Житель села Шевченкове на Черкащині «поселив» біля двору велетенські снігові скульптури

16.01.2019
Житель села Шевченкове на Черкащині «поселив» біля двору велетенські снігові скульптури

Ті самі сніговики. (Фото Сергія РАДЧЕНКА.)

Коли приходить зима, скульптор-аматор Віктор Голуб із черкаського села Шевченкове Звенигородського району радує односельців сніговими скульптурами.
 
 
Біля свого двору, по вулиці Гулака-Артемовського, він «прописує» нових мешканців — різноманітні снігові скульптури. І так уже 40 років поспіль. 
 
 
Цього року Свині під його тином «живуть» дві рожевощокі хрюші та два сніговики-богатирі. Тож і жителі Шевченкового, і подорожуючі не можуть пройти чи проїхати повз таке диво, аби не зупинитися і не зробити  фото. 
 
«Наш будинок стоїть на центральній вулиці села, і мені приємно, коли біля цих скульптур зупиняються люди. Часто гукають i розпитують про таке моє хобі», — розповідає «Україні молодій» Віктор Голуб.
 
Він пригадує, як почав створювати снігові скульптури ще в далекому 1975  році. Спочатку виліплював їх для своїх доньок — Наталі та Оксани, пізніше для онуків — Артема та Каріни.
 
Зазвичай, каже митець-аматор, за зиму, якщо погода дозволяє, він формує від однієї до п’яти снігових істот. І обов’язково виставляє їх за своїм двором, аби всі могли помилуватися.
 
Колись, ділиться спогадами, створив скульптуру Іллі Муромця. Вийшов той справжнім богатирем, iз бородою, діти навіть з’їжджали на санчатах із неї.
 
Також серед його робіт, уточнює, не лише казкові герої, а й реальні люди. 
 
«У моїй сніговій колекції свого часу була навіть скульптура солістки колоритного жіночого гурту «Лісапетний батальйон»  Наталі Фаліон. А скільки козаків «жили» біля нашого двору — й не перерахувати за минулі роки», — веде далі Віктор Якович. 
 
І це при тому, що в нього немає спеціальної освіти. Він самоучка, хоча двічі вступав на скульпторські факультети, але не пройшов. Потім, правда, почав навчатися на робфаці художнього інституту та забрав документи, бо не «пішла на душу математика». 
 
«Можна вивчитися та нічого й не робити», — говорить тепер Віктор Голуб i додає: таке захоплення не зупиняють навіть вандали, які, буває, пошкоджують його творіння. «Цієї зими, тільки буде відлига, ще ліпитиму. Головне, щоб муза прийшла, а снігу вже заготовимо», — ділиться творчими планами Віктор Якович.
 
Окрім снігових скульптур, він також займається лозоплетінням, уміє класти печі та каміни, ліпить із бетону, вирізає по дереву, виточує підсвічники, робить чеканки, шкатулки із соломи, плете брилі.
 
Загалом сам опанував до 25 видів народних ремесел. І в цьому його завжди підтримує дружина Олександра Федорівна.
 
«У такій творчості у родині завжди повинно бути порозуміння», — усміхається Віктор Якович Голуб.