Уже котрий день держава Україна перебуває у тремтливому очікуванні чергового траншу Міжнародного валютного фонду.
Транш для нас — надзвичайно важливий, адже з одного боку він гарантує безпроблемне входження у 2019 рік, на який припадають пікові зовнішні виплати.
З другого боку, транш має частково і геополітичне значення, демонструючи, що Україна не випала з діалогу із Заходом навіть у момент запровадження воєнного стану і що наші партнери підтримують нас, — надто у чергових траншах від інших фінансових установ.
Позитивне очікування мало вкрай сприятливий вплив на курс національної валюти, яка останнім часом укріплюється — попри всі негативні прогнози щодо впливу воєнного стану на українську економіку.
МВФ: назагал ми задоволені…
Своє слово МВФ має сказати вже за тиждень. За повідомленням Фонду, його правління 18 грудня проведе засідання, на якому обговорить співпрацю з Україною.
На зустрічі посадовці планують обговорити нову програму співробітництва з Україною — stand-by — і скасування програми розширеного фінансування, яка розпочалася в березні 2015 року.
Як відомо, на початку грудня Кабінет Міністрів України схвалив проект меморандуму про співпрацю між Україною та Міжнародним валютним фондом.
Тепер чотирнадцятимісячну програму має затвердити Рада МВФ.
Йдеться про часткове затягування процесу, адже раніше вважалося, що транш має надійти до Києва вже за кілька днів, — до 15 грудня.
За словами голови Національного банку України Якова Смолія, кошти на нашому рахунку мають з’явитися за десять днів до католицького Різдва, яке, як відомо, відзначають у Європі 25 грудня.
Суму траншу Смолій не уточнив, проте зазначив, що він допоможе наростити наші золотовалютні резерви до 19,2 млрд. доларів. Враховуючи, що сьогодні вони становлять 17,8 млрд. доларів, можна припускати, що сума позики від Фонду становитиме 1,4 млрд. доларів.
Отже, наші взаємини з Міжнародним валютним фондом є зовсім не такими безхмарними, як намагаються показати вітчизняні чиновники. Навіть попри підвищення ціни на газ та ухвалення Державного бюджету на 2019 рік із макроекономічними показниками, які цілком влаштовували наших кредиторів.
Позитивно відреагували вони і на урядову ініціативу щодо середньотермінового бюджетного планування, заявивши, що воно допоможе якісніше розпоряджатися бюджетними коштами.
«Ефективно планувати розвиток і держави, і міста в межах одного бюджетного року складно, і перехід до створення бюджету на період до трьох років створює передумови для значно ефективнішого використання як коштів держави, так і коштів місцевого самоврядування», — наголосив постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман.
За його словами, з ухваленням цього рішення Україна приєднується до когорти держав, що успішно користуються досвідом середньострокового бюджетного планування, і вона цілком може скористатися їхнім досвідом, в тому числі й за технічної допомоги МВФ.
НБУ вже рятує долар
Тим часом Україна не тільки позичає, а й повертає Фонду раніше позичені кошти. За останньою програмою, якою ми користуємося із 2014 року, Україна виплатила Міжнародному валютному фонду понад 150 млн. доларів. Останній платіж офіційний Київ здійснив 3 грудня 2018, виплативши на користь МВФ 114 333 750 СПЗ (спеціальна валюта МВФ — «спецправа запозичення»), курс якого на початок грудня становив 3,9 тисячі гривень за 100 СПЗ.
Усього ж Україні доведеться виплатити близько 12 млрд. доларів за зовнішнім держборгом упродовж найближчих двох років. Голова НБУ Яків Смолій наголосив: 2019 рік буде непростим, адже в Україні президентські і парламентські вибори, а ще заплановано графік виплат держборгу у великих обсягах. «І без програми МВФ ми не маємо доступу до інших каналів фінансування: грошей Європейського Союзу, Світового банку. Тому пропозиція підписати нову програму з МВФ економічно обґрунтована», — зауважив він.
Вітчизняна фінансова система, схоже, ставиться до перспективи отримання коштів МВФ напрочуд оптимістично: курс гривні залишається стабільним і навіть відбувається незначне укріплення валюти. Національний банк України вкотре вже зміцнює офіційний курс гривні щодо американського долара, останнє підвищення — на 5 копійок. У понеділок на міжбанківських торгах котирування гривні до долара встановились на рівні 27,72 — 27,74 гривні за долар.
На минулому тижні, як відомо, ситуація була такою ж: курс долара до гривні знизився на всіх сегментах валютного ринку на 0,9-1,4%.
«Так, із минулого понеділка офіційний курс долара США, встановлений НБУ, знизився з 28,22 грн. до 27,82 грн. (-1,4%). Попит/пропозиція долара на міжбанку, за даними компанії «Укрділінг», за цей же час знизилися з 28,140/28,160 до 27,765/27,785 (-1,3%). Середні курси купівлі/продажу готівкового долара в банках за тиждень знизились із 28,04/28,29 до 27,80/28,04 (-0,9%). При цьому спред, тобто, різниця між середнім курсом продажу і покупки, зберігся на рівні 0,9%», — зазначив аналітик компанії «Альпарі» Вадим Іосуб.
За його словами, на ринку спостерігається зростання продажу валюти з боку експортерів з одночасним «стисненням» гривневої ліквідності. НБУ довелося навіть вийти в понеділок на міжбанк з купівлею валюти, без його дій «зелений» коштував би ще менше.
