Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського для Дніпропетровська — як «Арсенал» для Києва — завод-ветеран, завод-революціонер, завод-легенда. Його гігантська труба височіє над облцентром, вивергаючи в небо дим, і всі знають: «Петровка» (так коротко називають підприємство дніпропетровці) працює. Раніше в Дніпропетровську пояснювали: на цьому заводі починав свій трудовий шлях Григорій Іванович Петровський — депутат-більшовик, член четвертої російської Державної Думи, голова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету, на честь якого названо наше рідне, «не перше, але й не друге», місто в Україні.

Це зараз історики з'ясували, що малоосвічений робітник Петровський, як Нестор Шуфрич у нинішньому парламенті, був «призначений» виконавцем чужих ідей, рупором Леніна у Держдумі. Проте революційну легенду списали в утиль. Слідом за нею у приватизаційній гонитві хочуть списати за безцінь і саме легендарне підприємство, щодо якого розпочато процедуру банкрутства. Окрім того, ось уже четвертий місяць Фонд державного майна України ніяк не може продати 42-відсотковий пакет акцій цього флагмана радянської металургії. Кажуть, тугувато з інвесторами-покупцями. А тим часом вартість «петровського» майна тане як сніг навесні. Зовсім не випадково.