Сотні мільйонів — «на вітер»: інвестори можуть заморозити проекти з розвитку відновлюваної енергетики в Україні

Експерти стверджують: розвиток зеленої енергетики став трендом для України в 2018 році. За їх підрахунками, інвестиції в галузь у нинішньому році становили близько 450 млн. євро: найактивніше розвивається сонячна і вітрова енергетика.

 

Нещодавно українська компанія «ДТЕК» уклала договір з датським виробником вітротурбін VESTAS на будівництво 100-мегаватної Орлівської вітроелектростанції на азовському узбереж­жі в Запорізькій області. Відкрити новий об’єкт обіцяють уже до кінця наступного року. І він такий не один.

 

Відповідно до ухваленої у нашій державі енергетичної стратегії до 2020 року, 11% всієї електрики мають стати зеленими. За словами Сергія Савчука, голови Державного комітету з енергоефективності, поки у нас шість відсотків. 

 

За іншими даними, йдеться про трохи більший показник. «Якщо ми до частки поновлюваних джерел у загальному балансі, яка становить близько 1,8%, додамо 6-7% гідроенергетики, яка є відновлюваною, але не є зеленою, то отримаємо практично 8-8,5% відновлюваної електроенергії», — сказав директор департаменту екологічного реінжинірингу та впровадження проектів ресурсозбереження АТ «Укргазбанк» Родіон Морозов.

 

Тому Сергій Савчук застерігає: є небезпека не встигнути виконати енергостратегію до 2020 року. Але при цьому мета-2035 — чверть всієї енергії з відновлюваних джерел, — на його думку, буде досягнута. Якщо, звичайно, ситуація не зміниться: згідно з цілями Єврокомісії, члени ЄС повинні перевести на чисту енергетику 32% усього балансу. 

 

«Та при цьому темпи розвитку залишаються доволі високими, тільки за цей рік з’явиться 600 мегават нових потужностей», — сказав Савчук, навівши як приклад спільний проект України і Данії, який додасть 100 мегават енергії вітру в наступному році. 

 

За його словами, Данія і конкретно компанія VESTAS обрані невипадково. З одного боку, данці — лідери у галузі відновлюваних джерел енергетики. «Поки Європа думає про 32%, вони планують перевести на вітер і сонце половину країни до 2030 року», — додав голова Держенергоефективності. З іншого боку, це вже не перший приклад співпраці з датським партнером.

 

«Із партнерства з VESTAS, як відомо, стартував перший проект компанії у відновлюваній енергетиці — Ботієвська вітрова електростанція, яка сьогодні виробляє понад 60% всієї електроенергії з вітру в Україні, — зазначив генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко. — Вона є еталоном для проектування і будівництва в країні, показники ефективності вітроелектростанції перевищують середньосвітові. Ми впевнені, що Орлівська ВЕС буде працювати так само ефективно».

Як стверджують аналітики у сфері енергетики, саме Азовське узбережжя Запорізької області чи не найкраще зарекомендувало себе щодо наявності постійних вітрів, які можуть працювати на українську енергетику.

 

Саме там стоїть 200-мегаватна Ботієвська вітрова електростанція і добудовуються дві 100-мегаватні черги Приморської станції. «Орлівка» розташується між ними, перетворивши Запоріжжя на лідера української вітрогенерації.

 

Загальний бюджет проекту перевищує 135 млн. євро. Це нові робочі місця і мінус 400 тисяч тонн викидів CO2. «Ми починаємо активну підготовку до будівництва сонячної електростанції встановленою потужністю 240 мегават, яка також запуститься до кінця наступного року, — наголосив Тимченко. — Це внесок компанії в реалізацію енергетичних та екологічних цілей України, а також в інноваційну трансформацію енергосистеми країни».

 

Ще один проект, про який стало відомо нещодавно, також з’явився у Європі. Європейський банк реконструкції і розвитку готовий профінансувати будівництво Дніпро-Бузької вітрової електростанції на Херсонщині. Загальна сума проекту — 188,64 млн. євро. Остаточно проект мають затвердити на засіданні ради директорів 13 березня 2019 року.

 

ЄБРР уточнює: одержувачем коштів виступає спеціально створене підприємство ТОВ «Дніпро-Бузька ВЕС», що належить трьом спонсорам цього проекту — Akuo Energy SAS (Франція), Saffelberg Investment NV і Aeolus Invest NV (обидві — Бельгія), яке займатиметься ним від девелопменту до управління після запуску.

 

Потужність проекту, розташованого у селі Олександрівка Білозерського району Херсонської області, — 110 МВт. Проект передбачає також будівництво ЛЕП 150 кВ до підстанції «Посад-Покровська», довжиною 27,3 км.

 

ЄБРР, як відомо, ще у липні нинішнього року схвалив нову програму USELF (Ukrainian Sustainable Energy Lending Facility)-III на 250 млн. євро для підтримки приватних проектів у відновлюваній енергетиці України.

 

Банк підтримує розвиток відновлюваної енергетики в країні у рамках програми USELF iз 2009 року, однак термін її дії завершився 30 червня 2018 року, і USELF-III повинна замінити її.

 

За час дії першої програми банк профінансував проекти на загальну суму понад 100 млн. євро для проектів різних технологій відновлюваної енергетики загальною потужністю понад 150 МВт. ЄБРР констатував, що як наслідок розвитку сектору відновлюваної енергетики зростає інтерес до нього з боку великих міжнародних розробників, які готові реалізувати більші проекти у відновлюваній енергетиці. 

