«Візейр» проти «Райянейр»: як українці можуть скористатися з конкуренції двох лоукостерів

Ірландський «Райянейр» — презентувати плани якого до Києва прибув сам топ Девід О’ Брайян, що вже мало свідчити про серйозність заходу, — вирішив інвестувати в українську експансію 1,5 млрд. євро. О’ Брайян пояснив: компанія має намір збільшувати інтенсивність польотів до нашої держави, а тому відкриє нові рейси. 

 

Треба розуміти, що два місяці роботи на нашому ринку — «райяни» літають із Києва та Львова до низки європейських міст — виявилися оптимістичними з точки зору бізнесу. До речі, перший рейс, який виконали ірландці — Берлін—Київ—Берлін, за даними компанії, був заповнений на 95% із Берліна і на всі сто — на зворотному шляху. 

 

Було анонсовано 5 нових маршрутів iз Києва, які запрацюють уже навесні 2019 року: із столичного летовища «Бориспіль» до Афін, Софії, Пафоса, Манчестера та Дубліна. Першими трьома з них можуть скористатися всі без винятку українці, які мають біометричні паспорти. На лінії до Афін можна сподіватися на доволі низькі ціни, адже за цим маршрутом уже сьогодні здійснюють прямі регулярні перельоти принаймні три авіакомпанії. «Райяни» будуть четвертими, і це змусить їх думати про фактор ціни. 

 

Недорогою має бути і Софія, адже про відновлення прямого перельоту в 2019 році за цим маршрутом оголосила компанія «МАУ», пропонуючи ціни від 400 грн. в один бік. Щоправда, при купівлі їх за 10 місяців до вильоту. Рейс до Софії може бути цікавим пасажирам, які прямують на північно-грецькі курорти. Із столиці Болгарії до грецьких приморських курортів — близько п’яти годин наземним транспортом. Теоретично можна таким шляхом дістатися і, власне, болгарських чорноморських місць для відпочинку, дорога із Софії до Варни чи Бургаса займе лише трохи більше часу, ніж до Кавали і майже стільки, як до Халхідіків.

 

Чудовий варіант Київ—Пафос — для охочих провести час на острові Кіпр. З одного боку, це альтернатива вже існуючому рейсу «Візейра» до Ларнаки, куди також літає «МАУ». Адже можна, скажімо, підібрати собі приліт і виліт iз різних місць: знайшовши вигідну цінову пропозицію. З другого боку, західне узбережжя Кіпру є нічим не гіршим місцем для літньої відпустки, ніж «російська» Ларнака...

 

Рейс із столиці України до Дубліна, де, власне кажучи, і базується ірландська компанія, — крок цілком передбачуваний. Свого часу він уже фігурував у переліку пропозицій «Райянейру» до Києва: у свій перший «захід» на нашу територію. Тобто до липня 2017 року, коли перевізник пішов з українського ринку, так і не почавши здійснювати анонсовані рейси. 

Аби стати пасажиром до Дубліна, як і до Манчестера, — ще один новий напрямок із Києва, як відомо, треба мати британську візу. 

Але заявлені рейси виявилися далеко не останнім сюрпризом ірландського гостя. Девід О’Брайян офіційно підтвердив про плани компанії розширити свою українську маршрутну карту — і невдовзі, можливо, відкрити рейси до Одеси, Херсона, Харкова. «Ми розглядаємо можливість запуску рейсів із усіх цих трьох міст», — обнадіяв він представників вітчизняних регіонів, віддалених від Києва і Львова. 

 

Для нинішньої стратегії компанії «Райянейр», яка вже не задовольняється стабільним європейським ринком і включає до переліку своїх аеропортів призначення, скажімо, два летовища у Йорданії, — херсонські і харківські плани не виглядають уже аж так фантастично, як це здавалося би ще п’ять років тому. Питання «А куди ж літатимуть «райяни» зі сходу і півдня України?» ірландський топ наразі залишив без відповіді. За інсайдерською інформацією, це може бути не тільки Європа. А з точки зору накладних витрат на переліт, було б доволі логічно, якби це була не Європа...

 

Але навіть такі плани тьмяніють на тлі заяви, яку зробив очільник запеклого друга ірландців, генеральний директор компанії «Візейр» Джозеф Вараді. На зустрічі з Президентом Порошенком і міністром Омеляном пан Вараді сказав: вони планують відновлювати свою дочірню компанію «Візейр-Україна», яку головний офіс закрив у кризовому для України 2015 році через багатомільйонні збитки.

 

На цьому тлі інформація про два нові рейси «Візейру» (Київ—Краків і Харків—Краків) виглядала вже не так цікаво... 

 

Інвестиції «візів» — якщо українську «дочку» таки відкриють — становитимуть 2,5 млрд. доларів. За них «Візейр» має намір дати роботу шести тисячам українців. Передбачається, що флот «Візейр-Україна» має становити 20 (!) повітряних суден — у тому числі 10 літаків уже в 2019 році, які базуватимуться не лише в Жулянах, Львові та Харкові, звідки сьогодні літає перевізник, а й в «інших містах». Нові ж рейси компанії пролягатимуть не лише до Європи, а й «за її межі». 

 

Що одразу ж пропонує чимало варіантів для мандрівника. Враховуючи, наприклад, що із бази в Будапешті «Візейр» літає, зокрема, до Азербайджану — Баку і Казахстану — Астани. 

Для пересічного українського авіапасажира відновлення «Візейр–Україна» потенційно дарує величезні можливості. Пов’язані, наприклад, із великою кількістю «заморожених» — дуже перспективних маршрутів, на які мала дозвіл українська «дочка», але не має материнська компанія. І тому після ліквідації компанії угорська «Візейр» не могла виконувати їх. 

