Рівень свобод в Україні дещо погіршився — звіт Freedom House-2018

Україна в 2019 році залишається «частково вільною» країною, а її окупована Росією частина Крим отримала статус «невільної» території.

 

Про це йдеться в оприлюдненому 5 лютого новому щорічному звіті міжнародної правозахисної організації «Дім свободи» (Freedom House), яка займається підтримкою і дослідженням стану демократії, політичних свобод і дотримання основних прав людини в різних країнах світу.

 

У цілому рівень свобод в Україні дещо погіршився, констатують дослідники. Автори також звертають увагу на те, що окупація Росією Криму включає в себе націлені репресії проти кримських татарів, а також тих людей, які продовжують наполягати на своїй українській приналежності.

 

Усього поряд з Україною в розділі «частково вільних» країн 59 інших держав та п’ять територій. «Невільних» країн, серед яких і Росія, всього 50, а також вісім територій. «Вільних» країн і територій разом 87. Всього у звіті проаналізували 209 країн та територій.

 

Загалом, з 2005-го по 2018 рік кількість «невільних» держав зросла на 26%, у той час як частка «вільних» упала на 44%. Занепад демократії автори пов’язують, зокрема, зі зміною в балансі сил на глобальному рівні — зростає вплив таких недемократичних країн, як Китай, зазначає у своєму аналізі «Радіо Свобода».

 

Глобальне зниження рівнів політичних та громадянських свобод спостерігається вже тринадцятий рік поспіль — починаючи з 2005 року.

 

Це стосується не лише консолідованих авторитарних режимів, таких як Росія чи Китай, а також і усталених демократій, як США. Така тенденція торкнулася і «вільних», і «частково вільних», і «невільних» країн.

 

У звіті зауважують, що у багатьох країнах, які демократизувалися після закінчення «холодної» війни, показники свобод погіршилися в тому числі й через процвітаючу корупцію, антиліберальні популістські рухи та порушення верховенства права.

 

Але більш за все турбує те, що популісти змогли «похитнути» навіть усталені демократії, пишуть автори.

 

Майкл Абрамовіц, президент «Дому свободи», окремо звертає увагу на те, що боротьба за демократію насправді стосується також і самих Сполучених Штатів, які історично боролись за свободи у різних країнах світу:«Правда в тому, що демократія потребує захисту у часи, коли такі традиційні борці, як Сполучені Штати, «спотикаються», а основні демократичні норми, покликані забезпечувати мир, процвітання і свободу для всіх людей, перебувають під серйозною загрозою в усьому світі».

 

Він додає, що всі виклики, з якими наразі стикається американська демократія, почалися не з моменту інавгурації чинного президента США Дональда Трампа, а раніше.

 

Проте «Трамп впливає на американську політику, що підриває наші основні цінності і тестує стабільність нашої конституційної системи. Жоден президент на живій пам’яті не проявив меншої поваги до її засад, норм і принципів», — зауважує автор.

 

Водночас він наголошує, що інші країни все ж пильно слідкують за найстарішою демо­кратією, навіть попри те, що США впродовж останнього десятиліття втратили свій вплив.

 

Тим часом автократичні країни роблять усе можливе, аби існувати й далі. Наприклад, знаходять шляхи контролю над виборами — такі маніпуляції, як шахрайство на виборчих дільницях та перекручування фактів, стають дедалі поширенiшими.

 

Принцип обмеження терміну перебування чиновників на посадах також зазнає змін у бік перетворення їх на «вічних» правителів — особливо в країнах колишнього СРСР, Африки та Латинської Америки.