У Кракові 14 січня відбулося перше судове засідання у справі підпалу угорського центру в Ужгороді.
Серед підозрюваних — троє поляків, які були затримані невдовзі після інциденту.
Пiд час суду в Польщі організатор підпалу назвав ім’я натхненника злочину: як зізнався Міхал Прокопович, на вчинення підпалу його намовив німецький журналіст Мануель Оксенрайтер, відомий прокремлівськими поглядами. Про це повідомляє «Радіо «Свобода».
«Усі дії були здійснені згідно з чіткими інструкціями Мануеля Оксенрайтера. Моєї ініціативи в цьому не було. Основною метою було не розпалити міжнаціональну ворожнечу, а скомпрометувати «українських бандерівців», — заявив на суді Міхал Прокопович. Також підозрюваний заявив, що передавав інструкції іншим паліям за допомогою месенджерів.
Минулого тижня в листуванні з кореспондентом «Радіо «Свобода» в російській соціальній мережі «ВКонтактє» Оксенрайтер категорично заперечував свою причетність до підпалу Угорського культурного центру, назвавши цю версію «нісенітницею».
При цьому серед його друзів у соціальній мережі виявився один із паліїв, Томаш Рафал Шимковяк (його сторінка зараз видалена).
Після запитання про те, чи знайомий Оксенрайтер із кимось із обвинувачених у підпалі громадян Польщі, він закрив доступ до свого профілю для користувачів, які не є його друзями.
Підпал Угорського культурного центру в Ужгороді був здійснений 4 лютого 2018 року. Цей підпал іще більше ускладнив відносини Києва і Будапешта, які й без того стали вкрай напруженими після ухвалення Україною восени 2017 року поправок до закону «Про освіту» стосовно мови шкільної освіти. (27 лютого 2018 року цю ж будівлю підпалили вдруге, вже інші нападники.)
Згідно з матеріалами справи, замовник підпалу — «німецький журналіст», ім’я якого досі не називали. Співробітник Інституту гуманітарних досліджень у Відні, дослідник європейських правих і їхніх зв’язків із Росією Антон Шеховцов уже висловлював упевненість, що цим «журналістом» був німець Мануель Оксенрайтер.
Він відомий як регулярний «викривач злодіянь» «української фашистської хунти» в ефірах російських телевізійних «Першого каналу» і RT, друг російського політолога, лідера так званого «Міжнародного євразійського руху» й ідеолога «євразійської цивілізації» з центром у Росії Олександра Дугіна, «спостерігач від Німеччини» на «виборах», які влаштовували угруповання «ДНР» і «ЛНР», які підтримує Росія, і частий гість в окупованому Росією українському Криму, куди він їздить, порушуючи законодавство України.
Підпал, як випливає з матеріалів справи, скоїли троє громадян Польщі. Двоє з них були членами неофашистського руху «Фаланга», а третій, організатор, був також членом ультраправої партії «Зміна», тісно пов’язаної з близькими до Кремля ідеологами концепції «русского міра».
Двоє підозрюваних, Міхал Прокопович і Томаш Рафал Шимковяк, відмовлялися визнавати свою провину, але третій підозрюваний, Адріан Марґлевський, погодився співпрацювати зі слідством. Завдяки цьому в обвинувальному висновку польської прокуратури досить докладно розповідається про те, як готувався підпал Угорського культурного центру.
Прокопович нібито дав двом виконавцям по 1 тис. злотих (близько 250 доларів) для купівлі займистої суміші, а також мобільні телефони з новими сім-картами і куртки.
Перед підпалом на будівлі культурного центру треба було намалювати свастику і число «88» (кодове гасло неонацистів Heil Hitler («Хайль Гітлер») — буква «H» є восьмою в латинській абетці). Це мало навести поліцію на причетність до злочину українських націоналістів.
Сам підпал треба було зняти на відео для звіту Оксенрайтеру, після чого виконавці отримали від нього ще по одній тисячі, але вже євро. Всього Прокопович мав знайти п’ятьох виконавців, та зміг завербувати лише двох осіб, яких цілеспрямовано шукав серед активістів неонацистської «Фаланги».
Представники слідства, яке здійснювали Департамент боротьби з організованою злочинністю і Агентство внутрішньої безпеки Польщі (АВБ), впевнені, що провокація в Ужгороді мала привести до ще більшого погіршення українсько-угорських відносин і зіграти на користь Росії — так повідомляв на умовах анонімності польському телеканалові TVP представник АВБ.
