Існує думка, що світові події рухаються спіраллю і мають здатність повторюватися, тільки вже на іншому рівні, за інших обставин. Це, зокрема, ми бачимо і у відносинах Росії та Німеччини.
Гітлер у 30-х роках використав Росію для підготовки своїх військових кадрів і поповнення стратегічних запасів, а також зробив союзницею при розв’язанні Другої світової війни, разом напавши на Польщу і розділивши її, але стратегічні його плани були іншими.
У даний час Росія намагається використати Німеччину у власних стратегічних цілях із розвалу Європейського Союзу і НАТО.
Росія зробила Німеччину своїм основним торговельним союзником, що підкреслив і президент США Дональд Трамп.
Парадокс у тому, що США повинні захищати Німеччину як члена НАТО, бо остання до воєнного спротиву не спроможна.
У сучасному світі бачимо, як національні інтереси держав не збігаються навіть між союзними членами НАТО, чим успішно користується Росія на всіх рівнях спілкування з керівниками західних країн.
Так, у серпні цього року у Львові в обладміністрації проводили виставку, присвячену українському військовому діячеві, політику, поету Василю Вишиваному (австрійському князю Вільгельму Габсбургзькому), який загинув у катівні НКВС у 1948 р., а на його батьківщині, у Відні, міністр закордонних справ на своєму весіллі витанцьовувала з Путіним, продовжувачем традицій чекістів.
Наші беззубі ЗМІ обійшли мовчанням цей факт наруги над пам’яттю героя, не зробили його відомим в Україні і всій Європі, а була така прекрасна нагода.
Біда в тому, що дуже мало сучасних журналістів знають історію України, особливо історію віковічного спротиву українців усім загарбникам. Наші ЗМІ чомусь дуже лояльно ставляться до запеклих ворогів України, не інформують населення про цих «героїв». Користуючись бездіяльністю влади, все більше нахабніє «п’ята колона» та її телеканали.
Влада, без спротиву здавши Крим і частину Донбасу, так нічому і не навчилась, а «регіонали» (нині Опоблок) та їхні посіпаки готові керувати Малоросією, знищити державність України. Керівникам України треба брати приклад із Великої Британії, яка вжила конкретних заходів після хімічної атаки Росії.
Україна на п’ятому році війни з Росією дозволяє у своєму тилу відкрито і безкарно діяти ворогам країни під прикриттям свободи слова і «миротворців».
Ці «миротворці» хай запитають десятки тисяч удів, сиріт і матерів, які втратили на війні своїх дітей, населення зруйнованих сіл і міст, 1,8 мільйона біженців, чи готові вони вибачити Росії завдані Україні збитки.
Чи готовий був СРСР і його союзники — США, Англія, Франція, Польща та інші держави — вибачити Німеччині руйнування і загибель десятків мільйонів своїх громадян.
Із Росією можна помиритись тільки після звільнення окупованих територій і відшкодування нею завданих збитків Україні. Без цього ніякого примирення з нею бути не може, люди, наші воїни цього не допустять, це повинні закарбувати у своїй голові всякі «миротворці».
Не Україна підло і підступно порушила договір про дружбу і без оголошення війни напала, не вона нищила міста і села, вбивала, розстрілювала в Іловайському котлі воїнів, усупереч досягнутим домовленостям, не Україна на всіх фронтах продовжує гібридну війну.
З агресором ніяких компромісів бути не може. Путін, його кліка та їхні родичі вже прокляті навіки за страждання українців і їм ніколи не відмолитися від неминучого людського та Божого суду, не відмитися від крові, не очиститися від сорому.
