Вітчизняна економіка входить у наступний рік, хоча й із труднощами, але таки на хвилі оптимізму.
Маємо трохи сповільнене, але зростання економіки, укріплення курсу гривні, який, було, трохи похитнувся після оголошення воєнного стану.
І, нарешті, чудовий подарунок під ялинку — черговий транш кредиту від Міжнародного валютного фонду, який наша держава отримала, як і сподівалася, до європейського Різдва.
І тут важливі не лише гроші, а й сигнал для інших фінансових донорів, який привідкриває нам двері до дешевих запозичень.
ВВП: політ прогнозований
Зростання валового внутрішнього продукту України в липні-вересні 2018 року становило 2,8% в річному вираженні.
Тобто, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Державна служба статистики уточнює: у порівнянні з попереднім кварталом економіка виросла на 0,4%, з урахуванням сезонного фактора.
Щоправда, за підсумками року наші економічні успіхи мають бути трохи скромнішими. Так, Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз зростання ВВП України за підсумками цього року — до 3,3% із 3,5%.
Щоправда, слово «погіршив» тут виглядає не зовсім доречно. Адже раніше Фонд прогнозував зростання економіки України за підсумками року на 3,2%, але в жовтні поліпшив його до 3,5%.
Щоправда, при цьому МВФ трохи знизив один зі своїх довготермінових прогнозів зростання української економіки на 2020 рік: до 3% із 3,4%. При цьому прогноз на наступний рік залишився незмінним і становить 2,7%.
Золотовалютні резерви НБУ, як очікується, за підсумками року залишаться незмінними на рівні 18,8 млрд. доларів, а в наступному році зростуть до 19,5 млрд. доларів. У 2020 році їх сума має становити 20,9 млрд. доларів.
Валовий зовнішній борг до кінця 2018 року зменшиться до 95,5% ВВП зі 104,1% ВВП, в 2019 році — до 92,3% ВВП і в 2020 році — до 86,7% ВВП. При цьому Фонд погіршив оцінку дефіциту поточного рахунку платіжного балансу в цьому році: до 3,3% із 3,1% ВВП. Прогнозний показник на наступний рік покращено до 2,9% з 3,9% ВВП. У 2020 році очікується дефіцит поточного рахунку на рівні 2,2% ВВП.
Зовнішні інвестиції за підсумками року становитимуть 1,7 млрд. доларів, що, на жаль, на 26% менше, ніж роком раніше. У непростому для нас 2019 інвестиції з-за кордону в Україну скоротяться ще на100 млн. доларів, але вже в 2020 році, як вважають у Фонді, сума грошових вливань до України відновиться до рівня цьогорічних 1,7 млрд. доларів.
Транш і не тільки
Гривня на міжбанківському ринку продовжує невпинно зростати. Останні дані — 27,32 грн. за долар. Експерти пояснюють: стається це не завдяки добре працюючій економіці, а лише завдяки оптимістичним очікуванням, що виникли після виділення довгожданого траншу Міжнародного валютного фонду. Який і став тією самою найочікуванішою подією 2018 року.
«Як висловлювався головний герой фільму «Сімнадцять миттєвостей весни», найкраще запам’ятовується остання фраза, — прокоментував ситуацію економіст Богдан Данилишин. — Нова програма співпраці з Україною на суму 3,9 млрд. доларів — це позитивна новина. Звичайно, не від хорошого життя Україна змушена залучати кредити міжнародних організацій, але зараз співпраця з ними вкрай необхідна. Перш за все тому, що на погашення та обслуговування зовнішнього боргу України в 2019 році необхідно витратити 150 млрд. грн.
