Учись, козаче, отаманом будеш: єдиній в Україні столичній козацькій гімназії вже 30 років

Дух патріотизму, який із дитячих років виховують у своїх учнів викладачі столичної гімназії №283, відчувався ще на подвір’ї цього навчального закладу.

 

На клумбі біля його входу стоїть макет вітряка, поряд із яким височить фігура жінки в національному вбранні. Над самим же входом у приміщення — напис: «30 років козацькій гімназії».

 

Збоку від дверей — емблема Всеукраїнської громадської козацької дитячої організації «Дніпровська січ», якій недавно виповнилося 15 років. Навіть урна для сміття пофарбована у синьо-жовті кольори.

 

У фойє щось жваво обговорювала юрба старшокласників у незвичній шкільній формі — козацьких одностроях із краватками, шевронами та погонами. При цьому говорили вони винятково по-українськи. А на мою похвалу щодо цього одна дівчина сказала: «Я вдома навіть батьків привчила розмов­ляти зі мною лише українською»...

 

Директор гімназії Володимир Гнатюк, який очолює її вже понад 30 років, люб’язно розповів про історію створення свого неординарного навчального закладу та провів екскурсію по ньому.

 

Цей загальноосвітній заклад, у якому навчалося більше 2 тисяч учнів, було засновано в 1989 році, а в 2003 році його реорганізували в гімназію з концепцією національної школи, яку розробив директор. Із тих пір вона й працює як перша в Україні національна гімназія.

 

У тому ж 2003-му тут було створено дитячу козацьку організацію «Троєщинська січ», яку в 2007 році реорганізували в першу на освітянських теренах Всеукраїнську громадську козацьку дитячу організацію «Дніпровська січ». 

 

«Кожен клас нашої гімназії є козацьким загоном, який носить ім’я якогось гетьмана, отамана чи козака або відомої людини в Україні, — розказав Володимир Гнатюк. — Наприклад, Івана Мазепи, Богдана Хмельницького, Івана Сірка, Михайла Грушевського, Ліни Костенко та інших. Їх вибирають для себе самі учні, як тільки приходять до нас на навчання у п’ятий клас. На свято Покрови, що відзначається як день українського козацтва, вони проходять посвяту в козачків, дають обітницю та презентують свій клас і розповідають про його «покровителя», й отримують посвідчення юного козака. Протягом навчального процесу наші учні вивчають історію козацтва, а також інших славних епох, беруть участь у різноманітних змаганнях типу «Козацькі забави», «Козацькому роду нема переводу», «Джура» та інших, у яких займають призові місця. 

 

Навіть під час звичайних уроків наші педагоги стараються використовувати національно-патріотичну тематику — скажімо, на математиці розв’язують задачі з предметами часів Київської Русі чи інших епох. На уроках літератури діти вивчають українських письменників, заборонених у радянські часи, наприклад Івана Багряного, Богдана Лепкого та багатьох інших, твори яких допомагають формуванню патріотизму. Влаштовують відзначення вагомих подій, скажімо, в березні минулого року — 220-річчя написання Іваном Котляревським «Енеїди».

 

Також вони поглиблено вивчають історію України та пишуть твори на історичну тематику, відвідують численні екскурсії по історичних місцях нашої країни — у Батурині, Кам’янці-Подільському, на Хортиці, у Києві.

 

Для більш сучасного виховання патріотизму проводяться уроки мужності, на яких діти зустрічаються з учасниками війни на Донбасі, від котрих набираються мужності й відваги захищати рідну землю.

 

А за допомогу нашим воїнам гімназисти нагороджені бронзовим волонтерським хрестом «За патріотизм», оскільки плетуть маскувальні сітки, готують продуктові набори, а також різноманітні подарунки у вигляді малюнків, листівок, виробів ручної роботи, які виготовляють у численних гуртках. До речі, їх у нас різного спрямування налічується більше двадцяти, серед яких і єдиний у школах України естрадно-духовий, що є неодноразовим переможцем багатьох конкурсів».

 

Та й саме приміщення гімназії №283 є осередком патріотичного виховання підростаючого покоління, що ми побачили під час екскурсії по ньому.

 

На першому поверсі стіни коридорів прикрашають художні полотна, на яких зображено національні традиції і звичаї, починаючи з дохристиянської пори: «Перун», «Водохреща», «Дідух», «Спас», «Купала».

 

У коридорі другого поверху розвішані світлини, на яких зображені драматичні епізоди Революції гідності, які також є елементом виховання патріотизму. На одній стіні просторого фойє розміщено портрети київських князів та копії документів тієї пори, на протилежній — таким самим чином відображена козацька доба.

 

Також тут розташований музей гімназії, в якому представлені матеріали про її життя за 30 років існування, а також роботи учнів з гуртків м’якої іграшки, вишивання, петриківського розпису, гончарного, оригінальні вироби з солоного тіста.

 

На третьому поверсі розміщені скульптурні декоративні панно-композиції: «Хортиця», «Богдан Хмельницький», «Олекса Довбуш», «Петро Могила», «Козак Мамай» та інші.

 

Можна ще дуже багато розповідати про різні аспекти патріотичного виховання у столичній гімназії №283, а також про її директора, який на основі практичного досвіду видав монографію «Управління системою національного виховання учнів», що стала методичним посібником для багатьох вітчизняних шкіл. Але головне — щоб цей досвід справді набував реального втілення у навчальних закладах для підготовки справжніх патріотів зі шкільної лави.