Пройти між краплями: підсумки року для української економіки і прогноз на 2019-й

Вітчизняна економіка входить у наступний рік, хоча й із труднощами, але таки на хвилі оптимізму.

 

 

Маємо трохи сповільнене, але зростання економіки, укріплення курсу гривні, який, було, трохи похитнувся після оголошення воєнного стану.

 

 

І, нарешті, чудовий подарунок під ялинку — черговий транш кредиту від Міжнародного валютного фонду, який наша держава отримала, як і сподівалася, до європейського Різдва.

 

 

І тут важливі не лише гроші, а й сигнал для інших фінансових донорів, який привідкриває нам двері до дешевих запозичень. 

 

ВВП: політ прогнозований 

 

Зростання валового внутрішнього продукту України в липні-вересні 2018 року становило 2,8% в річному вираженні.

 

Тобто, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Державна служба статистики уточнює: у порівнянні з попереднім кварталом економіка виросла на 0,4%, з урахуванням сезонного фактора.

 

Щоправда, за підсумками року наші економічні успіхи мають бути трохи скромнішими. Так, Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз зростання ВВП України за підсумками цього року — до 3,3% із 3,5%.

 

Щоправда, слово «погіршив» тут виглядає не зовсім доречно. Адже раніше Фонд прогнозував зростання економіки України за підсумками року на 3,2%, але в жовтні поліпшив його до 3,5%.

 

Щоправда, при цьому МВФ трохи знизив один зі своїх довготермінових прогнозів зростання української економіки на 2020 рік: до 3% із 3,4%. При цьому прогноз на наступний рік залишився незмінним і становить 2,7%.

 

Золотовалютні резерви НБУ, як очікується, за підсумками року залишаться незмінними на рівні 18,8 млрд. доларів, а в наступному році зростуть до 19,5 млрд. доларів. У 2020 році їх сума має становити 20,9 млрд. доларів. 

 

Валовий зовнішній борг до кінця 2018 року зменшиться до 95,5% ВВП зі 104,1% ВВП, в 2019 році — до 92,3% ВВП і в 2020 році — до 86,7% ВВП. При цьому Фонд погіршив оцінку дефіциту поточного рахунку платіжного балансу в цьому році: до 3,3% із 3,1% ВВП. Прогнозний показник на наступний рік покращено до 2,9% з 3,9% ВВП. У 2020 році очікується дефіцит поточного рахунку на рівні 2,2% ВВП.

 

Зовнішні інвестиції за підсумками року становитимуть 1,7 млрд. доларів, що, на жаль, на 26% менше, ніж роком раніше. У непростому для нас 2019 інвестиції з-за кордону в Україну скоротяться ще на100 млн. доларів, але вже в 2020 році, як вважають у Фонді, сума грошових вливань до України відновиться до рівня цьогорічних 1,7 млрд. доларів. 

 

Транш і не тільки

 

Гривня на міжбанківському ринку продовжує невпинно зростати. Останні дані — 27,32 грн. за долар. Експерти пояснюють: стається це не завдяки добре працюючій економіці, а лише завдяки оптимістичним очікуванням, що виникли після виділення довгожданого траншу Міжнародного валютного фонду. Який і став тією самою найочікуванішою подією 2018 року. 

 

«Як висловлювався головний герой фільму «Сімнадцять миттєвостей весни», найкраще запам’ятовується остання фраза, — прокоментував ситуацію економіст Богдан Данилишин. — Нова програма співпраці з Україною на суму 3,9 млрд. доларів — це позитивна новина. Звичайно, не від хорошого життя Україна змушена залучати кредити міжнародних організацій, але зараз співпраця з ними вкрай необхідна. Перш за все тому, що на погашення та обслуговування зовнішнього боргу України в 2019 році необхідно витратити 150 млрд. грн.

 

Кредит МВФ разом із макрофінансовою допомогою від Євросоюзу: 0,5 млрд. євро, що вже надійшли, плюс таку ж суму очікуємо в наступному році і гарантії від Світового банку на 0,75 млрд. доларів — дозволяють розраховувати на те, що ніяких загроз фінансової стабільності держави протягом наступного року не буде. Ймовірно, при необхідності держава зможе позичити гроші на міжнародних ринках капіталу за прийнятнішою, ніж в 2018 році, ставкою — багато кредиторів і інвестори оцінюють свої ризики у співпраці з країною з оглядкою на наявність або відсутність у позичальника програми з МВФ».

 

На думку Данилишина, попри періоди волатильності, скажімо у січні і липні-серпні, курс гривні в 2918 році продемонстрував стабільність. Особливо якщо порівнювати з аналогічним періодом 2017 року. Так, станом на 20 грудня 2018 національна валюта зміцнилася щодо долара на 0,75%. «В цьому році валюти ринків, що розвиваються, були схильні до девальвації — через зростання ставки ФРС, що спровокувало відтік капіталу з ринків, що розвиваються, а також через сильні фінансово-економічні потрясіння в Аргентині та Туреччині. Але гривня почувалася набагато краще за більшість валют країн із ринками, що розвиваються», — наголошує екс-міністр економіки. 

 

За його словами, в останні дні перед новим роком відсутні перед­умови до повторення ситуацій грудня 2016 року та грудня 2017 року, коли уряд витрачав значні обсяги коштів, що призводило до девальвації гривні. «Наприклад, торік у грудні залишок коштів на єдиному казначейському рахунку зменшився в 10,6 раза, — зазначає Данилишин. — Сподіваюся, ми робимо перший крок до належного рівня координації фіскальної та монетарної політики».

