Київський метрополітен працює зараз у надзвичайно складній фінансовій ситуації, яка може обернутися значним погіршенням його роботи, а відтак і проблемами з перевезенням мільйонів пасажирів.
Це пов’язано з необхідністю погашення боргу російській компанії «Укррослізинг» на суму близько 2 мільярдів гривень за закуплені раніше в неї 100 вагонів.
Ситуація навколо наданої Росією дев’ять років тому нашій підземці «братської допомоги» загострилася до реальної небезпеки.
Відповідно до рішення Господарського суду міста Києва, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України наклав арешт у межах 1,8 млрд. грн., що перебувають у всіх касах комунального підприємства «Київський метрополітен» та надходять до них через борги перед російською компанією «Укррослізинг».
Це може обернутися невиплатою зарплатні метрополітенівцям, призупиненням ремонтних робіт, значним збільшенням інтервалу руху поїздів та іншими серйозними наслідками — аж до зупинки метро.
Нагадаємо історію цього затяжного конфлікту. Ще в 2009 році депутати Київради погодили рішення про укладення договору між Київським метрополітеном та товариством з обмеженою відповідальністю «Укррослізинг» на закупівлю 100 вагонів для столичного метрополітену.
Крім того, 15 жовтня 2009 року КП «Київський метрополітен» уклало з цим товариством додаткову угоду, включивши в договір так званий коефіцієнт коригування, за яким метрополітен зобов’язався компенсувати «Укррослізингу» всі витрати, пов’язані з постачанням вагонів, у разі якщо угоду не буде виконано до кінця. Так і сталося.
Росіяни поставили нашому метрополітену 100 вагонів, придбаних у Крюківського вагонобудівного заводу та «Вагонмашу» і «Метровагонмашу», до 28 лютого 2013 року. А от повного розрахунку так і не було проведено. Виплата гарантувалася бюджетними коштами і відбувалася до 2013 року. А вже з 2014-го гроші для погашення виплат за договором не надходили.
І хоча з метою визнання угоди недійсною «підземка» зверталась до Господарського суду м. Києва та водночас правоохоронними органами були порушені кримінальні провадження щодо посадових осіб, які підписали цю додаткову угоду, проте ситуації це не вирішило.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 14 червня 2011 р. та постановами Київського апеляційного господарського суду від 26 липня 2011-го, Вищого господарського суду України від 1 листопада 2011 р. позовні вимоги, апеляційні та касаційні скарги КП «Київський метрополітен» та прокуратури міста залишили без задоволення. Кримінальне провадження щодо посадових осіб КП «Київський метрополітен» було закрите у зв’язку з відсутністю складу злочину.
У свою чергу, ТОВ «Укррослізинг» звернулося до Господарського суду Києва з позовною заявою про стягнення в примусовому порядку заборгованості за договором лізингу, розірвання його та витребування свого майна. Сума позовних вимог складала майже 1 мільярд 960 мільйонів гривень.
13 травня 2016 року суд виніс ухвалу, в якій заборонив КП «Київський метрополітен» учиняти будь-які дії, спрямовані на використання взятих у лізинг вагонів метро. Керівництво «підземки» подало апеляцію на це рішення суду, і таким чином вдалося домогтися скасування арешту вагонів. Але борг залишився несплаченим.
У вересні 2016 року Вищий господарський суд м. Києва, а 31 січня 2017 року Київський апеляційний господарський суд ухвалили стягнути з КП «Київський метрополітен» на користь ТОВ «Укррослізинг» 1,97 млрд. грн. заборгованості за договором фінансових лізингових послуг, згідно з яким фірма у 2009 році передала метрополітену в користування 40 вагонів головних і 60 вагонів проміжних.
Причому в загальній сумі боргу заборгованість за самі вагони становила всього 366 млн. грн., решта — відсотки, пеня, інфляційні втрати та злополучний «коефіцієнт коригування». На початку вересня нинішнього року державний виконавець Мін’юсту виніс постанову про арешт коштів КП «Київський метрополітен», що знаходяться в усіх касах метрополітену і надходять до них.
Для вирішення цієї критичної ситуації впродовж останніх двох років метрополітен разом із юристами Київради та КМДА робив усе можливе щодо розірвання кабального договору, зазначив його керівник Віктор Брагінський.
Відбулося більше 100 засідань судів усіх інстанцій — проте вони були не на користь комунального підприємства, і з нього вже списали близько 200 млн. грн. у рахунок погашення боргу.
Тоді метрополітен запропонував «Соломонове рішення» — реструктуризувати цей борг і розробив проект Мирової угоди. Вона, зокрема, передбачала, що з загальної суми боргу понад 1,924 млрд. грн. підземники виплатять 930 млн. грн. із коштів міського бюджету до 31 грудня нинішнього року, а решту — до кінця наступного.
Цей документ уже пройшов затвердження відповідних департаментів міської адміністрації, а також постійних комісій Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, а також iз питань транспорту, зв’язку та реклами.
До речі, на засіданнях депутатів були присутніми й представники ТОВ «Укррослізинг», яке зараз називається «Австро-угорська лізингова компанія», вони поки що не сказали заключного слова.
Тож проблема з боргом залишається, і метрополітен змушений працювати в напруженій обстановці. «Єдине, що поки нас рятує, — зазначив директор «підземки», — у метрополітену просто немає таких грошей для списання, тому що весь дохід іде на виплату зарплати та оплату комунальних послуг.
Така ситуація дестабілізує нормальну господарську діяльність підприємства, унеможливлює проведення своєчасних робіт із обслуговування та ремонту технічних засобів метрополітену, підтримання на належному рівні безпеки та якості пасажирських перевезень, своєчасну виплату заробітної плати працівникам».
Варто зазначити, що нинішній мер Києва Віталій Кличко, щоб розв’язати гордіїв вузол проблем метрополітену, зав’язаний попередньою владою, неодноразово звертався до уряду, парламенту та Президента України щодо включення Радою національної безпеки та оборони компанії «Укррослізинг» до переліку санкційних через анексію Криму і військові дії на сході України.
Крім того, він просив дати відповідні доручення Генпрокуратурі, СБУ, МВС, щоб вони активізували розслідування в рамках існуючих кримінальних проваджень та, за наявності підстав, порушили нові кримінальні провадження за вказаними фактами. Окреме звернення було також ухвалене і спрямоване від Київської міськради.
Проте всі ці зусилля міської влади не дали позитивного результату — реакції від вищої державної влади та цих відомств не надійшло. Тож проблему, напевне, доведеться вирішувати самому місту і якнайшвидше — доки столичний метрополітен не опинився на межі банкрутства, а пасажири не залишилися без надійного і безпечного транспорту.
