Відомо, що з історичного Закарпаття до Америки емігрувало близько мільйона осіб. Але тільки одиниці спромоглися отримати загальноамериканське визнання. Зіркою світового масштабу став Енді Воргол, творець поп-арту й один із символів ХХ століття. Народжений у сім’ї русинів-українців, які переселилися з маленького села Микова на Пряшівщині, Андрій Вархола до кінця життя залишився вірником греко-католицької церкви, а його брати дотепер говорять меджилабірським діалектом.
Та, виявляється, є ще один наш «американець», про якого ми взагалі нічого не чули. Йдеться про Тому Белейчака, який увійшов в історію американської літератури під іменем Томас Белл і вважається одним із засновників критичного реалізму за океаном.
Народився він 7 березня 1903 року в Броддоку в Пенсильванії. Його батько, Михайло Белейчак, прибув до Америки з села Вишній Тварожець на Бардіївщині і вважав себе русином. Мати — Марія Крахуновська — теж із родини переселенців, хоча народилася вже в Америці.
Доля не була занадто прихильною до хлопця. Коли йому виповнилося одинадцять років, батько загинув від вибуху доменної печі. Тож йому довелося все в житті досягати самому. Як і багато інших письменників, Белл перепробував десятки професій: продавав газети, чистив черевики, збирав старе ганчір'я та металобрухт, працював підсобником у крамницях, продавцем у книгарнях. А в 15-річному віці сфальсифікував особисті документи, записавши себе на рік старшим, і влаштувався на металургійний завод, де загинув батько. Згодом побував в інших країнах, працюючи на пароплаві.
У 1933 році одружився із землячкою Марією. Шлюб уклали в греко-католицькій церкві.
З раннього віку почав писати. Публікував статті та оповідання на робітничі теми, підписуючись скорочено Томас Белл (від Белейчак). Цікаво, що в літературу він увійшов, власне, на тематиці закарпатських переселенців, яка довгий час була основною в його творчості. Перша його книжка «Покоління Василя» побачила світ у 1930 році. Та славу і гроші йому приніс роман «Усі наречені гарні» (1936), котрий був екранізований відомим американським режисером Джоном Беррі з не менш славною акторкою в головній ролі Жанною Фонтейн.
Вершиною творчості Томаса Бел
ла вважають автобіографічний роман
«З цієї доменної печі» (1941), в якому описано життя трьох поколінь закарпатських переселенців у Пенсильванії. По суті, це велика епопея про українську еміграцію в Америці першої половини ХХ століття. Книжку перекладено багатьма мовами, в тому числі й словацькою. Словацькою перекладено й інший роман Томаса Белла — «Прийде час» (1946), який розповідає вже про банківське життя Америки. Але й тут письменник не зрадив собі. Головним героєм книжки є емігрант зі Східної Словаччини. Останній твір письменника «В середині життя» вийшов уже після його смерті. Це зворушливий щоденник хворого на рак чоловіка, який протягом двох років записував свої почуття і переживання. Помер Томас Белл 17 січня 1961 року в Нью-Йорку, похований на цвинтарі Санта-Круз в Каліфорнії.
Академік Микола Мушинка з Пряшева зауважує, що ніхто так яскраво і переконливо не змалював психологію, побут, духовне та родинне життя русинів-українців Америки, як це зробив Томас Белл. На жаль, ми не тільки не маємо перекладів його творів українською мовою, а й жодна наша енциклопедія чи підручник з літератури США навіть не згадує про цього автора. Це виглядає тим дивніше, що сам письменник був лівих поглядів і навіть брав участь у політичному русі «борців за мир», очолюваного Радянським Союзом.
А тим часом усі словацькі та чеські довідники подають Томаса Белла як «американського письменника словацького походження». Вони цим пишаються. Ми ж тільки через сто років від народження нашого видатного земляка довідуємося про його існування. Цікаво, скільки треба буде тоді чекати на переклади книжок Томаса Белла мовою його батьків?