Сто плюс один: Молдова готується до парламентських виборів

Одночасно з виборами в Молдові відбудеться консультативний референдум.

 

На нього винесуть два запитання: чи потрібно скорочувати кількість депутатів у парламенті зі 101 до 61 та чи варто надавати виборцям право відкликати свого представника, якщо він не може впоратися зi своїми обов’язками як депутат.

 

Запровадження змішаної системи голосування та проведення референдуму в день виборів — це те, чим відрізняється нинішня виборча кампанія від попередніх, вважають місцеві експерти. 

 

За даними ЦВК, для участі у виборах було зареєстровано сім політичних формувань.

 

Серед них — правляча правоцентристська Демократична партія на чолі з олігархом Владом Плахотнюком, котра декларує проєвропейський шлях розвитку й реформи, пропрезидентська Партія соціалістів, що виступає за дружбу з Росією та інтеграцію в межах Євразійського економічного союзу, а також опозиційний блок ACUM («Зараз»), котрий об’єднує партію «Дія та справедливість» під керівництвом Майї Санду та «Платформу «Гідність і правда» на чолі з Андреєм Нестасе.

 

Реєстрацію пройшли також Партія комуністів, опозиційний рух «Антимафія» та «Наша партія», голова якої, російський бізнесмен Ренато Усатий, починаючи від кінця 2016 року, переховується в Москві від кримінального переслідування проти нього в Молдові.

 

Ще один учасник передвиборчих перегонів — партія «Шор», яка свою наз­ву отримала від її голови Ілана Шора.

 

У програмі партії — безплатні освіта й медицина, підвищення пенсій i грошової допомоги, а також відродження... колгоспів.

 

А сам Шор — російський бізнесмен, мер молдовського міста Оргіїв і чоловік російської співачки Жасмін — проходить як обвинувачений у справі про вивіз iз країни до офшорів мільярда доларів США, повідомляє «Німецька хвиля».

 

Ім’я Ілана Шора фігурує у звітах детективів американської компанії Kroll, що розслідує цю справу. Влітку 2017 року суд першої інстанції винiс Шору вирок — сім iз половиною років тюремного ув’язнення. Але його виконання відкладено до вердикту Апеляційної палати.

 

За результатами дослідження, проведеного в середині січня експертами соціологічної компанії Date Inteligente, соціалісти зможуть провести до парламенту 45 своїх представників, блок ACUM — 25, Демократична партія — 20. Має шанси подолати шестивідсотковий поріг і партія Ілана Шора. Три депутати від комуністичної партії теж можуть потрапити до парламенту — за партійними списками.

 

Деякі кандидати, чиї прізвища містяться в партійних списках, балотуватимуться і в одномандатних округах. Наприклад, Влад Плахотнюк, який очолює список Демпартії, а також прем’єр-міністр Павло Філіп, котрий у списку значиться під номером два. Майя Санду займає перший рядок у списку блоку ACUM і розраховує як одномандатник отримати голоси виборців молдавської діаспори в Західній Європі.

 

Андрей Нестасе, що йде в списках ACUM під другим номером, зареєструвався кандидатом в одномандатному окрузі, котрий об’єднує низку кишинівських передмість.

 

А під наступним номером у виборчому бюлетені стоїть ще один кандидат: Андрей Нестасе, радник керівника МВС — структури, яку, як стверджують експерти та журналісти, контролює Демпартія. Політичний консультант Сергій Манастирли вважає подібний збіг не випадковим.

 

«Це стара перевірена методика, спрямована на «відтягування голосів в опозиції», — переконаний експерт.

 

Як вважає Манастирли, висування в одномандатних округах лідерів партій, яких занесено до списків політичних формувань, може бути пов’язане «з бажанням продемонструвати населенню та своїм однопартійцям, що лідер уміє працювати з людьми, користується повагою й здатен особисто зібрати голоси».

 

У Молдові створено 48 одномандатних округів усередині країни (включно з Придністров’ям) й три — за її межами. За результатами останнього соцопитування «Барометр суспільної думки», яке провели в листопаді 2018 року, близько 58 відсотків громадян Молдови не знають, що означає голосування в одномандатних округах.

На особливості передвиборної кампанії вплине й те, що в один день iз виборами в країні відбудеться референдум про скорочення кількості депутатів у парламенті, переконаний доктор історичних наук Руслан Шевченко.

 

Виборці ідею підтримають, переконаний експерт, а Демпартія, яка її висунула, «отримає дуже хороший козир: менше депутатів — більше грошей до бюджету».

 

Виграють від цього й соціалісти, які першими запропонували зменшити кількість народних обранців, вважає Шевченко. Він також припускає, що Партія соціалістів зможе звинуватити демократів у тому, що вони «вкрали їхню ідею з популістською метою, а не заради народу».

 

На думку політичного аналітика Віктора Чобану, рішення провести референдум одночасно з парламентськими ви­борами пов’язане зі спробою скоротити кількість тих, хто голосуватиме на виборчих дільницях за межами Молдови.

 

За кордоном, де, за неофіційними даними, живе та працює понад мільйон громадян Молдови, буде відкрито лише 125 дільниць. Заповнення бюлетеню для голосування на референдумі «займе додатковий час, виникнуть черги, в яких не всі наважаться чекати. Таким чином, буде зменшено кількість голосів за опозицію», — прогнозує Чобану в інтерв’ю місцевим ЗМІ.

 

Ініціативу про проведення плебісциту одночасно з виборами висунула правляча Демократична партія. Цю ініціативу підтримала парламентська більшість в листопаді минулого року.