«У них вийшло. Вийде й у тебе!» — такий оптимістичний слоган обрав для нового мистецько-просвітницького проекту «Жіноча справа» молодий український журнал про науку «Куншт».
Його суть — у стилі видання, яке обрало за назву маловживане слово, що має кілька значень: малюнок, картина, прикраса; умілість, мистецтво, жартівливий твір, майстерність і навіть фокус (польське kunszt).
«Жіноча справа» нагадала, що нині відомим усьому світу винахідницям Марії Склодовській-Кюрі, Розалінд Франклін, Лізі Майтнер торувати шлях до науки довелось у часи, коли жінкам ще не всюди дозволяли вступати до вищих навчальних закладів чи займати посади.
Ще відносно недавно бути доктором наук для жінки вважалося непристойним! Утім, всупереч усім стереотипам, достойниці показали світу на що здатні.
Скажімо, заборона на вступ жінок до Варшавського університету не дозволила Марії Склодовській отримати вищу освіту в рідній Польщі, тож вона вступила до паризької Сорбонни, щоб вивчати фізику. Там вона познайомилася з П’єром Кюрі — професором фізики та майбутнім чоловіком.
У 1898 році вони разом почали досліджувати радіоактивні сполуки. Кюрі припустила, що в урановій руді міститься невідомий елемент — так Марія і П’єр Кюрі відкрили полоній і радій, а через кілька років подружжю вдалося виокремити радій з урану.
У 1903-му Марія захистила докторську дисертацію у Сорбонні. Того ж року подружжя Кюрі разом із фізиком Анрі Беккерелем отримали Нобелівську премію. Ще через певний час Марія почала викладати в університеті, ставши першою жінкою, що отримала цю посаду в Сорбонні. У 1911-му вона отримала другу Нобелівську премію з хімії. До речі, старша донька двічі лауреатки — Ірен Кюрі — повторила успіх матері: у 1935 році її відзначили Нобелівською премією з хімії за синтез нових радіоактивних елементів.
Згадати в Україні про визначних жінок, чиї цілеспрямованість і розум мають слугувати прикладом для сучасниць, пропонують — одягнувши футболку зі стильними зображеннями достойниць і ненудними написами.
Ліза Майтнер в ошатній смугастій сукні і червоному капелюшку — перша жінка-PhD в галузі фізики, яка відкрила ядерний розпад, що став поштовхом для створення ядерної зброї.
Тому і слова поряд: «Що не зроблю, усе — бімба». Футболка з Марією Склодовською-Кюрі у чорно-білому вбранні, яка з пробірками у руках примостилася на блакитному кріслі біля кількох портретів на стіні, — з написом «Ти в моєму полонії». Розалінд Франклін, що займалася дослідженням розмірів молекули ДНК, — на зображенні уся сонячно-жовта і зі словами «Я така — бо ДНК».
Ілюстрації з науковицями створювала випускниця Львівської національної академії мистецтв Мирослава Скіра. Раніше молода художниця у рамках стипендіальної програми міністра культури і національної спадщини Республіки Польща Gaude Polonia у Варшавській академії мистецтв зробила серію графіки різними техніками. Мирослава заявила про себе як талановита ілюстраторка книжок і журналів.
