Через шість років після тріумфу на Олімпіаді Олексія Торохтія звинуватили у вживанні допінгу

Кожне нове звинувачення українських атлетів у порушенні антидопінгових правил — своєрідний акт наруги над усією спільнотою вітчизняних спортивних уболівальників, які останнім часом з доволі регулярною частотою змушені із сумом та розпачем слухати повідомлення про те, що Всесвітня антидопінгова агенція спіймала на вживанні стимуляторів того чи іншого призера Олімпійських ігор з України.

 

 

Думається, ще боліснiше та принизливiше вітчизняною спортивною спільнотою сприйнялася інформація про позитивну допінг-пробу чемпіона Олімпійських ігор в Лондоні Олексія Торохтія.

 

 

Через шість років після свого загалом сенсаційного тріумфу 32-річний харків’янин, який до недавнього часу як віце-президент Федерації важкої атлетики України був членом виконкому Європейської федерації важкої атлетики — опинився в неймовірно неприємній ситуації, котра, без сумніву, завдасть серйозних репутаційних втрат не тільки особисто йому, а й усім українським важкоатлетам.

 

Ольга Коробка, Юлія Калина, Наталія Давидова, а разом iз ними й Олексій Торохтій — усі вони, в минулому призери Олімпійських ігор, нині фігурують у переліку порушників антидопінгових правил.

 

Не так давно Торохтій критикував рішення Міжнародної федерації важкої атлетики про річне відсторонення від міжнародних змагань збірної України, котра несла покарання за допінгові проколи своїх попередників.

 

Нині ж Олексій, отримавши від міжнародних організацій тимчасову заборону на спортивну діяльність, змушений поповнити когорту спійманих раніше на допінгу українських важкоатлетів, порушення котрих і призвели до річної дискваліфікації.

 

На початку листопада в Ашгабаті «синьо-жовті» відзначили своє повернення на міжнародну арену планетарним «сріблом» Дмитра Чумака у ваговій категорії до 102 кг.

 

Однак уже тоді світом почали ширитися чутки про те, що перебування українських штангістів на планетарному помості може бути недовгим, адже через три позитивні допінг-проби, котрі здали юні вітчизняні атлети упродовж минулого року, на вітчизняну федерацію може чекати ще одне покарання. Загалом під питанням опинилася участь української збірної на Олімпіаді-2020.

 

І буде неймовірно прикро, якщо допінгова історія Торохтія виявиться саме тією краплею, котра переповнить чашу толерантності та терпіння чиновників із Міжнародної федерації важкої атлетики.

 

Поки ж там лише кажуть про тимчасове відсторонення Торохтія від будь-якої спортивної діяльності та продовження розслідування, до завершення котрого не буде жодних коментарів.

 

Водночас варто зауважити, що з квітня 2018 року в Міжнародній федерації важкої атлетики прозвітували про початок дії нової жорсткiшої антидопінгової політики, котра покликана захистити чистих атлетів.

 

Очільник світового важкоатлетичного господарства Тамас Аджан наголосив, що нові антидопінгові вимоги значно посилюють відповідальність національних федерацій за недотримання правил.

 

«Чистий спорт повинен починатися на національному рівні й IWF тісніше працюватиме з федераціями, аби переконатися, що там усвідомлюється їхня відповідальність за захист i підтримку «чистих» атлетів», — заявив Аджан. 

 

І хоча історія Торохтія має досить давні корені, цілком можливо, що вона може стати «тригером» для оновленого характеру виховних заходів щодо української Федерації важкої атлетики. На жаль, репутація вітчизняних важковаговиків не виглядає кришталево чистою.