національній академії наук під час засідання комісії з питань Червоної книги тривала доволі гаряча дискусія стосовно чисельності лося європейського в Україні.
«Відбувалися пікети екологів і природоохоронних громадських організацій, стурбованих падінням чисельності цього виду. Вони тоді називали цифру 1,5-2 тисячi живих особин. Паралельно відбулися й пікети з боку мисливців, котрі озвучували іншу цифру — 6,5 тисячi. Хочу звернути увагу, що в тій дискусії Національна комісія з питань Червоної книги взяла за основу саме чисельність, яку пропонували мисливці (6-6,5 тисячi). І навіть iз такою відправною точкою щодо питання, чи вносити за такої чисельності лося до Червоної книги, Національна комісія проголосувало ствердно. Тому дискусія навколо правильності внесення лося за базовою чисельністю є абсурдною: він занесений до Червоної книги на основі статистики, яку надали самі мисливці», — пояснив Полуйко.
І ніякого шахрайства?..
Представник юридичного департаменту Мінекології Андрій Козак заявив, що суд неправомірно втрутився у діяльність Національної комісії з Червоної книги.
Мінекології вважає, що рішення про заборону наказу міністерства було незаконне, тому й подало на нього апеляцію. Друга судова справа відкрита за позовом від ТОВ «Метос» — також про скасування наказу Мінприроди про внесення лося до Червоної книги і виключення його з категорії «вразливий».
Засновник громадського об’єднання «Єдина Планета» Павло Вишебаба стверджує, що популяція лося європейського в Україні насправді значно менша, ніж зазначено офіційною статистикою. «Як це й було доведено нашими колегами-зоозахисниками, на одну ліцензію на лося в Україні вбивається не одна тварина. Саме тому популяція лося, думаю, значно менша, ніж та заявлена цифра у шість тисяч особин. Тому давайте не піддаватись на провокації. Науковці виступають за внесення лося до Червоної книги України, зоозахисники також «за», — нагадує громадський діяч.
ДОВІДКА «УМ»
Міністерство юстиції 5 січня 2018 року зареєструвало наказ Мінекології про внесення лося європейського до переліку видів тварин, занесених до Червоної книги.
На початку 2018 року стартували наукові дослідження, які дозволять встановити реальну чисельність тварин в Україні.
Влітку минулого року також набула чинності норма про збільшення відшкодування збитку за браконьєрство вчетверо – від 130 тисяч гривень за вбивство лося.
Водночас мисливці подали до суду на Міністерство екології та Національну академію наук України з вимогою скасувати наказ Мінприроди про внесення лося до Червоної книги України.
27 листопада 2018 року Окружний адміністративний суд Києва визнав протиправним і недійсним внесення лося європейського до Червоної книги України і ухвалив рішення про скасування заборони на полювання на нього.
У свою чергу Мінприроди подало до Шостого апеляційного адміністративного суду скаргу на рішення Окружного адмінсуду Києва, яким скасовано наказ про занесення лося європейського до Червоної книги України.
