Про що мовчить Зеленський. Кому після війни належатимуть ключі від українських надр?
Хоча нам цього прямо ніхто не каже, але ми розуміємо: нас ведуть негативними сценаріями. >>
Нижче, ще нижче: чому і коли можна очікувати здешевшання бензину, пропан-бутану і газу
07.12.2018
Економічно розвиненим державам вигідне падіння нафтових цін, а для сировинних воно може стати фатальним. (Фото з сайта fuw.ch.)
Нафтові ціни у світі продовжують знижуватися. А разом із ними — і ціни на автомобільне пальне, а також, ймовірно, природний газ.
Відтак підвищення вартості газу для населення може виглядати не таким уже й дошкульним, як це було попервах.
Головне для нас — аби тренд до здешевлення стратегічної сировини залишався стабільним.
Новий фактор — канадський
Пересічний автовласник останнім часом радісно переглядає біржові новини: нафтові котирування за останні три місяці впали на 25%.
Якщо на початку вересня барель нафти марки Brent продавали за 86 доларів, то в останні дні її ціна впала до 60 доларів. Востаннє такі ціни були у жовтні минулого року. Щоправда, тоді котирування росли.
Із початку минулого тижня ціна північноморської нафти знизилася на 22 центи, американської, WTI — зросла на 8 центів. Тим часом iз початку листопада нафта Brent упала у ціні на 22%, WTI — майже на 23%. Аналітики ринку вважають, що це — найрізкіше місячне падіння котирувань за останні 10 років!
Серед причин експерти називають усе ті самi фактори, додаючи нові. Серед них — канадський фактор. Так, за твердженням експертів, восени нинішнього року в боротьбі за китайський ринок ця країна почала відвантажувати з терміналів у Ванкувері нафту бітумного ґатунку за ціною 10 доларів за барель.
Спекулянти, які роблять погоду на світовому ринку, не змогли витримати такого удару, і ціни дорожчих марок нафти різко пішли вниз.
Межею падіння, як відомо, стала позначка 59 доларів за Brent. Потім котирування скорегувалися до 61 долара, але далі ціни зростати наразі не планують.
Інші марки нафти впали ще сильніше, як це традиційно буває на світових біржах під час падіння: WTI на піку зниження ціни продавали навіть за 50 доларів за барель. Що дало підстави експертам твердити про наближення цінового краху масштабів 2014-16 років.
Стверджується, що причиною канадського цінового випаду став елемент глобальної торговельної війни, яку розв’язав американський президент Дональд Трамп.
Ще навесні 2018 року уряд Канади витратив 6 млрд. доларів на викуп iз приватних рук експортного нафтопроводу TransMountaine, маючи намір вкласти в націоналізовану трубу ще близько 3 млрд. доларів, а потім продати. Нафтопровід, як вважається, мав подвоїти свою потужність ще п’ять років тому. Однак американська компанія, що володіє трубою, затягувала роботи.
Але нещодавно США вийшли на фінішну пряму в будівництві з’єднаних iз Канадою нафтопроводів Keystone XL і Dakota Acces — їх мають намір ввести в дію в 2019-2020 роках.
Якщо канадці не встигнуть iз розширенням потужностей власного експортного трубопроводу, левову частину валютної виручки від продажу канадської нафти за кілька років отримуватиме американський Техас, а не Ванкувер.
Поки росіяни «спали»
Аналітики стверджують: усі «трубопровідні» перипетії між США і Канадою дають підставу прогнозувати перспективу експортного нафтового демпінгу між країнами у віддаленому майбутньому. І ринок може відреагувати на таку ситуацію доволі активно.
Як пояснюють експерти, Канада, втім, і без цього має низку причин, аби торгувати своєю нафтою по 10 доларів за барель. Два роки тому Дональд Трамп анулював пакт вільної торгівлі NAFTA — на зміну йому прийшла нова канадсько-мексиканська-американська торговельна угода USMCA.
Реакцією Китаю на цю угоду стало запровадження десятивідсоткового мита на імпорт зi США. Як наслідок, у вересні експорт американської нафти в Китай повністю став.
