Учора в польському промисловому місті Катовіце розпочала роботу 24-та сесія Конференції сторін Рамкової конвенції ООН iз кліматичних змін (COP24).
Відкрив конференцію, в роботі якої беруть участь делегації з 200 країн світ і делегати Європейського Союзу, президент Польщі Анджей Дуда.
Польський уряд, організатор конференції, має намір надати особливої уваги запровадженню нових технологій.
20 тем для обговорення
2 грудня віце-міністр навколишнього середовища Польщі Міхал Куртика отримав повноваження президента саміту COP24.
У переговорах цього форуму впродовж 11 днів (конференція завершиться 14 грудня) візьмуть участь 30 тисяч осіб — очільники держав, урядів та міністерств, відповідальних за питання довкілля й клімату, а також представники бізнесу і неурядових організацій.
Головною метою конференції є підготовка принципів для введення в дію Паризької угоди з клімату, схваленої 2015 року. Організатори розраховують ухвалити план реалізації цієї угоди.
Наступними днями переговори проходитимуть у кількох пленарних залах — окремі групи обговорюватимуть різні теми, наголосив міністр навколишнього середовища Польщі Генрик Ковальчик. Ідеться про обмеження викидів шкідливих газів, фінанси, адаптацію до змін клімату, методи поглинання — загалом є понад 20 тем.
Нагадаємо, на кліматичній конференції в Парижі 2015 року 195 країн ухвалили першу в історії загальну світову угоду, присвячену справам клімату. Держави зобов’язалися докласти зусиль, щоб світове потепління утримати на рівні, значно нижчому двох градусів Цельсія.
Але останні дослідження показали, що навіть за умов виконання вимог Паризької угоди до середини цього століття температура планети може підвищитись на 3-5 градусів Цельсія, що обернеться катастрофічними наслідками для людства.
Тому під час конференції ООН у Катовіце говоритимуть головним чином про те, як припинити глобальне потепління і що для цього можуть зробити окремі держави.
Викиди парникових газів можна скоротити до нуля
Як зазначено в стратегії захисту клімату до 2050 року, яку оприлюднила Єврокомісія 28 листопада в Брюсселі, країни ЄС можуть скоротити на 100 відсотків викиди парникових газів до 2050 року.
У стратегії описано вісім сценаріїв розвитку подій. Два сценарії передбачають скорочення викидів парникових газів до нуля. Інші сценарії враховують скорочення викидів на 80-95 відсотків, передає інформагенція «Рейтер».
Скорочення викидів на 100 відсотків «цілком можливе», заявив єврокомісар із питань захисту клімату Мігель Аріас Каньєте.
За його словами, це потребуватиме значних інвестицій: до 290 мільярдів євро на рік. У документі йдеться про відмову від використання нафти, вугілля і природного газу, під час згоряння яких виділяється вуглекислий газ.
Згідно зі стратегією, до 2050 року понад половина потреб країн ЄС у енергії має покриватися за допомогою електрики. Для громадян це означає використання електромобілів і часткове опалення помешкань за допомогою струму.
Виробництво електроенергії має відбуватися на 80 відсотків за допомогою відновлюваних джерел і на 15 відсотків — за допомогою АЕС, пише dpa.
Фахівці ООН напередодні підрахували, що держави-учасниці Паризької кліматичної угоди повинні найближчим часом щонайменше втричі скоротити обсяги викидів вуглекислого газу, щоб запобігти кліматичній катастрофі на планеті. За даними ООН, у 2017 році обсяг викидів вуглекислого газу на планеті зріс і перевищив 53 гігатонни.
Напередодні початку роботи конференції пролунали кілька обнадійливих заяв. Головна з них, що Світовий банк виділить 200 мільярдів доларів США на боротьбу зi змінами клімату в 2021-25 роках, подвоївши інвестиції на ці цілі порівняно з теперішнім п’ятирічним фінансовим планом, передає агенція «Франс Пресс».
Значна частина фінансування буде спрямована на зменшення викидів парникових газів, зокрема шляхом розробки стратегій розвитку відновлюваної енергетики. Ключовим пріоритетом також стане підтримка адаптації до змін клімату, оскільки мільйони людей уже відчувають наслідки екстремальних погодних умов.
«Ми повинні боротися з причинами, а також адаптуватися до наслідків, які найчастіше є найбільш драматичними для найбідніших людей світу», — заявила виконавча директорка Світового банку Крісталіна Георгієва.
Також Німеччина планує удвічі збільшити свій внесок у зелений кліматичний фонд ООН — iз 750 мільйонів до півтора мільярда євро.
За Паризькою угодою, багатші країни, відповідальні за більшість викидів парникових газів, мають надати кошти, які країни, що розвиваються, могли б використати, щоб зробити свої економіки більш сприятливими для клімату. Рішення президента США Дональда Трампа про вихід iз Паризької угоди викликало занепокоєння тим, що цих коштів може не вистачити.
А ТИМ ЧАСОМ…
Перед відкриттям кліматичної конференції у польському Катовіце десятки тисяч бельгійців у неділю, 2 грудня, вийшли на марш на захист клімату в Брюсселі, закликаючи бельгійський уряд до активніших заходів у цьому питанні на національному, європейському та світовому рівнях. За даними поліції, в марші взяли участь 65 тисяч людей, повідомляє агенція dpa.
