Обмеження реальні й уявні: які складнощі воєнного стану треба мати на увазі аграріям

Одразу після відкритого нападу російських окупантів на наші військові судна навчені гірким досвідом агропідприємці почали очікувати найгіршого.

 

Очільник Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун припустив у соцмережах, що запровадження воєнного стану означатиме «можливу конфіскацію майна та грошей на користь армії».

 

Припущення очільника ВАР підтвердила пояснювальна записка до законопроекту №9338. В тексті документа йшлося, що наступний місяць відносини аграріїв i держави регулюватиме не лише закон «Про правовий режим воєнного стану», а й закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

 

Норми цих законів передбачають, що влада України в період воєнного стану може залучати аграріїв до «нормованого забезпечення населення основними продовольчими товарами».

 

Окрім того, військові адміністрації мають право «залучати на договірних засадах підприємства для комплексного соціально-економічного розвитку населених пунктів». Аграріям також доведеться виділяти певну кількість своїх працівників для «суспільно корисних робіт», які призначатимуть адміністратори військового стану.

 

Також агровиробників можуть зобов’язати виконувати «військово-транспортний обов’язок», тобто надавати наявний транспорт для перевезення військовиків та їх вантажів. Щоправда, транспорт у аграріїв уряд зможе залучати лише на підставі чітко визначеного плану мобілізації економіки для воєнних потреб.

 

Укрзалізниця оголосила про готовність працювати в умовах воєнного стану, в тому числі й вивозити будь-які обсяги вантажів у випадку повної морської блокади Маріуполя та Бердянська.

 

Статистичні дані по перевалці вантажів Донецькою та Придніпровською залізницями підтверджують: інфраструктурних потужностей залізниць на Донбасі достатньо, аби наростити перевалку утричі.

 

Щоправда, для цього в регіон потрібно буде перекинути мінімум 8 додаткових локомотивів, до 57 наявних, а також мінімум 966 вантажних вагонів.

 

Аби залізниці Запорізької області змогли перебрати на себе усі вантажі гавані Бердянська, знадобиться мінімум 5 додаткових локомотивів та 74 додатковi вантажнi вагони. Тим часом лише за 27 днів листопада УЗ тричі тимчасово зупиняла вивіз зерна до морських портів.

 

А, як наголосив помічник міністра оборони Юрій Бірюков, за воєнного стану залізничники у першу чергу муситимуть возити саме військові ешелони.

 

Окрім того, пріоритет воєнних перевезень лише загострить проблему нестачі тяги: за 10 місяців цього року УЗ лише на 55 відсотків виконала план із ремонту локомотивів.

 

Але навіть якщо експорт зерна загальмується, аграрії зможуть розраховувати на стабільний курс гривні, а відтак — і на стабільність рівня своїх доходів та затрат на польові роботи. Всі можливі валютні втрати покриє транш від Міжнародного валютного фонду.

 

Установа продовжить кредитувати Україну навіть після формального старту військового стану в Україні, повідомив заступник голови Групи стратегічних радників Кабміну Павло Кухта.

 

Насправді відсутність відсічі на агресію Росії стала причиною суттєвих проблем для аграріїв Донбасу та для роботи портів Приазов’я.

 

Зокрема, як повідомляє сайт Agravery.com, за 2014—2017 роки обсяг перевалки всіх видів вантажів через порт Бердянськ скоротився з 3,2 млн. тонн до 2,4 млн. тонн, перевалка через порт Маріуполь упала з 13 млн. тонн до 6,5 млн. тонн.

 

При цьому лише за 2016-2017 роки перевалка зерна через Маріуполь упала від 605 тисяч тонн до 494 тисяч тонн, через Бердянськ — упала від 1,02 млн. тонн до 0,64 млн. тонн. У грудні 2017 року Бердянський порт узагалі мусив перейти на неповний робочий тиждень.

 

За інформацією начальника служби комерційної діяльності та перспективного розвитку ДП «Бердянський морський торговельний порт» Сергія Онуфрієнка, вантажовідправники порту підтвердили на грудень перевалку лише 101 тисячі тонн вантажів, з яких 30 тисяч тонн зерна.

 

Через різке падіння вантажопотоку лише в грудні минулого року ДП отримало збитків на 5 млн. гривень, або ж близько $ 200 тисяч доларів.