Кредит МВФ разом із макрофінансовою допомогою від Євросоюзу: 0,5 млрд. євро, що вже надійшли, плюс таку ж суму очікуємо в наступному році і гарантії від Світового банку на 0,75 млрд. доларів — дозволяють розраховувати на те, що ніяких загроз фінансової стабільності держави протягом наступного року не буде. Ймовірно, при необхідності держава зможе позичити гроші на міжнародних ринках капіталу за прийнятнішою, ніж в 2018 році, ставкою — багато кредиторів і інвестори оцінюють свої ризики у співпраці з країною з оглядкою на наявність або відсутність у позичальника програми з МВФ».
На думку Данилишина, попри періоди волатильності, скажімо у січні і липні-серпні, курс гривні в 2918 році продемонстрував стабільність. Особливо якщо порівнювати з аналогічним періодом 2017 року. Так, станом на 20 грудня 2018 національна валюта зміцнилася щодо долара на 0,75%. «В цьому році валюти ринків, що розвиваються, були схильні до девальвації — через зростання ставки ФРС, що спровокувало відтік капіталу з ринків, що розвиваються, а також через сильні фінансово-економічні потрясіння в Аргентині та Туреччині. Але гривня почувалася набагато краще за більшість валют країн із ринками, що розвиваються», — наголошує екс-міністр економіки.
За його словами, в останні дні перед новим роком відсутні передумови до повторення ситуацій грудня 2016 року та грудня 2017 року, коли уряд витрачав значні обсяги коштів, що призводило до девальвації гривні. «Наприклад, торік у грудні залишок коштів на єдиному казначейському рахунку зменшився в 10,6 раза, — зазначає Данилишин. — Сподіваюся, ми робимо перший крок до належного рівня координації фіскальної та монетарної політики».
Інфляція: краще, ніж було, гірше, ніж могло би бути...
У прийдешньому році економічне зростання буде обумовлене насамперед розширенням внутрішнього попиту.
«Що стосується інфляції, то вона зростала високими темпами на початку року, з травня по вересень спостерігався сприятливий період нульового зростання цін і навіть їх зниження відбулося в серпні. Після різкого стрибка у вересні темпи зростання споживчих цін характеризуються низхідною динамікою. Вважаю, прогноз Нацбанку щодо споживчої інфляції станом на кінець року — 10,1% — виглядає досить реалістично. Інфляція в цьому році буде нижчою, ніж у 2017 році, проте мета, позначена в Основних принципах грошово-кредитної політики на 2018 рік і в середньостроковій перспективі (6%±2 процентних пункту) не буде досягнута», — каже Богдан Данилишин.
Експерт також позитивно оцінює Державний бюджет на 2019 рік, ухвалений без бійок і гучних баталій. На думку експерта, позитивне рішення про надання кредиту від МВФ — найкраще свідчення того, що держбюджет є реалістичним і збалансованим: додатково підвищує шанси на збереження стабільності в сфері державних фінансів у 2019 році.
Економічне зростання, як вважає Данилишин, буде забезпечено насамперед завдяки розширенню внутрішнього попиту. Однак, і це вкрай важливо, не тільки за рахунок споживчого, а й завдяки інвестиційному попиту. Про це свідчить, наприклад, помітна активізація інвестиційного імпорту (зокрема, продукції машинобудування і електротехнічного обладнання).
Ризики: Росія, США, неврожай, сировинні ринки
Наступний рік для нашої економіки, втім, може мати певні ризики, причому центр впливу на певні важливі для нас процеси перебуватиме за межами України. «Фактор номер один — це воєнно-політична дестабілізація, — вважає фінансовий експерт Віталій Шапран. — Недавня паніка на готівковому валютному ринку після зіткнення в Чорному морі російських і українських військових кораблів показала наявність цілої низки вразливостей при військово-політичній дестабілізації в регіоні».
За його словами, відкритий доступ комерційного флоту до порту Маріуполя — це фактор, який може впливати на частину українського експорту. За різними експертними оцінками, збиток від «закриття Маріупольського порту» в річному численні може відмінусувати від 1,2 до 3,2 млрд. доларів українського експорту. «Розкид оцінок досить великий, тому що немає ніякої впевненості у правдивості поширеної українськими металургами інформації про те, що вони 35% експорту готові перенаправити по інших каналах. Вони то може бути і готові, а от чи готова Укрзалізниця та інші українські порти прийняти цей вантажопотік — це дуже велике питання», — зазначає Шапран.
