У Києві, в Національній музичній академії України імені Петра Чайковського, 20 грудня концертом вшанують Героя України, загиблого в АТО оперного співака Василя Сліпака. У день його народження зберуться українські та європейські музиканти. Музичне дійство із назвою «Міф» — а саме таким був позивний Василя Сліпака — відбудеться у акамемічній Великій залі, яка віднедавна носить ім’я Героя.
Ідея проведення вечора пам’яті належить волонтерам мистецько-громадського об’єднання «Музичний Батальйон» та благодійного фонду The Wassyl Slipak Foundation. Її одразу підтримали Міноборони України, Мінкультури України, Національна музична академія України ім. Петра Чайковського та Національний Президентський оркестр, у супроводі якого звучатимуть арії та пісні.
Серед почесних гостей із Франції на концерт прилетить Гійом Дюссо (бас), а з Польщі — Гоша Ковалінська (мецо-сопрано). Вони обоє за життя товаришували з Василем Сліпаком, тому одразу зголосилися до участі і в цьогорічному концерті. Минулоріч вони також виступали на вечорах пам’яті українського колеги і друга у Львові та Києві.
Серед солістів у концерті «Міф» співатимуть Марія Березовська, Юрій Шевчук, Олександр Дяченко, Руслана Лоцман, Василь Нечепа, Микола Сікора, Олександр Гурець і Руслана Якобінчук. Також у програмі — виступи переможців Всеукраїнського конкурсу молодих вокалістів імені Василя Сліпака Анни Твердової та Віктора Янковського і юних талантів із міста Славутич Давида Баратова, Михайла Гонтара і Ростислава Максименка.
Режисер музичного заходу — Леся Олійник. Ведучий концерту — Євген «Їжак» Романенко — лідер гурту TaRuta, автор петиції зі створення на Андріївському узвозі у Києві Арт-скверу імені Василя Сліпака. Диригент — Василь Василенко.
До слова, окрім насиченої музичної програми, гостей вечора пам’яті чекатиме також і спеціалізована виставка проектів майбутнього Арт-скверу імені Василя Сліпака та ескізів його пам’ятника. І у скульпторів та архітекторів ще є час долучитися до конкурсу на кращу розробку.
Вхід на концерт здійснюватиметься винятково за запрошеннями. Їх можна буде отримати у касі НМАУ імені Петра Чайковського, від «Музичного Батальйону» та The Wassyl Slipak Foundation.
Нагадаємо, Василь Сліпак — вихованець Львівської хорової капели «Дударик». Попри рідкісний голос (контртенор), до Львівського Вищого державного музичного інституту імені М. В. Лисенка (тепер — Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка) вступив не одразу. Але багато виступав, гастролював разом з уславленим колективом. 1992 року став студентом класу сольного співу народної артистки України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, професора Байко Марії Яківни, під керівництвом якої оволодів великим репертуаром із творів українських і західноєвропейських композиторів. Ще 22-річним, у 1997-му, він успішно подолав конкурсне випробування на вступ до складу Паризької національної опери. Його унікальний голос дав змогу почати сольну кар’єру у Франції, а потім виступати по всій Європі.
Ніколи Василь Сліпак не забував про Україну. На початку 90-х, наприклад, солідаризувався з людьми з особливими потребами, був серед перших, хто долучилися до руху «Віра і світло», спільноти «Веселка», що утворилася при храмі святих Володимира і Ольги у Львові.
Допомагав організовувати духовні притулки для молоді; долучався до концертів у колоніях для неповнолітніх, аби морально підтримати тих, хто опинився за ґратами. У 2004 році був учасником Помаранчевої революції. Це при тому, що співак 19 років прожив у Парижі. За цей час йому двічі пропонували французьке громадянство, і двічі він відмовлявся, бажаючи бути громадянином України.
Під час Революції гідності мав контракт в Опері — тому не міг прибути у Київ. Та з початком Євромайдану очолив волонтерський рух: координував у Франції громадські акції, спрямовані на підтримку України. Співак став активним учасником усього, що відбувалося в діаспорі: підтримав Паризький Євромайдан, який триває від 24 листопада 2013 року. Скажімо, 24 листопада в Парижі на площі Прав людини (Трокадеро) навпроти Ейфелевої вежі був одним з організаторів акції на підтримку Євромайдану в Україні. Тоді на заклик Репрезентативного комітету української громади Франції з Парижа та інших міст Франції близько 300 осіб вийшли на мітинг під прапорами України та ЄС. Василь відправляв на Майдан передачі з гуманітарною допомогою, збирав гроші, влаштовував благодійні концерти.
Уперше поїхав на війну, яку веде Росія на сході України, у травні 2014 року. Вирушив туди, де брали добровольців. Пробув там понад місяць. Позивний «Міф» на честь оперного Мефістофеля з’явився одразу. Воював у Пісках, у районі Донецького аеропорту. Брав участь у боях за Авдіївку у складі 1-ї окремої штурмової роти 7-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу (ДУК ПС).
Для Василя Сліпака, дуже активної людини, завжди було важливо бути там, де він потрібен: на сцені і на війні. «Як чоловік можу бути на війні, а як артист — можу робити максимальну промоцію України у Франції», — казав він.
Удруге поїхав на фронт у вересні 2015-го, в село Водяне під Маріуполем, на лінію зіткнення, у жовтні повернувся до Парижа. Улітку 18 червня 2016 року почалася третя його поїздка на Донбас: доправляв зібрану допомогу захисникам-добровольцям і планував залишитися там на півроку. Але 29 червня, виконуючи бойове завдання як кулеметник, загинув у бою близько 6:00 від ворожої кулі, яку випустив снайпер із великокаліберної гвинтівки…
Герою України Василеві Сліпаку навічно 41 рік. Якби не його смерть — небагато людей знали би про його доброчинність і патріотизм. Бо не був хвальком.
Героям — слава!
