Безрезультатний підхід: українські гандболістки знову не потраплять на чемпіонат світу

Друга поспіль фінальна частина жіночого чемпіонату Європи проходить без української збірної, котра до 2016 року не пропустила жодного континентального форуму.

 

 

Відтак, з огляду на подібні розклади, «синьо-жовті» вдруге були змушені розпочинати відбір на планетарний форум з групового раунду.

 

 

Саме в ті дні, коли у Франції набирав обертів чемпіонат Європи-2018, збірна України в Словаччині боролася з господарками, командами Косово та Ізраїлю за путівку до «плей-оф» кваліфікації «мундіалю»-2019.

 

Утім, на відміну від попереднього планетарного відбору, коли підопічні Бориса Чижова (так само — у Словаччині) переможно пройшли перший етап кваліфікації ЧС, знову пробитися до кваліфікаційного «плей-оф» «синьо-жовтим» не вдалося.

 

Загалом, вихід українських ганд­болісток до наступного етапу відбору опинився під питанням вже на старті групового раунду, коли команда Чижова в напруженому протистоянні програла словачкам — 36:32.

 

Перегравши свого головного конкурента за місце під сонцем, господарки «пульки» в подальшому впевнено довели справу до перемоги у квартеті, за що отримали пряму перепустку до «плей-оф» кваліфікації ЧС-2019.

 

Натомість українська збірна сконцентрувалася на спробі стати кращою з команд із другим фінішним показником. Записавши до свого активу переконливі перемоги над Косово (44:19) та Ізраїлем (35:25), «синьо-жовті» опинились у числі головних претендентів на статус кращого другого колективу групового відбору.

 

Проте в останній момент українську збірну в цьому контексті, перевершивши команду Чижова за показником результативності, випередила команда Ісландії.

 

«Синьо-жовті» свій відбірковий турнір завершили з різницею закинутих та пропущених м’ячів — «+31», натомість ісландки, завдяки мегарозгрому збірної Азербайджану — 49:18, підняли аналогічний показник до позначки «+36».

 

У підсумку, збірній України не вистачило місця серед майбутніх учасників кваліфікаційного «плей-оф» на «мундіаль», у фінальній частині котрого, до слова, наша жіноча збірна грала в 2009 році.

 

При цьому «стикові матчі» кваліфікації на ЧС наша збірна раніше ніколи не пропускала. З урахуванням того, що на чемпіонат Європи востаннє українські гандболістки їздили в 2014 році, загалом, простежується вельми неприємна динаміка.

 

Утім, якими можуть бути статистичні показники збірної, коли в Україні вже багато років грається скромний за рівнем національний чемпіонат, представники котрого, за незначним винятком, не потрапляють до складу головної команди країни.

 

У недалекому минулому був час, коли знані у вітчизняному гандболі особистості, пропонували називати жіночу суперлігу, в якій останнім часом грає не більше шести клубів, студентською лігою. Хоча нині, здається, ігровий рівень учасниць ЧУ опустився ще нижче. 

 

Утім, не виключено, що головну провину за невдачу української збірної в Словаччині, у ФГУ покладуть на її наставника Бориса Чижова. Маючи, більшою мірою, стосунок до чоловічого гандболу, цей досвідчений спеціаліст, схоже, так і не зміг знайти спільної мови зі своїми підопічними.

 

Нагадаємо, що в листопаді під його керівництвом наші збірниці не змогли перемогти на скромному за складом Кубку Турчина. А ще раніше провалили відбір на ЧЄ-2018, посівши у своєму квартеті останнє місце.