«Очевидно, що і в секторі готівкової валюти переважає пропозиція. Хоча, за свіжими даними НБУ, в листопаді населення купило готівкової валюти (1008,7 млн. доларів) більше, ніж продало (918,2 млн. доларів). Таким чином чистий попит на готівкову валюту становив у листопаді 90,5 млн. доларів. Можна лише припустити, що велика частина цього попиту припала на кінець місяця, коли після інциденту в Керченській протоці були зафіксовані панічні скуповування валюти», — сказав Іосуб.
Цього тижня, на думку аналітика, ми очікуємо подальше зниження курсу долара до гривні.
Весна із дешевим доларом
Як відбуватимуться події далі, думки експертів традиційно розділилися. Оптимісти стверджують: надалі, упродовж наступних тижнів, гривня залишатиметься стабільною, а наприкінці січня знову буде укріплюватися.
Передбачається, що напередодні новорічних свят українці продадуть доларів на півмільярда більше, ніж куплять. Це буде працювати на зміцнення гривні.
Як зазначив економіст Михайло Кухар, торік передноворічна девальвація гривні була пов’язана з екстреним освоєнням бюджетних залишків. Тоді їх утворилося 57 млрд. гривень, зараз — тільки 17 млрд. З цієї причини Кухар очікує, що курс гривні перед новим роком залишиться на рівні 28-28,3 за долар. Далі ж, на думку економіста, можливе невелике «провисання» гривні — на початку січня, проте вже в кінці місяця вона почне зміцнюватися. До березня курс може бути вже 26 за доллар.
Політична нестабільність, до якої можуть призвести президентські та парламентські вибори, за словами експерта, не вплинуть на курс валюти. Восени 2019 року, як вважає Кухар, гривня традиційно ослабне, однак до наступного року її курс навряд чи перевищить 29,5 за долар.
Аналітики з рядів песимістів ставляться до наших перспектив трохи стриманіше. Так, економіст Данило Монін стверджує: підсумковий дефіцит Державного бюджету-2018 становитиме 60 млрд. гривень.
Отже, держава буде змушена покрити ці витрати. Як наслідок, на валютному ринку утвориться надлишок гривні, — таким чином, цілком ймовірно, може повторитися минулорічна ситуація. Тоді, у грудні, як ми пам’ятаємо, курс просів з 27 до 28 за долар і навіть досяг позначки в 28,9 в січні 2018. Утім після цього почалось швидке зміцнення гривні.
МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ
Гривню — у юані
Національний банк України та Народний банк Китаю поновили двосторонній договір про валютний своп — обмін валютами з наступним зворотним обміном за курсами, узгодженими сторонами. Документ підписано ще на три роки на рівні 15 мільярдів юанів, або 62 мільярди гривень. Угоду підписали позавчора у Пекіні голова НБУ Яків Смолій та його китайський колега Ї Ґан.
Це вже третя подібна угода. Термін дії попереднього трирічного договору про валютний своп на суму до 54 мільярдів гривень та 15 мільярдів юанів сплив у червні 2018 року.
«Китай — це другий найбільший торговий партнер України за товарообігом, а роль юаня в міжнародній торгівлі зростає. Доступ до коштів, отриманих за договором, сприятиме здійсненню торгівлі між Україною та Китаєм у юанях», — прокоментував Смолій
А ТИМ ЧАСОМ...
Як пограбувати банк
Колишнього голову правління ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» підозрюють у зловживаннях, які завдали фінустанові 8 мільйонів гривень збитків.
Так, працівники слідчого управління ГУ НП у м. Києві в рамках досудового розслідування встановили, що посадовець банку з метою отримання неправомірної вигоди в інтересах сторонніх підприємств одноосібно, без обов’язкової згоди членів наглядової ради та ігноруючи заборону умов кредитування, ухвалив рішення про видачу компанії «Донецьксталь» багатомільйонного кредиту.
Екс-посадовцю банку інкриміновано вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу від 150 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до трьох місяців, або обмеження волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років.
ДО РЕЧІ
Валіза, вокзал, Москва
Національний банк не бачить перспектив для роботи банків із державним російським капіталом в Україні. Голова НБУ Яків Смолій наголосив, що нещодавнє банкрутство російського «Внєшекономбанку» жодним чином не впливає на стабільність банківського сектору України, оскільки частка фінустанови становила близько 0,6% від чистих активів платоспроможних банків.
«На інші банки з російським державним капіталом ситуація з ВТБ також не впливає. Хоча їхня господарська діяльність частково обмежена рішенням суду, проте вони мають достатній запас ліквідності», — сказав голова НБУ.
На питання журналіста, чи є сенс клієнтам інших банків з російським державним капіталом нервувати, Смолій відповів: «Кожен вкладник самостійно обирає собі банк та оцінює відповідні ризики. Зі свого боку, Національний банк неодноразово заявляв, що не бачить перспектив для роботи банків із державним російським капіталом в Україні».
Як відомо, раніше бізнесмен і екс-керівник Дніпропетровської обласної державної адміністрації Ігор Коломойський домігся арешту активів трьох російських держбанків в Україні — Внєшекономбанку, ВТБ і Сбербанку. Мета позову — щоб змусити Росію заплатити за експропрійовані в Криму активи на 160 млн. доларів.
