У Києві спроектували октокоптер для розпилювання добрив та засобів захисту рослин

Київський винахідник FlyingTractor Владислав Юсім разом із Дмитром Самсоненком та ще кількома колегами-однодумцями удосконалюють октокоптер для аграріїв.

 

 

«У мене є фірма, яка займається встановленням систем безпеки і відеоспостереження. Кілька років тому ми отримали замовлення на установку таких систем у сільській місцевості. Я довгий час захоплювався всім, що пов’язано з дронами, тож до мене прийшла ідея зробити щось корисне на стику агро- та нових технологій», — розповів підприємець сайта agravery. com.

 

 

Спочатку планували обробляти дроном ягідники та виноградники, але швидко зрозуміли, що на зернових полях ця ідея спрацює ефективніше. Адже при обприскуванні за допомогою авіації великий літак не може розпорошувати добрива та засоби захисту рослин точково, хімікати у вітряну погоду летять куди завгодно.

 

«Наш апарат пролітає над посівами на висоті всього двох метрів, тому речовини застосовуються саме там, де потрібно. А використання безпілотника обходиться в рази дешевше. Обробляти поля за допомогою октокоптера вигідніше за трактор, який знищує колесами частину посівів», — коментує Владислав.

 

На розробку «літаючого трактора» винахідники витратили два роки та понад $15 тисяч власних заощаджень.

 

Більшість комплектуючих і деталей Владислав із Дмитром виготовили за допомогою 3D-принтера в Україні.

 

Найсуттєвіше, що замовляли з Китаю, — це гвинти і мотори, іще певну електроніку також обрали іноземного виробництва.

 

Дрон FlyingTractor від молодих українських винахідників підіймає вагу 15 кілограмів. За один політ (15 хвилин) такий літаючий пристрій може обробити до 4 гектарів поля при витратах робочого розчину 2 л/га.

 

Ширина обприскування — приблизно 4,5 метра. На шести акумуляторах така машина може працювати до півгодини. При цьому максимальна швидкість «небесного трактора» досить пристойна — 90 кілометрів за годину (робоча швидкість польоту становить 11 м/с, або 39,6 км/год).

 

Безпілотник запрограмовано таким чином, що, працюючи, він здатен визначати своє місце розташування по GPS-навігатору.

 

Коли у підвішеному контейнері закінчується речовина, яку безпілотник розпилює над полем, бортова система управління дає команду повертатися на базу.

 

Це відбувається також, якщо розряджаються батареї чи трапляється якась поломка.

 

Після заміни батарей і заправки хімікатом апарат продовжує обробку поля з того місця, на якому перервав роботу.

 

При цьому працювати він може як удень, так і вночі — адже працює по заданих GPS точках.

Аналогів летючого зрошувача в Україні немає.

 

Єдині конкуренти — китайці, але за потужністю їхні винаходи поступаються українському, і вони здатні піднімати вантаж не більше 10-15 кілограмів, тоді як вітчизняний — навіть до 20.