Американська ж нафта пішла Японії і Південній Кореї, але на китайському нафтовому ринку утворився величезний вакуум обсягом у десятки мільйонів тонн. Саме цю «діру» і поспішили заповнити канадці своєю важкою нафтою, — поки російські й арабські конкуренти проспали цю нагоду, канадці опустили ціни до мінімуму.
Американський рекорд — й Іран у грі
Утiм одразу після цього китайський ринок знову відкрився для Америки. Так, на останній зустрічі в Аргентині президент США Дональд Трамп і голова КНР Сі Цзіньпін домовилися не запроваджувати нових взаємних торгових мит після 1 січня 2019 року.
Тим часом Сполучені Штати демонструють черговий нафтовий рекорд: доведені запаси нафти і газу в США досягли історичних максимумів. За даними Управління енергетичної інформації США, ці запаси зросли на 19,5%, тобто на 6,4 млрд. барелів — і становлять сьогодні 39,2 млрд. барелів. Попередній рекорд був встановлений в 1970 році і становив 39 млрд. барелів. Найбільший чистий приріст з усіх штатів спостерігався в Техасі (+3,3 млрд. барелів).
Резерви природного газу в цій країні зросли на 123,2 трлн. куб. футів, тобто на 36,1%. І становлять сьогодні 464,3 трлн. куб. футів, що приблизно дорівнює 13,14 трлн. куб. м. Попередній рекорд на рівні 388,8 трлн. куб. футів, 10,99 трлн. куб. м, було зафіксовано в 2014 році.
Тим часом Штати продовжують активно видобувати нафту: торік був зафіксований приріст на 6% у порівнянні з 2016 роком. Видобули у цій країні і на 4% більше газу.
Отже, факторів нестабільності, які могли би грати на підвищення нафтових цін, стає все менше. Останній із них — події навколо Ірану — втратив свій негативний вплив доволі недавно. І все завдяки американському Винятковому переліку, який доповнив ухвалені в листопаді санкції США проти Ірану.
Як відомо, до недавнього часу саме загроза американських санкцій проти Тегерана штовхала ціни сорту Brent до позначок 73-80 доларів за барель.
Аналітики очікували, що обмеження викличуть нафтовий дефіцит. Але після того, як Вашингтон зробив виняток для 7 держав, у тому числі для КНР, Тайваню, Південної Кореї і Японії, цей фактор перестав працювати.
Дешевий бензин — і газ для населення...
Дешева сировина здешевлює і продукцію з неї. В Україні, як і у більшості держав світу, дешевшає бензин і скраплений газ для автомобілів.
Наприкінці минулого тижня мережі WOG і OККО знизили ціни на бензини і дизельне паливо на 50 копійок за літр. За даними цінового моніторингу «Консалтингової групи А-95», на найдорожчих заправках в Україні ціна бензину А-92 знизилася до 31,99 грн./л, А-95 — до 32,99 грн./л, дизельного пального — до 32,49 грн./л.
Від початку листопада оператори сумарно знизили ціни на бензин на 2 гривні за літр, на дизель — на гривню. Роздрібні ціни на скраплений газ лише за останні дні впали у середньому по країні на 13 копійок за літр. Остання ціна — 15,67 грн./л.
Так, група «Приват», що володіє понад 500 газовими модулями, опустила ціни на 19-30 копійок за літр, WOG, за даними групи «А–95», знизив ціни на 1 коп., а Shell, SOCAR, «БРСМ-Нафта», «Автотранс», UPG, «Паралель», «Надія», «Род-Ник», Luxwen, SKY понизили відпускні ціни на 6-30 коп./л.
Як відомо, в гуртовому сегменті ціни почали знижуватися з початку листопада. АТ «Укргазвидобування» на тижневих торгах 28 листопада продало скраплений газ за 19 тис. 368 грн./т, що на 4,4% (897 грн./т) дешевше, ніж на попередньому тижні. Пропан-бутан на торгах держкомпанії дешевшає на шостому аукціоні поспіль, починаючи з 17 жовтня. За цей період ціна ресурсу знизилася на 7044 грн./т, або на 27%.
