Є десь добрі люди!
Вельмишановна редакціє! Дякую Вам за попередні публікації моїх віршів. Іноді читаю свої поезії перед членами громадських організацій.
Сам я — політв’язень доби СРСР, учасник Помаранчевої революції та Революції гідності (член ВО «Майдан»).
Інколи друкуюсь під псевдонімом Кий, хоча моє прізвище Павлов. Походження в мене змішане: українці Сухорученки — козацького роду з Ніжина, мамин батько — швед Фондер (родом із Швеції, де народився у 1891 р.), є і французи Семес, а батько — Павлов Ілля Ілліч — із Росії, був репресований у 1930-ті роки. Ось така-от біографія...
— Мамо, хочу їсти!
Дай хоч хліба трішки!
— Кляті комуністи
Все забрали. З ліжка
Встати я не можу —
Сили вже не маю.
Йди за огорожу —
Люди помагають.
Люди! Добрі люди!
Згляньтесь на дитину —
Вам від Бога буде!
Врятуйте людину.
Може, потім, з часом,
Вона вам віддячить —
Буде вашим Спасом,
образи пробачить.
А якщо й не буде —
То велике діло:
Людність рятувати,
Коли лихо сіло
Поруч, біля хати —
Більшовицька напасть.
...Будем поки спати,
Обійдемось якось.
Якщо завтра встанем —
Підемо далеко,
Хліба десь дістанем
Та каші із глека —
Наїмось досхочу.
Є десь добрі люди!
Спокійної ночі,
Та якось там буде...