Проте для, того щоб темпи зростання відновлюваних джерел енергетики зберігалися, а інвестиції надходили до країни у достатніх темпах, потрібні зміни до законодавства.

 

Думку, з якою вже повністю погодилося експертне середовище, нещодавно озвучив і надзвичайний та повноважний посол Данії в Україні Рубен Мадсен.

 

«Ми передаємо наші ноу-хау Україні, щоб розвивати відновлювану енергетику, розглядаючи цю співпрацю як стратегічне партнерство, — заявив він. — Я хочу сказати, що для інвесторів важливі чіткі правила гри і норми. І сподіваюся, що законодавчі органи почнуть реалізовувати систему аукціонів, це збільшить ясність для інвесторів і допоможе країні розвивати сектор якомога швидше».

 

Перехід на аукціони зробить вартість зеленої енергії меншою, оскільки компанії будуть конкурувати між собою: виграє та, що запропонує найменшу ціну за кіловат. Як наслідок, споживачам електроенергії доведеться платити за неї менше. 

 

Такої ж думки і Родіон Морозов, який нещодавно заявив: інвестори і банки чекають визначеності в законодавстві, щоб розуміти, в яких умовах і за яким тарифом працюватимуть проекти вiдновлюваних джерел енергії. Погоджується з ним і народний депутат Валерія Заружко. На її думку, законодавче закріплення практики зелених аукціонів стає одним iз факторів енергетичної безпеки України. 

 

«Якщо ми говоримо про аукціони зеленої енергетики, ми не розуміємо, чому це питання не виникає в українському парламенті, чому український парламент не виносить це на голосування? Немає жодних суперечок iз цього питання вже ні в професійному середовищі, ні серед фракцій. Дуже дивно, чому не наважується це важливе питання енергетичної безпеки, — сказала нардеп. І додала: — Існує заява ЄБРР про те, що вони припиняють зараз фінансування програми відновлюваних джерел електроенергії в Україні, і мені здається, що це такий дуже потужний сигнал для українського парламенту, який повинен на цій темі консолідуватися. Це питання того, щоб умови на ринку нарешті стали прозорими й інвестори не боялися сюди прийти. Це питання довіри до нас європейської спільноти, тому що європейське співтовариство, говорить: Україна взяла певні зобов’язання».

 

«Впровадження нової системи підтримки відновлюваної енергетики дозволить формувати справедливу ціну на електроенергію і допоможе впровадити в Україні конкурентний ринок у цій галузі, заявила заступник директора ЄБРР в Україні Марина Петрова.

 

«Дуже важливо, щоб існувала інвестиційна визначеність, визначеність законодавчого поля. На сьогоднішній день у цій ситуації невизначеності наш банк вирішив поки не вкладати кошти в нові проекти, тому що ми не можемо спрогнозувати, якою буде кеш-флоу, який в кінці будівництва вийде зелений тариф. Від цього залежать терміни окупності, терміни повернення кредиту. Для нас ситуація невизначеності є певним стоп-фактором», — сказав Родіон Морозов.

За його словами, міжнародні фінансові організації теж припиняють фінансування таких проектів в Україні в очікуванні, якою буде законодавча база.

 

«Наш банк є партнером Міжнародної фінансової корпорації. Позиція МФК — вони припиняють фінансування, вони хочуть підштовхнути таким чином наш законодавчий орган, щоб ми перейшли на нову систему стимулювання. Тому що вони вважають, що зелені тарифи — це для початкового етапу. Для наступного етапу вже аукціони — це гнучкіша система. І ця система дозволить насамперед зменшити вартість електроенергії для населення і зменшити ризики ситуації, що може з’явитися надто багато зобов’язань держави, як це було в деяких інших країнах», — наголосив Морозов. 

 

Представник Укргазбанку зазначає: за два роки країна досягла значних успіхів у сфері розвитку відновлюваної енергетики.

 

«Ми профінансували 25% всіх потужностей відновлюваної енергетики, яка вже працює в Україні. Також значну частину об’єктів, що перебувають сьогодні на етапі спорудження — тобто наш внесок буде ще більшим. Протягом цих двох років відновлювана енергетика стала нашим основним напрямом діяльності. Це близько 500 млн. євро, 800 МВт нових потужностей», — наголосив Морозов, зазначивши, що тільки інвестиційна діяльність одного банку дозволила заощадити близько 360 млн. кубометрів газу щорічно в Україні.

 

«Ідеться про дуже важливий екологічний проект, скорочено понад 1 млн. тонн викидів вуглекислого газу», — додав він. Наступного ж року, на думку експерта, головними тенденціями розвитку відновлюваної енергетики в Україні стане сонячна генерація, вітрова, а також генерація енергії з біомаси.

 

Черговий крок у цьому напрямку було зроблено на початку нинішнього місяця, коли Комітет Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки проголосував за внесення до парламенту законопроекту щодо впровадження нового порядку підтримки відновлюваної енергетики.

 

Перед­бачається, що виробники будуть пропонувати на аукціонах найменшу ціну за зелену електроенергію і конкурувати між собою, щоб зменшити витрати споживачів на покупку електроенергії. Комітет також ухвалив рішення з 2020 року знизити зелені тарифи для сонячних електростанцій на 25%, а для вітрових — на 10%. 

 

Щоправда, до остаточного розв’язання проблеми справа наразі так і не дійшла.