 

Інфляція: краще, ніж було, гірше, ніж могло би бути...

 

У прийдешньому році економічне зростання буде обумовлене насамперед розширенням внутрішнього попиту.

 

«Що стосується інфляції, то вона зростала високими темпами на початку року, з травня по вересень спостерігався сприятливий період нульового зростання цін і навіть їх зниження відбулося в серпні. Після різкого стрибка у вересні темпи зростання споживчих цін характеризуються низхідною динамікою. Вважаю, прогноз Нацбанку щодо споживчої інфляції станом на кінець року — 10,1% — виглядає досить реалістично. Інфляція в цьому році буде нижчою, ніж у 2017 році, проте мета, позначена в Основних принципах грошово-кредитної політики на 2018 рік і в середньостроковій перспективі (6%±2 процентних пункту) не буде досягнута», — каже Богдан Данилишин.

 

Експерт також позитивно оцінює Державний бюджет на 2019 рік, ухвалений без бійок і гучних баталій. На думку експерта, позитивне рішення про надання кредиту від МВФ — найкраще свідчення того, що держбю­джет є реалістичним і збалансованим: додатково підвищує шанси на збереження стабільності в сфері державних фінансів у 2019 році.

 

Економічне зростання, як вважає Данилишин, буде забезпечено насамперед завдяки розширенню внутрішнього попиту. Однак, і це вкрай важливо, не тільки за рахунок споживчого, а й завдяки інвестиційному попиту. Про це свідчить, наприклад, помітна активізація інвестиційного імпорту (зокрема, продукції машинобудування і електротехнічного обладнання).

 

Ризики: Росія, США, неврожай, сировинні ринки

 

Наступний рік для нашої економіки, втім, може мати певні ризики, причому центр впливу на певні важливі для нас процеси перебуватиме за межами України. «Фактор номер один — це воєнно-політична дестабілізація, — вважає фінансовий експерт Віталій Шапран. — Недавня паніка на готівковому валютному ринку після зіткнення в Чорному морі російських і українських військових кораблів показала наявність цілої низки вразливостей при військово-політичній дестабілізації в регіоні».

 

За його словами, відкритий доступ комерційного флоту до порту Маріуполя — це фактор, який може впливати на частину українського експорту. За різними експертними оцінками, збиток від «закриття Маріуполь­ського порту» в річному численні може відмінусувати від 1,2 до 3,2 млрд. доларів українського експорту. «Розкид оцінок досить великий, тому що немає ніякої впевненості у правдивості поширеної українськими металургами інформації про те, що вони 35% експорту готові перенаправити по інших каналах. Вони то може бути і готові, а от чи готова Укрзалізниця та інші українські порти прийняти цей вантажопотік — це дуже велике питання», — зазначає Шапран.

 

Наступний ризик — глобальна рецесія. «Якщо в жовтні-листопаді рух американських фондових індексів турбував мало і він був більше схожим на корекцію, то останні дні року, що минає, не тільки засмутили мене­джерів з Wall Street, що чекають преміальних до Різдва, а й насторожили аналітиків», — продовжує він, констатуючи, що лише в один день напередодні Різдва індекс «S&P500» знизився до 2351 пунктів.

 

А тому з огляду на об’єктивні реалії інвестиційні керуючі в США справедливо заговорили про те, що ринок відкотився до рівня трирічної давнини. 

 

Ще одна загроза — падіння цін на сировинних ринках. І хоча здешевлення нафти у багатьох державах радо вітають, а у нашій — особливо, не варто забувати, що Україна, на жаль, залишається сировинною державою. А тому такий фактор може створити дефіцит валюти.

 

«Сценарій, який ми спостерігаємо зараз, приблизно такий: через зниження ділової активності в Китаї знижується ціна на сировину на 3-5%; тому позичати в доларах дорого, втрати бюджетів країн, що розвиваються, потрібно заповнювати. Як наслідок, позичають під 5-10%: ці країни вважають за краще нарощувати експорт сировини, що в результаті призводить до нового падіння цін», — стверджує Шапран.

 

Найстрімкіше, за його словами, події розвивалися на ринку нафти, коли навіть домовленості країн-членів OПЕК не змогли зупинити обвал нафти до 50 доларів за барель. «У такій тенденції наразі нічого небезпечного немає.

 

Однак, якщо вона триватиме 3-6 місяців поспіль, то негативні цінові тренди можуть дістатися вже і до української сталі і пшениці», — зазначає аналітик.

І нарешті, останній фактор нестабільності для України: можливий неврожай у наступному році.

 

«На початку 2019 року аграрії ймовірно експортують тільки близько 50% від планового експорту з урожаю 2018 року. Немає жодних гарантій, що в 2019 році рекорд 2018 року буде побитий, як немає й усвідомлення того, що урожай залежить від погодних та кліматичних умов. Морози в квітні, посуха в липні-серпні, дощі в жнива — і регулювати дані ризики неможливо. В країні немає сильного ринку, а страхуванням не охоплена більшість господарств. Поки нам вдавалось уникати неприємних ситуацій через те, що агробізнес постійно збільшував збір урожаю і поступально росли посівні площі», — резюмує Шапран, роблячи висновок, що Україна вже тривалий час перебуває в ейфорії від власних успіхів в аграрній сфері і не робить жодних кроків задля диверсифікації можливих ризиків. 

А ТИМ ЧАСОМ...

І санкції «під ялинку»