Більше 30 кандидатів офіційно заявили, що готові балотуватися на пост президента країни.
Очевидно, що список буде поповнюватися і кількість претендентів перевищить позначку в 40 осiб.
Аналітики вже прогнозують, що в цьому році президентські вибори стануть рекордними за кількістю кандидатів iз моменту проголошення незалежності країни.
Загалом, iз моменту реєстрації кандидатів, а це — з 31 грудня, вже 6 осіб подали документи в ЦВК.
Таким чином офіційно заявили, що готові боротися за крісло президента країни. Ще кількох претендентів офіційно обрали своїх кандидатів під час з’їзду партії.
Президентська кампанія для бюджету країни коштуватиме 2,3 мільярда гривень
І поки в українців тривав новорічний період під назвою «від олів’є — до куті» — деякі кандидати в президенти вже в перших числах січня подали документи до ЦВК.
Першим, ще 31 грудня, вирішив балотуватися в президенти колишній міністр екології та бізнесмен — Ігор Шевченко.
Політична кар’єра Шевченка набула розголосу в 2005 році, саме тоді він став радником Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко.
Проте активну діяльність у політиці Ігор Шевченко розпочав у післямайданний період. У 2014 році ввійшов до уряду Арсенія Яценюка і став міністром екології та природних ресурсів.
31 грудня до ЦВК подав документи і маловідомий загалу правозахисник iз Броварів Володимир Ратуш. У декларації за 2017 рік він зазначив, що не володіє нерухомістю та автотранспортом.
А от звідки у нього 2,5 мільйона гривень, за які, до речі, можна було б придбати і авто, і житло — Володимир Ратуш не зміг відповісти журналістам.
У п’ятницю ж стало відомо, що ЦВК відмовила йому в реєстрації. І він став першим кандидатом з офіційною відмовою від Центрвиборчкому.
Причиною назвали неправильно оформлену заяву та невідповідність інформації про внесення грошової застави в розмірі 2,5 мільйона гривень.
Кожен кандидат має заплатити заставу в розмірі 2,5 мільйона гривень
Відсвяткувавши Новий рік, третім до ЦВК прийшов той, хто обіцяє зменшити ціну на газ у чотири рази. Сергій Каплін, який із білбордів запевняє, що «переплюне» навіть Юлію Тимошенко і продаватиме газ українцям ледь не задарма. Каплін в українській політиці не нове обличчя.
Загалу став відомим у 2012 році, коли вступив до лав партії мера столиці Віталія Кличка — «Удар», у 2014 році балотувався до парламенту за списками «Блоку Петра Порошенка» і став депутатом.
На сьогодні 37-річний Каплін є лідером «Соціал-демократичної партії» або ж, як її раніше називали, «Партії простих людей» .
Четвертим, хто прийшов до ЦВК, став екс-голова СБУ Валентин Наливайченко. Повернутися до великої політики вирішив з балотування в президенти. Зараз пан Наливайченко очолює партію «Громадсько-політичний рух «Справедливість». Перебував у таких партіях, як «Наша Україна» та «Удар», а також підтримував «Марші миру», організовані колишнім президентом Грузії Міхеїлом Саакашвілі.
Чого час втрачати, подумав екс-голова «Аграрної партії» Віталій Скоцик і також 3 січня прийшов до ЦВК. Проте, що цікаво, подавав документи пан Скоцик як самовисуванець. За свою політичну кар’єру Скоцик перебував лише в Аграрній партії, а також займався бізнесом та викладанням в університеті.
Зі з’їзду партії і відразу до ЦВК. Мер Львова Андрій Садовий, провівши 3 січня з’їзд партії «Самопоміч», того ж дня вирішив «кувати, поки гаряче» та подав документи до Центрвиборчкому.
Підтримати Садового вирішив колишній мер Глухова Мішель Терещенко та лідер «Демократичного альянсу» Василь Гацько. Це вперше «Самопоміч» висуває свого кандидата у президенти.
На посаді мера Львова Садовий перебуває вже третій термін і, мабуть, спробує далі шукати себе у великій політиці.
Своїх кандидатів на з’їздах уже висунули в більшості українських партій
Очевидно, що ці вибори стануть рекордними і кількість кандидатів щодня зростатиме. Адже на з’їздах деяких партій уже оголосили, хто з представників буде балотуватися на цю посаду від їхнiх полiтсил.
Наприклад, відомо, що свого об’єднаного кандидата вже визначили у всеукраїнському об’єднанні «Свобода», яке цього року буде йти на вибори разом із кількома представниками націоналістичного сектору.
Єдиним кандидатом від них буде не Олег Тягнибок, як прогнозували, а колишній спікер парламенту — Руслан Кошулинський.
На з’їзді партії «Народний контроль» своїм кандидатом оголосили народного депутата Дмитра Добродомова, а партія «Укроп» боротиметься за перемогу на виборах колишнього власника курорту «Буковель», а зараз народного депутата Олександра Шевченка.
Найбільшою ж несподіванкою в новорічну ніч стала заява Володимира Зеленського. Хоча, чого гріха таїти: те, що Зеленський буде йти в президенти, вже давно обговорювалося між людьми, та й соціологи вносили його до рейтингів.
Поки ж актор та продюсер не має своєї політичної партії, проте активно збирає людей через мережу, з яких і планує формувати свою політичну силу.
Ще однією несподіванкою стала заява комуніста Петра Симоненка про те, що він також буде йти на президентські вибори і не як самовисуванець, а представник «Комуністичної партії України».
Проте голова Комітету виборців України Олексій Кошель уже заявив — юридично висунути Симоненка від КПУ як кандидата у президенти неможливо. Адже Комуністична партія в Україні заборонена. Проте Симоненко може балотуватися як самовисуванець і ось тут уже ніяких заборон бути не повинно, заявив Кошель.
Для більшості кандидатів президентських перегонiв — це можливість повернутися до великої політики, заявити про себе та амбіції партії на майбутніх парламентських виборах.
Таким чином, представники конкретних партій заздалегідь мобілізують електорат перед парламентськими виборами у жовтні 2019 року.
Інша частина — це технічні кандидати. Їх будуть використовувати потенційні лідери передвиборчих перегонів задля боротьби зі своїми найближчими опонентами.
Основною «зброєю» технічних кандидатів є агітація проти одного з лідерів. І з такою кількістю фіктивних кандидатів стає все більше очевидно, що «чистою» та «прозорою» передвиборчу кампанію на посаду Президента-2019 назвати точно не можна буде.
