Композицією «Червона калина» на музику Ігоря Іващенка в музичній редакції Євгена Досенка, яку присвятили сторіччю Злуки українських земель, закінчився один із останніх святкових концертів Київської муніципальної академії танцю імені Сержа Лифаря.
Його проведення стало можливим завдяки Національній опері України імені Тараса Шевченка, Київській міськдержадміністрації та департаменту культури КМДА.
Історія КМАТ імені Сержа Лифаря бере свій початок iз громадської організації «Українська академія танцю», що була створена в січні 1994 року за ініціативою Юрія Станішевського та Андрія Лягущенка при Національній опері України на хвилі повернення в Україну постаті її славного сина — Сержа Лифаря.
Нині цей навчальний заклад працює у статусі Коледжу хореографічного мистецтва «Київська муніципальна академія танцю імені Сержа Лифаря».
Філософія освітнього процесу та творчості КМАТ імені Сержа Лифаря базується на принципі безперервної ступеневої підготовки, яка починається з навчання дітей 5-6 років і завершується одержанням молоддю вищої хореографічної освіти.
Тут навчаються об’єднані академічні групи юнаків класичного та народного відділень, які здобувають підготовку з класичного та дуетно-класичного танцю в одних викладачів, що в підсумку надає можливість вирішувати спільні навчально-творчі завдання й випускати професіональних універсальних виконавців.
Ще одним успішно апробованим принципом навчальної діяльності КМАТ є методика розкриття балетних здібностей молодої людини, яка за об’єктивних причин не мала змоги розпочати навчання у звичайні терміни.
Перед концертом всі глядачі мали змогу ознайомитися з виставкою «15 років. Київська муніципальна академія танцю».
Серед представлених експонатів публікації в газетах «Україна молода», «Слово Просвіти», «Освіта», «Хрещатик», «Культура і життя», «День», присвячені Академії. Афіші та світлини різних років, що є своєрідним літописом цього колективу. Поруч — звернення:
«Дорогі друзі! У Києві нарешті з’явилася вулиця Сержа Лифаря. 71 голос «за». Київська міська рада 17 листопада 2018 року підтримала перейменування вулиці Олександра Сабурова в Деснянському районі на вулицю Сержа Лифаря. З поверненням, дорогий маестро. Дякуємо всім, хто відгукнувся на наше прохання взяти участь у громадському обговоренні та проголосував «за». Дружньому колективу, співробітникам, учням та студентам академії танцю, батькам студентів та всім небайдужим. Разом ми — сила! З повагою, Київська міська академія танцю ім. Сержа Лифаря».
А той вечір запам’ятається глядачам і танцівникам не однією прем’єрою. Розпочали концерт уперше показаною композицією «Два фавни» Дебюссі, присвяченою народженим у Києві геніям світового балету Вацлаву Ніжинському та Сержу Лифарю (хореографія Дмитра Клявіна, виконавці — студенти І-ІVкурсів спеціалізації «класична хореографія». Солісти: Ян Малакі, Михайло Мордасов та Микола Варвалюк. Робота заслуженого артиста України Дмитра Клявіна. Репетитор Надія Ятченко).
Більше двох годин тривав святковий гала-концерт iз номерів класичної, народно-сценічної та сучасної хореографії. Серед представлених творів: варіації зі всесвітньо відомих балетів «Лебедине озеро» та «Лускунчик» Петра Чайковського, «Арлекінада» Рікардо Дріго, «Дон Кіхот» Людвіга Мінкуса, «Сатаніла» та «Есмеральда» Цезаря Пуні, «Гаяне» Арама Хачатуряна, «Марна пересторога» Петера Людвіга Гертеля, «Кантата 51» Йоганна Себастьяна Баха.
Представили і перлини української культури: «Весняний козачок» (музика Ігоря Іващенка в музичній редакції Євгена Досенка), «Чабани», «Волинська топотуха» (музика народна); і культурну спадщину інших: «Вірменський танець» Арно Бабаджаняна, «Польська сюїта» Збігнєва Намисловського, «Сільський Дон Жуан» Юрія Зарицького.
Вдячні глядачі довго аплодували студентам та учням академії Софії Ульянець, Артему Колбасинському, Дмитру Бородаю, Іллі Темченку, Катерині Латушко, Олегу Подольному та багатьом іншим.
Майстерності учнів навчали викладачі, зокрема, заслужені артисти України Владислав Солдатенко й Олександр Нестеров, лауреати міжнародних конкурсів Вадим Сабодаш, Наталія Хоменко, заслужений працівник культури України Лариса Гелун.