Наступний ризик — глобальна рецесія. «Якщо в жовтні-листопаді рух американських фондових індексів турбував мало і він був більше схожим на корекцію, то останні дні року, що минає, не тільки засмутили менеджерів з Wall Street, що чекають преміальних до Різдва, а й насторожили аналітиків», — продовжує він, констатуючи, що лише в один день напередодні Різдва індекс «S&P500» знизився до 2351 пунктів.
А тому з огляду на об’єктивні реалії інвестиційні керуючі в США справедливо заговорили про те, що ринок відкотився до рівня трирічної давнини.
Ще одна загроза — падіння цін на сировинних ринках. І хоча здешевлення нафти у багатьох державах радо вітають, а у нашій — особливо, не варто забувати, що Україна, на жаль, залишається сировинною державою. А тому такий фактор може створити дефіцит валюти.
«Сценарій, який ми спостерігаємо зараз, приблизно такий: через зниження ділової активності в Китаї знижується ціна на сировину на 3-5%; тому позичати в доларах дорого, втрати бюджетів країн, що розвиваються, потрібно заповнювати. Як наслідок, позичають під 5-10%: ці країни вважають за краще нарощувати експорт сировини, що в результаті призводить до нового падіння цін», — стверджує Шапран.
Найстрімкіше, за його словами, події розвивалися на ринку нафти, коли навіть домовленості країн-членів OПЕК не змогли зупинити обвал нафти до 50 доларів за барель. «У такій тенденції наразі нічого небезпечного немає.
Однак, якщо вона триватиме 3-6 місяців поспіль, то негативні цінові тренди можуть дістатися вже і до української сталі і пшениці», — зазначає аналітик.
І нарешті, останній фактор нестабільності для України: можливий неврожай у наступному році.
«На початку 2019 року аграрії ймовірно експортують тільки близько 50% від планового експорту з урожаю 2018 року. Немає жодних гарантій, що в 2019 році рекорд 2018 року буде побитий, як немає й усвідомлення того, що урожай залежить від погодних та кліматичних умов. Морози в квітні, посуха в липні-серпні, дощі в жнива — і регулювати дані ризики неможливо. В країні немає сильного ринку, а страхуванням не охоплена більшість господарств. Поки нам вдавалось уникати неприємних ситуацій через те, що агробізнес постійно збільшував збір урожаю і поступально росли посівні площі», — резюмує Шапран, роблячи висновок, що Україна вже тривалий час перебуває в ейфорії від власних успіхів в аграрній сфері і не робить жодних кроків задля диверсифікації можливих ризиків.
А ТИМ ЧАСОМ...
І санкції «під ялинку»
Під українські санкції потраплять значна кількість російських депутатів, які політично підтримували російську агресію в Керченській протоці.
«На порядок денний РНБО внесені проекти щодо застосування санкцій Україною за незаконне проведення виборів на окупованій території на сході нашої держави, за агресію проти нашої держави в Чорному морі, біля Керченської протоки», — заявив Президент України Петро Порошенко.
Порошенко додав, що санкції накладатимуться на «тих, хто атакував наші кораблі, тих хто був причетний до незаконних судових процесів, до затримання, тих, хто віддавав накази». «Оскільки ми бачимо політичну підтримку і участь Державної думи в цьому процесі значної кількості депутатів Держдуми РФ, у тому числі від фракцій «Єдина Росія», ЛДПР, вони також рішенням вводяться до санкційного списку», — сказав Порошенко.
Президент додав, що під санкції потраплять підприємства, які «в той, чи інший спосіб протидіють Україні, забезпечують військову складову, постачання до збройних сил РФ».
