Виробництво пакетів із крохмалю можливе на існуючому обладнанні українських виробників пакетів і не потребує додаткових інвестицій, вважають автори законопроекту, що обмежує обіг поліетиленової продукції.
А враховуючи потенціал України як аграрної країни, ми можемо стати провідним виробником біорозкладної гранули з крохмалю у світі.
У Верховній Раді в кінці січня зареєстрували законопроект «Про зменшення кількості окремих видів відходів із поліетилену в цивільному обігу», спрямований проти використання пластикових пакетів в Україні.
Його подання ініціювали Громадська організація ReThink та понад 50 народних депутатів. Законопроект розробили на основі Директиви Європейського Парламенту № 94/62/EC та чинних законів країн-членів ЄС.
Його прийняття поставить Україну в один ряд з цивілізованими країнами, які розуміють наслідки надмірного використання пластику для довкілля.
Проектом закону пропонується заборонити надання поліетиленових пакетів на безоплатній основі з 1 січня 2021 року, а реалізацію таких пакетів із товщиною стінки до 50 мікронів — із 1 січня 2022 року.
Розраховують також ввести обов’язкову сертифікацію пакетів на придатність до біорозкладу (для біорозкладних пакетів) у відповідності до національних стандартів із 1 січня 2021 року.
Заборона не розповсюджується на надлегкі пластикові пакети з товщиною стінки до 15 мікронів та розмірами 225ммХ345ммХ450мм, що використовуються для м’яса, риби та продуктів із них, а також сипучих продуктів, для яких пакет є первинною упаковкою.
«Запропоновані обмеження сприятимуть розвитку ринку альтернатив пластиковим пакетам у країні. Замість них можна використовувати текстильні сумки та мішечки, паперові пакети, або пакети з крохмалю, які вже почали використовувати країни ЄС, що ввели заборону на пластикові пакети», — пояснюють ініціатори.
Нагадаємо, у липні 2018 року громадська організація «РеСінк» (ReThink) подала Всеукраїнську петицію щодо обмеження обігу поліетиленових пакетів до Президента, Кабінету Міністрів, Верховної Ради.
Під петицією підписались понад 25 тисяч громадян. Оскільки, крім відповідей на Петицію, ніяких зустрічних кроків від влади не дочекалися, ця громадська організація взялась за написання закону власними силами. Проект цього закону ГО «РеСінк» презентувала спільно з народними депутатами Кіралем та Березою, а також із фахівцями юридичних компаній.