У районі Черкас Дніпро забруднено хімічними сполуками: річка більше не самоочищується

Вода Дніпра, яку споживають жителі багатьох українських міст, у районі Черкас забруднена хімічними сполуками — фенолом i важкими металами — вище гранично допустимих рибогосподарських нормативів (ГДК).

 

 

«Це результат того, що в річку щорічно скидають велику кількість стічних забруднених вод — промислових, сільськогосподарських i побутових. А Дніпро, за даними науковців, фактично втратив здатність до самоочищення», — розповідає начальник Черкаського обласного гідрометцентру Віталій Постригань.

 

 

За його словами, в четвертому кварталі минулого року лабораторія гідрометслужби із Кременчуцького водосховища у районі Черкас відібрала 24 проби води.

 

В кожній пробі визначено понад 30 показників, які характеризують її якість. 

 

«Було встановлено, що феноли перевищують гранично допустимі рибогосподарські нормативи у 3-5 разів, концентрація важких металів, таких, як мідь, цинк, манган, — у 2,5-6 разів, концентрації хрому шестивалентного — у 8 разів. Також зафіксовано перевищення за сполуками азоту до 1,7 раза», — наголошує Віталій Постригань.

 

І додає, що випадків високого забруднення води (це коли вміст хімічної сполуки перевищує ГДК у 10 разів) не було виявлено.

 

До речі, більшість контролюючих показників у межах Черкас не суттєво відрізняється від показників фонового створу, тобто вище міста. А це означає, що Дніпро приносить сюди вже помірно забруднену поверхневу воду. Отож, такою неживою водою користуються й усі інші.

 

Черкаські екологи стверджують: щоб урятувати Дніпро, держава має розробити реєстр підприємств, які використовують у своїй діяльності хімічні речовини, зробити норми скидів суворішими, ніж зараз, а штрафи — суттєвішими. Також настав час заборонити мийні засоби з фосфатами, переглянути весь список небезпечних для води речовин і ввести окремий податок для тих, хто зводить маєтки в прибережній смузі. 

 

Водночас, як повідомляють у Міністерстві екології та природних ресурсів, із 1 січня цього року набрав чинності новий Порядок здійснення державного моніторингу вод, який відповідає директивам ЄС і допоможе отримати більше інформації про стан вод в Україні.

 

«Відтепер моніторинг вод в Україні відбуватиметься за європейськими стандартами. Новий порядок знімає дублювання функцій між різними суб’єктами моніторингу, передбачає чітку процедуру та системний підхід до відстеження стану наземних, підземних, морських вод» — пояснює Микола Кузьо, заступник міністра екології та природних ресурсів України з питань євроінтеграції.

 

Він каже, що завдяки новому моніторингу буде отримано дані, необхідні для розробки  планів управління річковими басейнами, розширено список біологічних, гідроморфологічних, хімічних і фізико-хімічних показників для моніторингу, запроваджено шестирічний цикл моніторингу, введено класифікацію стану вод — 5 класів екологічного стану і 2 класи хімічного стану.

 

Також, зазначають у Міністерстві екології та природних ресурсів, проект ЄС «Водна ініціатива плюс» (EUWI+) інвестує близько 500 тисяч євро в сучасне обладнання для лабораторії з аналізу якості вод дніпровських водосховищ.

 

Лабораторія підпорядковується Державному агентству водних ресурсів України і визначена відповідальною за дослідження хімічного стану поверхневих вод басейну Дніпра.

 

Нове обладнання планують встановити до кінця 2019 року. Водночас проект ЄС надасть газовий хроматограф, ртутний аналізатор, аналізатор для визначення азоту, термореактор для визначення фосфору, систему очищення води, лабораторну посудомийну машину тощо. Ц

 

е дозволить лабораторії визначати хімічний стан поверхневих вод за 33 показниками з переліку 45 пріоритетних забруднюючих речовин, які завдають шкоди водному середовищу.