У Київській лаврі можна подивитись створений 1340 людьми Рушник національної єдності

Трипілля, Київська Русь, Дерево життя, зірки та космос — це фрагменти презентованого 21 січня, напередодні 100-річчя Злуки українських земель, у дзвіниці Успенського собору Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Рушника національної єдності.

Цей мистецький витвір — і козацьке бароко, серцевиною якого є шишка, символ, що прийшов у козаччину з прадавніх часів.

Два трикутники — це криниця. Два птахи — душі наших предків із гілками слави героїв-борців, які віддали своє життя за Україну.

Трохи далі Берегині — жіночі фігури, які тримають у піднятих руках розшитий золотом Тризуб. 

У Київській лаврі стартувала культурно-мистецька та соціально-політична акція «Рушник національної єдності — соборна Україна».

46 колективних вишивань

Перше вишивання Рушника національної єдності відбулося ще у 2007 році у Запорізькій області на острові Хортиця.

 

Усього колективних вишивань було 48, зокрема шість — у діаспорах Польщі, США, Канади та Молдови.

 

Загалом Рушник національної єдності подолав уже близько 55 тисяч кілометрів, з яких 5 тисяч — залізницею та 22 500 — літаками.

 

«Презентація  Рушника відбуватиметься в кожній області України впродовж 2019 року, — повідомила у Києві авторка ідеї створення унікального рушника Тамара Степаненко. — Його ще раз побачать ті, хто вишивав, і ті, кому дороге це рукотворне мистецтво. До цього люди бачили рушник лише фрагментами, а цілого твору не всі бачили. Український рушник є важливим символом для кожного українця».

 

У світі немає нації, яка б саме так завдячувала своєю долею рушнику. В українців він поряд від народження і до смерті людини.

 

Узор Рушника національної єдності розробила українська художниця Олександра Теліженко, яка заклала в нього всі необхідні важливі коди та знаки. Довжина рушника складає дев’ять метрів. Ця цифра не випадкова. За нумерологією, вона є цифрою достатку. 

 

За словами Тамари Степаненко, на рушнику зображено три потужні періоди.

 

«Це минуле, сьогодення і майбуття. Минуле на рушнику представляє Трипілля, Київська Русь. Сьогодення на ньому — це Дерево життя, на якому є 27 квіточок, що символізують адміністративно-територіальний поділ України. Майбуття представляють зірки та космос», — пояснює Тамара Степаненко.

Тур Україною

Рушник національної єдності.

Фото з архіву Степаненків.

 

Полотно, на якому вишито колективний витвір, виткано власноруч iз конопель ще 55 років тому селянкою з Хмельниччини Катериною Андрощук. Його подружжя Степаненків — уродженців Кіровоградщини — свого часу придбало для реалізації своєї ідеї.

 

Для вишивки Рушника національної єдності використовували традиційну українську вишивку та різні кольори. Рушник має свій паспорт на... 270 сторінках, де відображено все: від задуму й до його закінчення.

 

На жаль, поки немає національного Музею рушника, проте є надія, що зусиллями громади вдасться його збудувати. Можливо, це буде Київщина чи Полтавщина.

 

Тоді Рушник єдності — власність українського народу — передадуть туди. До речі, Тамара Степаненко поділилася думкою, що має бажання створити безкоштовну школу вишивання для всіх, хто хоче навчитися цього ремесла. 

 

Майстриня нагадала, що рушник вишивали близько півтори тисячі людей упродовж двох років — 2007-2008. Точна цифра учасників творення оберега — 1340 осіб.

 

Для реалізації проекту надзвичайно багато зробила Черкащина. На різних етапах до роботи долучались майстри різних національностей та віросповідання. Рушник вишивали в Севастополі та Бахчисараї. Долучилась до процесу і діаспора в Москві. Наймолодшим творцем була 8-річна дівчинка, а найстаршою — 84-річна пані.

 

«Рушник національної єдності — це ще одна з можливостей об’єднати суспільство навколо давніх українських традицій та показати єдність нашого народу, — підкреслив у своєму слові Василь Кушерець, голова правління Товариства «Знання» України та співорганізатор презентації Рушника.

 

— Мені приємно повідомити, що ми не один раз брали участь у вишиванні рушника. Це і пам’ятний момент вишивання Рушника у Житомирському шпиталі, і той незабутній момент, коли до вишивання приклався Перший космонавт України Леонід Каденюк, до речі, пам’ять якого вшануємо наступного тижня. Це просвітлює наші душі. З кожним стібком додається енергія».

 

«Рушник — це не просто краса, це не тільки ідентичність українська. Насправді там закладається велика енергія, яка представляє кожен куточок України, анексований Крим, з територій сходу. Цей рушник є певним очищенням, він єднає нас», — підкреслив присутній на презентації міністр культури Євген Нищук. 

 

На сьогодні вже відбулося 95 презентацій цього унікального оберега нації. Ще два тижні кияни та гості міста можуть побачити цей диво-рушник у столиці, а вже в лютому Рушник національної єдності вирушить у тур. Запрошення надійшли з Кам’янця-Подільського та звільнених територій сходу України.