В Україні продовжують відкривати нові інфраструктурні проекти, пов’язані з енергетикою. Обсяги коштів, які потенційні інвестори погоджуються вкладати в енергетичний сектор нашої держави, вже вимірюється мільярдами.
І, як зазначають експерти, процес може навіть прискоритись.
Рецепт від скандинавів
До численних проектів, які реалізовують в Україні скандинавські інвестори, додаються нові.
Днями керівники урядів України та Норвегії підписали заяву щодо посилення українсько-норвезького співробітництва у галузі енергетики. Документ започатковує кілька важливих енергетичних ініціатив.
З одного боку, Норвегія започаткує українсько-норвезьку ініціативу з підвищення енергоефективності будівель громадського призначення та скорочення споживання енергоресурсів.
Україна ж, у свою чергу, створює сприятливі умови для зростання торгівлі та інвестицій, у тому числі, шляхом посилення антикорупційних заходів.
Обидві країни посилюють діалог у контексті прагнення нашої держави інтегруватися до європейського енергетичного ринку, а також посилюють взаємодію у галузі ядерної безпеки.
Окремий напрямок взаємодії — обмін інформацією та досвідом щодо управління нафтовими ресурсами, регуляторною політикою та процедурами ліцензування.
Між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Дирекцією водних ресурсів та енергетики Королівства Норвегія буде започатковано програму співпраці.
Потенційний обсяг норвезьких інвестицій в українську економіку може сягнути 1,5 мільярда доларів, з яких близько 800 мільйонів доларів — у відновлювану енергетику.
«Далі контакти між українськими та норвезькими підприємцями посилюватимуться. В кожному моєму візиті компонент економіки посідає важливе місце», — прокоментував Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
Проект «Сиваш»
Тим часом на український ринок виходить іще одна компанія — Total-Eren, дочірня компанія французького енергетичного гіганта «Total».
Разом iз норвезькою NBT вона інвестує мільйони євро в будівництво вітрового парку потужністю 250 МВт у Херсонській області. Підписання рамкової інвестиційної угоди відбулося 23 січня в українському домі в Давосі.
NBT, як відомо, спеціалізується на будівництві вітряних електростанцій на ринках, що розвиваються. Зараз веде проекти в Норвегії, Китаї, Сінгапурі, Пакистані та на Кіпрі.
У квітні 2017 року NBT придбала українську компанію «Сивашенергопром», яка обслуговує Сиваську вітроелектростанцію потужністю 3 МВт. У вересні підписала договір про будівництво вітроелектропарку в Херсонській області.
Проект «Сиваш» передбачає будівництво 67 вітряних установок, які розмістяться вздовж північного узбережжя озера Сиваш. Угода передбачає кредитні кошти, понад 70% загальної вартості проекту, і власні інвестиції NBT і Total Eren.
У ході засідання Національної інвестиційної ради в Давосі гендиректор норвезької NBT Йоар Вікен оголосив, що компанія має достатній потенціал для створення додаткових 700-800 МВт вітрових потужностей в Україні.
Будівництво планується почати в Запорізькій області протягом 6-9 місяців. Президент ЄБРР Сума Чакрабарті прокоментував цю подію, зазначивши, що завдяки проекту Україна буде «для початку регіональним лідером у сфері відновлюваної енергетики».
Процес, треба сказати, продовжується. Так, за даними Держенергоефективності, в 2018 році встановлено 813 МВт нових генеруючих потужностей електроенергії з поновлюваних джерел.
Це майже втричі більше, ніж у 2017 — близько 300 МВт. Приватний бізнес вклав у ці проекти понад 730 млн. євро.
Зараз у країні працює 2240 МВт потужностей, що генерують чисту електроенергію. Це в 1,5 раза більше, ніж наприкінці 2017-го — близько 1500 МВт. Якщо на початку 2018 року встановлена потужність вітрових і сонячних установок становила 1200 МВт, то до кінця 2019 року вона зросте до щонайменше 3000 МВт.
