Національний простір починається з рідного дому

Важливу роль у вихованні дитини відіграє колискова. Особливо коли її співає мама. І співає не лише немовляті, а й у період очікування малюка. Проте співати з дітками потрібно постійно: під час гри, праці, на природі, у дорозі, на прогулянці. І обов’язково співати рідною мовою! 

 

Найперше — українські народні пісні. Співати пісень різних: журливих, сумних, щоб виховати уміння співчувати і жаліти; веселих, щоб дитина навчилася радіти життю; ліричних, щоб відкрити для дитини любов до світу; історичних — аби знала минувшину України... Адже пісня гармонізує, очищає простір, оздоровлює, допомагає у спілкуванні. 

 

Варто танцювати разом iз дітьми. А ще — бавитися! Грати емоційно і щиро. Читати казки у ролях. Потрібно розповідати дітям якомога більше казок (спочатку українських народних, бо вони ближчі, а потім авторських чи інших народів світу), прищепити їм любов до книги як скарбниці знань.

 

На допомогу прийде домашня бібліотека. Саме казковий світ відповість на багато дитячих запитань, відкриє чарівний світ добра, любові, радості, навчить малюка співпереживати, розрізняти правду і кривду.

 

Важливо якнайбільше говорити з дитиною: найперше — про все, що її хвилює, а потім ненав’язливо передавати їй свій досвід, знання. Пробудити у дитині якнайбільше почуттів; дозволити їй голосно сміятися, емоційно говорити, плакати, кричати, радіти... 

 

Дитина з перших років життя відчуває, запам’ятовує домашню атмосферу: все, що її оточує, формує у дитини світогляд, уявлення про красу, любов, добро, радість і гармонію. Вишиті рушники, подушки, скатертини, серветки, плетені килими, картини, глиняний посуд та ін., є не просто оберегами і створюють вишукану атмосферу, а й несуть генетичний код наших предків, підкреслюють приналежність до рідної землі.

 

На покуті, на почесному місці, у хаті мають бути символи, які гармонізують простір, допомагають зрозуміти дитині, якого роду її батьки, яких звичаїв і обрядів дотримуються, які цінності сповідують і що святкують. Це образи Козака Мамая і Тараса Шевченка, обрамлені рушниками, родинне дерево (можливо, фото близьких родичів), восьмикутна зірка, свастя, трисуття (можуть бути у вигляді підсвічників), Дідух, віночки, стрічки, обереги, створені разом iз дітьми. Так у дитини формується світобачення.

 

Важливо прищепити любов і шану до народних ремесел, українського одягу, бажання з гордістю одягти вишиту сорочку... Творіть разом iз дітьми (вишивайте, плетіть, малюйте, вирізайте, ліпіть)!

Важливо навчити дитину цінувати природу, час, людей, українськi звичаї. Навчити дякувати батькам, людям, собі, всьому світові за кожну мить життя, за кожен день. Навчити любити саме життя!

Змалечку розповідати легенди про славних лицарів української землі — козаків; вивчати прадавню історію України, рідну культуру.

 

Але головне — усвідомлювати, що ми — люди Землі, маємо жити у гармонії із Всесвітом, нести любов і добро у світ. Навчити дитину милуватися сонечком, квітами, метеликом, снігом, дощем, хмарами, птахами, лісом, полем... Донести до своєї дитини любов до чотирьох стихій: води, вогню, землі і повітря. Навчити її бережного ставлення до навколишнього світу. Вчитися разом iз дітьми радіти кожній миті!

 

І головне — вчити треба не словами, не за допомогою телебачення чи книг, а власним прикладом, своїми діями!

 

Адже якщо ваша дитина отримала правильні знання в сім’ї, то вони стануть для неї справжнім оберегом упродовж усього життя.