В останній день 2018 року Центрвиборчком зробив «подарунок» усім українцям, які проживають на території РФ: комісія прийняла постанову, згідно з якою 5 виборчих дільниць, розташованих у дипломатичних установах України на території РФ, повинні бути закриті. Що це: політична технологія чи обґрунтована необхідність, — розбирався «Апостроф».
Ініціатива закрити ділянки в Росії надійшла від українського МЗС. Аргументи, які навів Павло Клімкін, такі: по-перше, ділянки потрібно закрити з міркувань безпеки. «Нас турбує перш за все безпека українських громадян, які, незважаючи на адміністративний та пропагандистський тиск, усе-таки зважаться стати членами виборчих комісій чи просто прийти на вибори. Ми не можемо гарантувати, що в день виборів не буде організовано небезпечних провокацій», — заявив глава МЗС.
Крім того, всі, хто прийде на вибори українського Президента в РФ, за запевненням МЗС, можуть опинитися «під ковпаком ФСБ і ризикують найближчим часом стати жертвами репресій».
По-друге, є й юридичний мотив, мовляв, РФ далека від демократичних норм міжнародного права, тобто не дозволить провести чесні вибори українського Президента на своїй території. Правда, українські диппредставництва в РФ — це українська, а не російська територія, запевняють політики «Опозиційного блоку». Відповідно, дорікати Росії в тому, що вона вплине на хід президентських виборів, які повинні пройти в українських консульствах, — претензія не за адресою.
Однак, на думку дипломата Олександра Хари, неможливо розглядати правову сторону питання у відриві від системи безпеки українських виборчкомів у РФ.
«Звичайно, підготовка бюлетенів, списків виборців — відповідальність наших дипломатів в РФ, — пояснює «Апострофу» Хара. — Але наші консульські установи в РФ охороняє прикордонна служба. Вони захищають установи тільки в разі проникнення сторонніх осіб на територію диппредставництва, та й то, якщо це проникнення не носить серйозного характеру. Всі інші питання безпеки, згідно з міжнародним правом, покладаються на приймаючу сторону. Грубо кажучи, ФСБ РФ і МВС РФ — ті органи, які повинні забезпечити безпеку наших установ. Тобто ФСБ, яка відповідає за розвідувальну і диверсійну діяльність на території України, повинна захищати українські вибори».
У підсумку, дослухавшись до аргументів МЗС, ЦВК своєю постановою №274 закрила всі виборчі дільниці в РФ. Під скорочення потрапили всі п’ять виборчкомів: у Москві, Санкт-Петербурзі, Ростові, Єкатеринбургу та Новосибірську. Водночас ЦВК запропонувала українцям у РФ альтернативу: або повернутися в Україну і проголосувати за місцем реєстрації, або виїхати в Казахстан, Грузію або Фінляндію, де при українських посольствах будуть розширені виборчі дільниці.
«Очевидно, що були якісь об’єктивні обставини, які МЗС виклав у зверненні до ЦВК, але, на жаль, саме звернення з фактами та аргументами недоступне громадськості», — сказала «Апострофу» координатор виборчих програм громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська.
До речі, опозиціонери вже встигли закидати позовами столичні суди з вимогою не закривати ділянки в Росії. Коментуючи свій хрестовий похід в суди проти постанови ЦВК № 274, опозиціонери використовують обороти «мільйонів позбавили права голосу», «порушення Конституції», «влада не допустила до виборів мільйони українців» і подібну риторику.
Втім, за словами Клімкіна, особливої трагедії не станеться, адже з 2,5 мільйона українців, які проживають у РФ, на попередніх президентських виборах у 2014 році в списки виборців було внесено трохи менше 50 тисяч осіб. А реально на вибори прийшли всього 1134 людини. Відповідно, просто безглуздо дорікати владі в тому, що вона вирішила відрізати електорат того ж Олександра Вілкула або Юрія Бойка (адже очевидно, що голосувати за чинного президента українці в РФ навряд чи стануть).
Дійсно, 1134 українці з 2,5 мільйона — крапля в морі, але! Політичні точки відліку 2014 і 2019 років — дві величезні різниці. П’ять років війни і тотальної пропаганди, ймовірно, мотивують набагато більшу кількість українців у РФ прийти на вибори, а не проігнорувати їх. І такий розклад уже точно не на користь влади, тому, від гріха подалі, українські вибори у Росії краще не проводити. І це вже чиста технологія, яка, за словами політтехнолога Ярослава Макітри, може дати і зворотний ефект.
«Сам факт закриття дільниць уже негативно впливає на владу, — каже «Апострофу» Макітра. — Для тих виборців, які виступають проти чинної влади, це може стати додатковим фактором голосувати проти кандидата від влади. Нібито їх позбавляють права голосу. На цьому вже грають конкуренти, і громадський негатив від закриття дільниць може навіть переважити позитив від того, що кілька тисяч людей в РФ проголосують не на користь влади».
Насправді, з «мільйонами» позбавлених права голосу «Опозиційний блок», звичайно, перегнув палицю. І справа тут не тільки в українських виборчкомах у РФ.
«Існує проблема голосування українців на закордонному виборчому окрузі, — додає Айвазовська. — У списки виборців потрапляють тільки ті громадяни, які перебувають офіційно на консульському обліку, а їх чисельність невелика, зокрема і в Росії. Кількість українців, що користуються своїм виборчим правом за кордоном, є мізерною. Наприклад, на президентських виборах 2010 року проголосували 45 тисяч громадян по всьому світу, а на виборах 2014 року трохи більше 70 тисяч. Зрозуміло, що ця кількість виборців ніяк не впливає на кінцевий результат голосування».
Але є й інша сторона технології — стимулювання так званого патріотичного електорату, якому така жорстка міра безумовно зайде.
«Це своєрідний сурогат розриву дипломатичних відносин із Росією, — додає «Апострофу» політолог Петро Олещук. — Адже все частіше звучать ініціативи про цей розрив, його не відбувається, і замість нього пропонують своєрідний сурогат. Я думаю, що це політична технологія. Якщо справа тільки в безпеці, то одразу виникає питання: наскільки взагалі безпечно діяти на території РФ українським консульським службам?»
«Не зовсім зрозуміло, чому ми йдемо на такий крок, а не розриваємо дипломатичні відносини з РФ до припинення війни і деокупації всіх територій. До цього моменту нам абсолютно не потрібно мати політичне представництво в РФ», — резюмував Олександр Хара.
Артур ГОР
(Інтернет-видання «Апостроф»)
