Завершився польський цикл заходів «Осінь з Падеревським», присвячених видатному композитору, піаністу, диригенту та державному діячу, що очолював уряд нашої сусідньої країни одразу після відновлення нею незалежності 100 років тому. Для нас постать пана Іґнація Яна також не чужа, адже його життя тісно пов’язане з Україною.
Падеревські були внесені до родовідної книги дворян Волинської губернії. Сам композитор народився у листопаді 1860 року в селі Курилівка Подільської губернії (нині це Вінницька область).
Ранні роки Іґнацій Ян провів у Житомирі. Мати померла одразу після народження сина. Коли хлопчику виповнилось три роки, за участь у антиросійському повстанні було ув’язнено його батька. Відбувши покарання у Києві, Падеревський-старший перевозить сина до містечка Судилків, нині Шепетівського району Хмельницької області.
Прикметно, що за фортепіано майбутній відомий композитор сів у три роки, а вже з семи почав створювати музику. Тому саме до українського періоду життя належать перші музичні практики Іґнація Яна Падеревського.
Композитор писав оркестрові, камерні, вокальні твори та твори для фортепіано: традиційні вальси, мазурки, полонези, краков’яки. Вінцем його творчості стала єдина в його доробку опера «Манру». Після прем’єри у Дрездені 29 травня 1901-го та другого показу, що відбувся у Львові уже 8 червня того ж року, опера почала подорож світом. Серед міст, які її побачили, був і Київ, у 1904-му. «Манру» дев’ять разів ставили в «Метрополітен опера». І дотепер вона залишається єдиною польською оперою, яку побачила сцена нью-йоркського театру.
В основі сюжету «Манру» — традиційні для оперного мистецтва етнокультурний та соціальний конфлікти на фоні любовного трикутника. Трагічну історію кохання молодого цигана Манру і польської селянки Улани на сцені столичного Театру Вєлькєґо — Опери Народової до цього ставили у 1961 та 1991 роках. Нинішня прем’єра (постановник — Марек Вейсс) відрізняється масштабністю та осучасненням: суперниця головної героїні циганка Аза зваблює Манру в шкіряних шортах, а замість звичайних коней роми сідлають сталевих.
До речі, 15, 16 та 18 грудня «Манру» покажуть у Познані.
Крім опери, яка з успіхом пройшла на сценах Варшави та Кракова, до нинішнього циклу «Осінь з Падеревським» увійшли також концерт «Падеревський симфонічний» та виставка «Анатомія генія», що тривала три місяці. На інсталяціях виставки — згадки про Поділля, Одесу... Також у цей період вийшли друком біографія композитора, написана львів’янином Альфредом Носсіґом, та книжка для дітей «Падеревський суперстар».