Згідно з прогнозами групи «А-95», через обвал цін на оптовому ринку впродовж найближчих двох тижнів вартість автогазу в роздрібних мережах знизиться до 14 грн./л.
Але для більшості українців найцікавішим є дещо інші наслідки нинішнього зниження вартості нафти. Адже, наприклад, плани влади упродовж двох наступних років підвищити вартість роздрібних газо- та електротарифів виглядає доволі абсурдно.
Експерти сподіваються, що влада перегляне плани підвищення — і українці зможуть платити за блакитне паливо менше: завдяки світовій економіці і зовсім без втручання політиків–популістів.
Якщо нафтові ціни сповзуть iще нижче або навіть залишаться на нинішньому рівні, вже в наступному році владі доведеться переглянути плани підвищення. Для більшості українців, які є побутовими споживачами газу та електроенергії, — це, безумовно, чудова новина.
Але зовсім не такою вона виглядає для влади: корекція ціни, якщо на неї підуть, вимагатиме змін у Державному бюджеті. І у цьому випадку Кабмін буде змушений думати, як закрити «фінансову діру», що утвориться внаслідок недоотриманих коштів.
Якщо, наприклад, лише за рентні платежі у наступному році планують виручити до бюджету майже 9 млрд. гривень. Із нижчими цінами сума, безумовно, буде меншою.
ДО РЕЧІ
Наша частка на загальному тлі
Наша держава, хоча й повільно, але таки нарощує видобуток «чорного золота». Наприклад, у січні-жовтні нинішнього року цей показник зріс на 5,5%, тобто, на 65,9 тис. тонн, у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року. Сьогодні цей показник становить 1,256 млн. тонн.
Видобуток газового конденсату за цей період зріс на 1,4% (на 7,3 тис. тонн) — до 539,3 тис. тонн.
Підприємства НАК «Нафтогаз України» за 10 місяців збільшили видобуток нафти на 5% (на 58,4 тис. тонн) — до 1,222 млн. тонн, але знизили видобуток газоконденсату — на 6% (на 22,1 тис. тонн), до 346, 6 тис. тонн.
У тому числі «Укрнафта» збільшила видобуток нафти на 5,8% (на 63,5 тис. тонн) — до 1,160 млн. тонн, але знизила газоконденсату — на 12,5% (на 5,9 тис. тонн), до 41,2 тис. тонн, «Укргазвидобування» скоротило видобуток нафти на 7,5% (на 5,1 тис. тонн) — до 62,8 тис. тонн, газоконденсату — на 5% (на 16,2 тис. тонн), до 305,4 тис. тонн.
Інші нафтогазовидобувні компанії за 10 місяців збільшили видобуток нафти на 28% (на 7,4 тис. тонн) — до 33,8 тис. тонн, газоконденсату — на 18,1% (на 29,5 тис. тонн) — до 192,7 тис. тонн.
А ТИМ ЧАСОМ...
А ще — зупинимо російський «потік»
Агресія росіян у Чорному морі може їм доволі дорого коштувати. Зокрема під знаком питання може залишитися вкрай небезпечний для України та частини Європи проект: газогін «Північний потік–2».
Так днями керівник МЗС Польщі Яцек Чапутович закликав чинити тиск на країни, які підтримують проект «Північний потік-2» після агресії Росії в районі Керченської протоки.
На думку дипломата, позиція міжнародної спільноти розділена.
З одного боку Єврокомісія, Польща, США та інші країни, які вважають, що проект має підпадати під газову ініціативу ЄС. Тоді цей проект був би не так вигідний «Газпрому». З іншого боку, Німеччина та низка країн, які хочуть, щоб цей проект був суто економічним.
«Я вважаю, що є шанс затримати реалізацію проекту. Остання агресія в Азовському морі має показати міжнародній спільноті, до чого готова Росія і як вона може використовувати такі проекти проти інших держав, — сказав Чапутович. — Маю надію, що тепер є дуже гарний момент чинити тиск на країни, які хочуть реалізувати цей проект і необхідно довести, що їхня позиція є необґрунтованою та небезпечною».
