Якщо ще рік тому українські програмісти залишалися на третій позиції серед експортних послуг, то від початку 2018-го їм удалося обігнати навіть одну з найпотужнiших сфер української економіки — трубопровідний транспорт.
Понад 20% усіх експортованих послуг, які надає Україна, належить саме ІТ. Тому більшість іноземних компаній активно заходять на наш ринок, а вітчизняні айтішники конкурентоспроможні на світовому ринку.
Не дивно, що за результатами вступної кампанії у 2017 році до топ-5 найпопулярніших спеціальностей входили саме комп’ютерні науки.
Ще сім років тому ця галузь часом мала незаповнені бюджетні місця, на сьогодні ж у престижні українські виші конкурс часом сягає до 25 осіб на місце.
Адже, окрім того, що галузь потужно розвивається, а більшість програмістів має змогу працювати за кордоном, вона ще й високооплачувана.
Володимир Ставнійчук закінчив Львівську політехніку чотири роки тому, в розмові з «УМ» запевняє: коли вступав на комп’ютерну спеціальність, вона не була ще настільки популярною, та й подумати не міг, що за дев’ять років стане настільки оплачуваною. Ба більше, хлопець був шокований, коли після закінчення університету провідні компанії самі пропонували йому роботу.
«Коли був студентом, і подумати не міг, що після закінчення університету моя зарплата стартуватиме від 500 доларів. Зараз я отримую суттєво більше, проте впевнено можу сказати — мені ще є куди рости», — розповідає мій візаві.
Комфортний офіс, страхування, подорожі, гнучкий графік та висока оплата — це все те, що мають більшість ІТ-компаній в Україні. Володя ж запевняє: галузь зараз справді надпотужно розвивається і, щоб триматися «на плаву», необхідно постійно опановувати нові знання.
«Скажу чесно, університет мені більше допоміг зрозуміти, у якій саме галузі я б хотів далі працювати, проте більшість знань намагався отримувати сам. Бо система освіти, на жаль, не розвивається так само швидко, як технології у світі», — підсумовує хлопець.
Якщо ж поглянути на результати дослідження, яке провели експерти Асоціації IT Ukraine та Офісу ефективного регулювання (BRDO), то, за ними, в 2017 році дохід співробітників, які перебувають у трудових відносинах із ІТ-компаніями, перевищував середню зарплатню в Україні в сім разів (а це близько двох тисяч доларів).
За отриманими від Державної фіскальної служби даними, сума сплачених ІТ-компаніями податків у 2014—2017 роках щорічно зростала на 27% і зараз досягла 4,1 млрд. гривень. У 2018 році ця тенденція зберігалася.
Також значна кількість ІТ-фахівців співпрацюють із компаніями за контрактом як фізичнi особи-підприємці й самостійно сплачують єдиний податок.
Обсяг його надходжень збільшувався в середньому на 58,8% упродовж 2013-2017 років і становив 3,2 млрд. гривень у 2017 році. Згідно з проведеним у рамках дослідження опитуванням, оплата послуг фахівців — це 80-85% витрат компаній.
Значна частина податків, пов’язаних із витратами на оплату послуг, пояснюється великим доходом представників галузі в порівнянні з іншими сферами.
Купив щасливий квиток до світу ІТ і Михайло Бондаренко. Хлопець за освітою фінансист. У розмові з «УМ» розповідає: після закінчення університету зрозумів, що не хоче працювати у цій галузі.
«Перш за все, тому що це низькооплачувана робота на початкових етапах, мені б довелося сидіти в банку за три тисячі гривень, а я вже до закінчення вишу створив сім’ю, яку повинен був забезпечувати». Розповідає, що життя змінила розмова з другом: «Пам’ятаю, що прийшов до Романа, який вмів програмувати. Він розповів про роботу, завдання, оплату, тож я вирішив, що хочу спробувати. Тому пішов на курси». За порадою друга, майже три місяці відвідував навчання з програмування, а потім знайшов роботу. Зараз хлопець працює у Києві в американській ІТ-компанії, задоволений як оплатою, так і роботою. «Скажу чесно, дуже радий, що наважився. Так, ті три місяці були складні, коли поєднував і курси, і роботу, але те, що я зараз маю — варте того», — коментує Михайло.
Згідно з опитуванням компаній, доходи вітчизняного ІТ-бізнесу переважно мають іноземне походження — українські розробники співпрацюють зі США, Великою Британією, Німеччиною, Канадою, Ізраїлем, Швецією та Швейцарією.
«Щорічно ринок збiльшувався в середньому на 19% і на кінець 2017 року налічував уже 127 тис. фахівців. Тільки за останній рік кількість зайнятих у галузі зросла на 27 тис. осіб», — розповідає Олександр Кубрак, керівник сектору ІТ та Телеком Офісу ефективного регулювання і один з авторів дослідження.
Зазначається, що в IT-галузь залучені не лише програмісти або вузькоспеціалізовані технічні фахівці. Компанії також співпрацюють із дизайнерами, фахівцями з фінансів, управління персоналом тощо. Згідно з проведеним опитуванням, понад чверть осіб у командах ІТ-компаній — нетехнічні фахівці.
