У Латвії завершився процес формування нового уряду, який тривав 15 тижнів, повідомляє інформаційний сайт DELFI.lv.
Із початку переговорів про формування кабінету міністрів пройшло 107 днів — це найдовший період iз часу відновлення незалежності Латвії, який знадобився для створення нового уряду.
Зрештою, прем’єр-міністр Кріш’яніс Каріньш (партія «Нова єдність») i його команда заручилися голосами 61 депутата Сейму. Проти були 39 парламентаріїв.
7 січня президент Латвії Раймондс Вейоніс доручив сформувати уряд лідеру партії «Нова єдність», депутату Європарламенту Кріш’янісу Каріньшу, попри те, що «Нова єдність» має у парламенті найменшу фракцію.
Однак, за словами президента, Каріньш здобув підтримку кількох правих і центристських парламентських фракцій, які раніше не могли домовитися між собою.
Після переговорів останніх трьох тижнів до нової коаліції увійшли Національне об’єднання, Нова консервативна партія, партійне об’єднання «Для розвитку/За!» і популістська партія «Кому належить країна?».
В опозиції залишаться Союз зелених і селян, а також партія «Згода», за яку голосують насамперед російськомовні жителі Латвії. Вона посіла на виборах перше місце, але цього не вистачило, щоб сформувати уряд.
«Нова єдність» представлена в складі уряду прем’єром i двома ключовими міністрами: закордонних справ (Едгар Рінкевич) та фінансів (Яніс Рейрс). Посаду міністра оборони отримав Артіс Пабрікс («Для розвитку/За!»).
Ще два ключовi міністерства дістались представникам центристської партії «Кому належить країна?»: МВС очолив Сандіс Гіргенс та міністерство економіки Ральф Неміро.
Незаперечно, що після відновлення незалежності три країни Балтії зробили великий соціальний та економічний прогрес, але в Латвії він менший, ніж в Естонії та Литві.
Тому ставка на фахівця, який народився, вивчився та сформувався як особистість на Заході, зрозуміла.
54-річний Каріньш — уродженець США, має подвійне громадянство. Він став третім кандидатом на посаду прем’єра після жовтневих виборів. Попередні дві спроби сформувати кабмін провалилися.
У країнах Балтії політика залучення до керівництва країною вихідців iз діаспори дала позитивний результат. Нагадаємо, що в 1999—2007 роках президентом Латвії була виходець iз Канади Вайра Віке-Фрейберга, а чинним президентом Литви є Даля Грибаускайте, яка хоч і здобула освіту в Ленінграді та Москві, але по тому довгий час мешкала і працювала в США та країнах Євросоюзу.