В Україні зафіксовано бум інвестицій у розвиток відновлювальної енергетики.
За підрахунками влади, обсяг ринку становить близько 12 млрд. євро.
Тим часом профільні асоціації вимагають зміни правил гри, переходу на європейські норми.
Норвежці готові долучитися
Починаючи з 2015 року в розвиток відновлюваної енергетики в Україні було інвестовано близько мільярда доларів.
А за останній час стало відомо про цілу низку охочих вкладати гроші в Україну, в енергетичну галузь.
Лише група норвезьких компаній оголосила про власні плани вкласти в українські проекти понад 700 мільйонів доларів.
Особливий інтерес до галузі виявляють норвезькі компанії, які мають досвід і технологічну експертизу для роботи на цьому ринку. У вересні одна з них, NBT, заявила про плани вкласти 450 млн. доларів у будівництво 64 вітряних електроустановок в Херсонській області.
Окрім цього, норвезький інвестор Scatec Solar, який працює в сегменті сонячної енергетики, збирається вкласти в проекти української сонячної енергетики 274 млн. євро.
«Українська економіка рухається позитивним імпульсом, вона має великі амбіції для продовження зростання, про що свідчать свіжі макроекономічні дані. Ми плануємо нарощувати портфель інвестицій на цьому зростаючому ринку», — цитують ЗМІ Міккеля Торуда, фінансового директора Scatec Solar.
Ще одним потужним бізнес-партнером української відновлюваної енергетики є Китай.
«У сфері розвитку зелених проектів ми продовжуємо успішне партнерство, розпочате підписанням Меморандуму між нашим відомством i Національною енергетичною адміністрацією КНР у грудні 2017 року, — сказав голова Державної агенції з питань енергоефективності Сергій Савчук і наголосив: — Китай для України — стратегічний партнер, особливо в галузі чистої енергетики».
За його словами, китайські компанії вже успішно реалізують зелені проекти в Україні, переважно в напрямку сонячної і вітрової енергетики. Утім, точок дотику могло б бути набагато більше.
«Для інвесторів ми зібрали понад 100 потенційних привабливих проектів на загальну суму понад 4 млрд. доларів», — сказав Савчук, запропонувавши представникам Піднебесної співпрацю в реалізації низки проектів: когенераційна установка на біомасі з 7,5 МВт електричної та 23,5 МВт теплової потужності на Харківщині (близько 23 млн. євро інвестицій), завод iз виробництва біоетанолу другого покоління потужністю 50 тис. тонн на рік на Одещині (75 млн. євро інвестицій), Сколівська вітроелектростанція на Львівщині потужністю 53,2 МВт (близько 65 млн. євро інвестицій), ГАЕС у м. Каневі Черкаської області потужністю 1000 МВт (понад 1 млрд. євро інвестицій), біогазова установка потужністю 4,8 МВт в Одеській області (понад 15 млн. євро інвестицій).
Велика китайська пропозиція
Назагал подібних проектів у нашій державі може бути ще дуже і дуже багато. Адже інвестиційний потенціал України в галузі відновлюваної енергетики наш уряд оцінює в 12 млрд. євро.
«Такі французькі компанії, як ENGIE, Total-Eren і Akuo Energy, вже висловили свою зацікавленість брати участь у широкомасштабних проектах у сфері енергоефективності, розвитку відновлюваної енергетики в Україні. Це дозволить нашій державі у майбутньому не тільки зменшити енергоспоживання і модернізувати комунальні підприємства, а й відмовитися від класичних енергоносіїв. Для нас важливе залучення французьких технологій також і в напрямку впровадження енергоефективності в житловому секторі», — наголосив віце-прем’єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Зубко.
Серед майбутніх проектів, у яких зацікавлені потенційні інвестори, — створення в Чорнобильській зоні відчуження сонячної електростанції — Сhornobyl Solar.
Утім, на думку учасників ринку, держава робить далеко не все задля розвитку відновлюваної енергетики, а тому сьогодні необхідно вжити низку заходів задля подолання проблем.
Нещодавно Українська асоціація відновлюваної енергетики, Українська вітроенергетична асоціація, Асоціація сонячної енергетики, Українська воднева рада і Біоенергетична асоціація уклали меморандум, в якому наполягають на необхідності термінових змін у системі стимулювання зеленої енергетики України.
