Астана віщує мирне врегулювання сирійського конфлікту

Для Сирії настає «час ікс»: країна переходить до етапу постконфліктного врегулювання і готується до розробки нової конституції.

 

 

В ООН сподіваються, що перше засідання конституційного комітету Сирії вдасться провести до кінця цього року.

 

 

Однак США вимагають форсувати процес і навіть поставили ультиматум ООН: вирішити питання щодо формування конституційного комітету до 14 грудня.

 

В іншому випадку Вашингтон наполягатиме на тому, щоб згорнути і астанинський, і сочинський процеси врегулювання. Чим це загрожує?

 

Зустріч, що відбулася 30 січня 2018 року на сочинському майданчику і була разовою акцією, носила швидше декларативний характер.

 

Зустріч у Сочі бойкотували і сирійська опозиція, і курди, і Захід. Результату вона не принесла. Тому скасування цього формату переговорів, думається, особливого збитку процесу сирійського врегулювання не завдасть.

 

Чого, звичайно, не можна сказати про астанинський майданчик. Його скасування може призвести до катастрофічних наслідків.

 

Не можна забувати, що саме столиця Казахстану стала місцем, де були досягнуті найзначніші й цілком продуктивні домовленості між сторонами сирійського конфлікту.

 

В Астані вперше за стіл переговорів сіли всі конфліктуючі сторони. У рамках астанинського процесу в Сирії були створені чотири зони деескалації.

 

У трьох iз них — Східна Гута, район на північ від Хомса, а також території на півдні Сирії — зараз встановлений мир і йде процес повноцінного відновлення.

 

Межі цих зон не статичні, оскiльки вони постійно розширюються в міру приєднання до процесу примирення нових населених пунктів Сирії. Їх кількість уже перевищила 2 200.

 

Саме в Астані сторони сирійського конфлікту домовилися обмінятися полоненими, створити умови для безпечного повернення біженців у місця їх проживання і сформувати механізм реалiзацiї режиму припинення вогню.

 

Усе це дозволило міжнародним гуманітарним організаціям налагодити постачання гуманітарної допомоги, якої так потребують сирійці.

 

Наскільки це важливо? Відповідаючи на це питання, необхідно спочатку вивчити ситуацію в Ємені, де теж iде громадянська війна і, паралельно, боротьба з засиллям терористів.

 

Через відсутність адекватного переговорного майданчика в цій країні вибухнула наймасштабніша в сучасній світовій історії гуманітарна криза.

 

Картина життя в Ємені зараз виглядає так: голод, масова загибель дітей від недоїдання і розпач дорослих, які, не маючи можливості харчуватися чимось іншим, їдять листя з дерев і годують ним малюків.

 

Так, у Сирії теж гуманітарна криза, але її масштаби незрівнянно менші, саме тому що сторони конфлікту ведуть переговори і хоча б намагаються забезпечити умови для виживання населення. А можливими такі переговори стали винятково завдяки астанинському процесу.

 

Переговорний майданчик в Астані важливий ще й тим, що там збираються делегати найвищого рангу, зокрема міністри закордонних справ країн-гарантів сирійського перемир’я.

 

А це означає, що на таких переговорах iдеться не тільки про поточні проблеми сирійців, а й, у цілому, про напрацювання спільної позиції зовнішніх учасників процесу. А це в сучасних геополітичних умовах чи не важливіше, ніж взаємини сторін конфлікту всередині країни.

 

У такому контексті заяви спецпредставника Держдепу США по Сирії Джеймса Джеффрі про необхідність згортання астанинського процесу виглядають, як мінімум, поспiшними. Навіщо закривати те, що успішно працює? Причому закривати, не пропонуючи альтернативи.

 

Ще більш дивно виглядають ці пропозиції, якщо згадати, що особисто президент США Дональд Трамп пропонував перенести на астанинський майданчик переговори з урегулювання іншого конфлікту — на cході України.

 

Якщо США не вірять в ефективність астанинського процесу, то чому хочуть, щоб у столиці Казахстану проходили інші переговори?

 

Здається, що й цього разу сирійське питання стало лише предметом нового геополітичного торгу, ставки в якому можуть бути не зовсім очевидні. Зате ціна його цілком зрозуміла: мирне життя окремо взятої країни і мільйонів її громадян.