Відтак, якщо компанія відновить свою реєстрацію, можна буде сподіватися й на відновлення італійських та іспанських напрямків. Зокрема, із Києва та Львова до Мілана (Бергамо), Венеції (Тревізо), Рима, Неаполя, а також Барселони (Жирона) та Валенсії. Серед популярних маршрутів «Візейр-Україна» було також Кутаїсі, куди компанія літала із Києва та Харкова і планувала літати зі Львова. 

 

Серед оголошених, але не здійснених рейсів перспективним можна вважати Львів—Тель-Авів. Рейс під знаком запитання — Київ—Дубай, який компанія свого часу закрила через комерційну непривабливість. 

 

Не менш цікавою опцією роботи відновленої «дочки» може стати реставрація низки внутрішніх, українських, маршрутів — про що свідчать інсайдерські дані. Утім на старті роботи компанії у квітні 2008 року цей напрямок «візам» явно не пішов. У своєму першому прес–релізі було оголошено про 7 внутрішніх рейсів. Із них 5 мали стартувати з Києва: до Львова, Харкова, Одеси, Запоріжжя, Сімферополя, два інші мали зв’язати головне місто Криму з Харковом і Львовом. 

 

Але вже наприкінці травня «Візейр-Україна» відмовилася від Харкова і Запоріжжя, пояснивши це «обмеженими слотами в аеропортах і вищим попитом на інші напрямки». «Інші» також проіснували недовго: спочатку відмовилися від одеського рейсу, зосередившись на львівському та сімферопольському. 

 

Утiм заповнюваність бортів столиці Галичини, навіть попри низьку ціну — від 49 грн. в один бік, що за тодішнім курсом становило трохи більше 10 доларів, — була зазвичай доволі низькою. Можливо, через незручний час вильоту: літак стартував з «Борисполя» о 6-й годині ранку... 

 

У вересні цього ж 2008 року закрився сезонний рейс Львів—Сімферополь, відтак «на крилі» залишився єдиний і, здавалося би, безпроблемний рейс iз комерційної точки зору Київ–Сімферополь. Він проіснував доволі довго, але навесні 2013 року керівництво компанії відмовилося і від нього, пояснивши своє рішення високою затратністю і низькою окупністю маршруту. А також переорієнтацією на значно вигідніші європейські рейси.  

Тож сумніви, чи справді, пам’ятаючи про свій внутрішньоукраїнський кейс, «Візейр–Україна» знову ризикне наступити на ці ж самі граблі, наразі виглядають доволі переконливо. Але питання «А навіщо «Візейру» це треба?» — яке може бути значно цікавішим, ніж навіть воно звучить на перший погляд. 

 

Якщо ж внутрішніх перельотів не буде, натомість перевізник використовуватиме консервативну модель розвитку, тоді залишається інтригою питання, а на яких рейсах працюватиме цілих десять літаків уже наступного року? 

 

Адже ще рік тому представники «візів» на всі питання журналістів про ймовірність відновлення свого представництва в Україні відповідали заперечно. А експерти пояснювали: цього не буде ніколи, адже така структура була вигідна головному офісу «Візейру» десять років тому, до гармонізації нашого законодавства з європейським. А зараз, мовляв, сенсу в подібних діях немає, і українську «дочку» закрили так само, як болгарську, яка виконала свою місію. 

 

Найраціональніше пояснення «раптової зміни курсу» може стосуватися конкуренції із «Райянейром». Після приходу до нас ірландця угорська компанія відступила в тінь, а «райяни» почали активно набирати обертів, при цьому дублюючи маршрути «Візейру» — навіть там, де в цьому не було прямої потреби — намагаючись витіснити конкурента з ринку. Коли ж офіс в Дубліні почав активізувати свою присутність в Україні — в тому числі й адміністративним чином, витискаючи з летовищ максимальні знижки для себе — «Візейр» був змушений діяти. 

 

Непрямим підтвердженням такого стану речей стали два моменти: фраза Джозефа Вараді, поширена прес–службою компанії, що «Візейр» «розраховує на підтримку української влади», а також той факт, що обидва топи двох конкуруючих компаній — О’ Брайян і Вараді — прилетіли до Києва та провели свої зустрічі з Петром Порошенком в один день! Тобто публічно другим в інформаційному полі не хотів бути жоден. До речі, раніше подібного прецеденту — одночасних офіційних заходів керівництва двох компаній в одному місті — не траплялося.

 

Свої бонуси в цій ситуації може отримати і Президент: дешеві авіаперельоти всередині України напередодні виборів можуть стати одним з аргументів, який позбавить скепсису тих 20% українців, які ще не визначилися, за кого віддати свій голос. А тому є всі шанси сподіватися, перемовини будуть успішними і що Петро Порошенко дозволить «Візейру» трохи скористатися адміністративним важелем, — натисне, де можна, на керівництво місцевих летовищ, аби ті надали «українській компанії» хороший тариф. Плюс його команда пролобіює вирішення супутніх проблем для розвитку «візів», що в країні з незавершеною адміністративною реформою зробити самим доволі важко. У вигляді компенсації дискаунтера можуть змусити хоч трохи політати за неприбутковими, «політичними» внутрішньоукраїнськими маршрутами.

 

Але в сухому підсумку свою присутність на вітчизняному ринку «Візейр» збереже: гарантуючи конкуренцію і низькі ціни за перельоти. Адже, як кажуть у нас у народі, «Не «Райянейром» єдиним!»... 

А ТИМ ЧАСОМ...

По 5 — для Порошенка!