Керівники асоціацій вважають, що не можна затягувати процес переходу на нову модель підтримки відновлюваної енергетики шляхом впровадження аукціонів, яка сьогодні діє в більшості країн Європи.
Адже, на їхню думку, імплементація аукціонів створить прозорі умови для розвитку і приросту нових потужностей відновлюваної енергетики і допоможе уникнути збільшення фінансового навантаження на ринок електричної енергії.
Асоціації представляють понад 80% ринку відновлюваної генерації України. Це свідчить про те, що міжнародні інвестори та професійні гравці ринку відповідально ставляться до розвитку сектору в Україні, усвідомлюючи необхідність змін у законодавстві. Тому вони підтримують перехід на систему аукціонів замість зеленого тарифу, який закінчує свою дію 31 грудня 2029 р.
Аукціони замість зеленого тарифу
Зараз у Верховній Раді України зареєстровано вісім законопроектів щодо нової моделі підтримки відновлюваної енергетики шляхом впровадження аукціонів: законопроект №8449 від червня 2018 року і сім альтернативних до нього. Із цього часу відбуваються обговорення і доопрацювання основного законопроекту.
Представники асоціацій стурбовані щодо того, що занадто тривала дискусія призведе до затримки змін у системі стимулювання розвитку електроенергетики з поновлюваних джерел енергії в Україні.
Тому вони виступили з єдиною узгодженою позицією від імені переважної більшості гравців та інвесторів ринку щодо майбутніх змін у законодавстві.
Головні пропозиції такі: запровадження нової системи підтримки вже з 1 січня 2020 року. Це означає, що всі проекти відновлюваної енергетики, які не матимуть підписаного pre-PPA до кінця 2019 року, реалізуються за участю в аукціонах.
Також пропонується запровадити порядок проведення аукціонів Кабінетом Міністрів України та використання у ролі майданчика електронної торгової системи Prozorro.
Встановлення аукціонної ціни (ціна 1 кВт/год., запропонована переможцем аукціону, має бути не вищою від розміру зеленого тарифу на дату проведення аукціону). Також пропонується надавати підтримку переможцю аукціону протягом 20 років.
Передбачається, що визнавати переможцем аукціону найбільш ефективного щодо цінових пропозицій проекту треба без обмежень у вигляді регіональних квот тощо. Мета цього нововведення — знизити фінансове навантаження на споживача.
На думку членів профільних асоціацій, необхідно планувати прозорі квоти на п’ять років наперед відповідно до плану розвитку системи передачі з урахуванням міжнародних зобов’язань України в сфері розвитку ВДЕ.
Самі ж аукціони мають відбуватися двічі на рік. Необхідно також передбачити додаткове стимулювання розвитку малої і розподільної генерації з відновлюваних джерел енергії та домогтися гарантії відсутності ретроспективних змін для діючих об’єктів ВДЕ. Сторони також готові до діалогу щодо зниження «зеленого» тарифу з 2020 року.
Правила гри: передбачити деталі
Асоціації вважають, що зволікання з ухваленням відповідного закону призведе до погіршення фінансування з боку міжнародних фінансових установ і, як наслідок, невиконання Україною зобов’язань щодо розвитку відновлюваної енергетики, взятих перед Європейським енергетичним співтовариством.
Це в подальшому загрожує розвитку галузі через високу ймовірність порушення гарантій інвесторам, що погіршить інвестиційну привабливість як галузі відновлюваної енергетики, так і країни в цілому.
«Зміна механізму стимулювання відновлюваної енергетики в Україні неминуча: в інтересах відповідального бізнесу і тих, хто вболіває за розвиток зеленої енергетики, щоби такі процеси відбулися якомога швидше», — заявив голова Української асоціації відновлюваної енергетики Олексій Оржель.
«Будь-які законодавчі зміни, пов’язані з впровадженням нової системи підтримки сектору відновлюваної енергетики шляхом впровадження аукціонів, повинні позитивно вплинути на інвестиційний клімат в Україні і гарантувати переможцям аукціонів безперешкодне приєднання нових потужностей до національної енергомережі. Обсяги нових потужностей відновлюваної енергетики визначатимуться відповідними щорічними квотами на загальному державному рівні і повинні відповідати Енергетичній стратегії України до 2035 року, — стверджує голова Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков. — Водночас треба чітко усвідомлювати, що без розуміння, які будуть надані квоти для нових потужностей у виробництві електроенергії, ринок не розвиватиметься».
