У столиці проживають сотні тисяч собак — породистих і «двіртер’єрів», з господарями і бездомних.
І всі вони, як і люди, іноді хворіють, потрапляють у дорожньо-транспортні пригоди чи інші небезпечні ситуації, отримують травми, для лікування яких їм, як і нам, також потрібна кров та її компоненти.
Донедавна багато таких братів наших менших помирали саме через те, що не могли отримати належної медичної допомоги, оскільки в Києві не було ветеринарних клінік із їх запасами.
Тож, знаючи про таку непривабливу ситуацію, фахівці Національного університету біоресурсів та природокористування і вирішили створити спеціальний банк крові для собак.
«Майже рік ми витратили на розробку положення, оформлення різних дозвільних документів, а також на закупівлю необхідного обладнання, — розповів «УМ» головний «банкір», завідувач кафедри хірургії і патофізіології університету Микола Малюк. — Ми придбали спеціальні імпортні холодильники та морозильні камери для зберігання крові, плазми та інших компонентів крові. До речі, якщо сама кров, тромбомаса та інші складники повинні утримуватися за температури 2 градуси, то плазма — за мінус 40. Цим обладнанням оснастили приміщення при нашій клініці «Ветмедсервіс» факультету ветеринарної медицини. А для роботи у банку крові спеціально навчали фахівців не лише у вітчизняних ветзакладах, а й у Польщі, де працюють подібні сховища крові. І вже влітку минулого року ми прийняли перших донорів».
Ними стали самі ж пацієнти університетської клініки. До речі, відбір їх досить ретельний, як і у центрах крові для людей, адже від її якості залежить здоров’я, а то й життя чотирилапих пацієнтів.
Тож донори — лише здорові собаки віком 2-8 років, але вагою не менше 25 кілограмів, які мають усі потрібні щеплення. Їхня кров, яка поділяється на вісім груп, перед забором проходить спеціальні лабораторні дослідження. За один раз її «висмоктують» до 350 мілілітрів, що практично не впливає на стан тварини, більше того, такі операції навіть корисні для її організму.
Враховуючи специфіку кровообігу в собак, такі процедури можна робити щомісяця. Тож якоїсь специфічної «підкормки», як, скажімо, людям-донорам, після здачі крові собакам не дають.
Забирають кров одноразовими системами у тварини, яка лежить на кушетці. Якщо вона занадто збуджена і агресивно реагує на процес, то їй дають заспокійливі ліки. До речі, собака, якому раніше хоча б раз переливали кров іншої тварини, не може бути донором. Зараз у базі донорів університетської клініки близько 20 собак — переважно вівчарок, серед яких є вже й «почесні», які здавали життєдайну речовину до десяти разів. Завдяки таким чотирилапим і підтримується постійний запас — до 10 доз, хоча можна тримати і значно більше.
«Ця кров, а також її компоненти (плазма та інші) використовується для лікування собак, хворих на онко, апластичну анемію, падезіоз та багато інших захворювань, — повідомив Микола Малюк. — От і нещодавно ми буквально врятували від смерті лайку, яку вкусив заражений падезіозом кліщ. Їй довелося робити декілька переливань крові. Часто до нас звертаються господарі собак, які отруїлися щурячою отрутою. Ефективне таке лікування і при онкологічних захворюваннях та чумі м’ясоїдних. Як правило, господарі приносять до нас своїх друзів сім’ї на руках, а після гемотрансфузії вони йдуть на свої чотирьох лапах. Не пригадую жодного смертельного випадку. А всього ми провели вже понад 100 таких переливань, врятувавши життя багатьом тваринам.
Бувають випадки, коли доводиться виїжджати на виклики, якщо тварина потрапляє в ДТП і отримує тяжкі травми, тоді використовуємо спеціальні охолоджувальні контейнери для перевезення крові. Але переважно до нас направляють господарів із собаками з ветеринарних клінік, привозять їх із притулків, чи люди самі знають, де вони можуть отримати таку допомогу. І висловлюють велику вдячність, адже ми рятуємо в прямому розумінні членів їхніх родин. Тож надалі плануємо створити банк крові і для котів, щоб мурчики також були більш захищеними від різних хвороб та травм».
