Гривня в облозі: як воєнний стан може вплинути на курс нацвалюти

Учора вранці на наш воєнний стан доволі голосно відреагувала західна ділова преса, поставивши новину про Україну на першу шпальту. У тексті — побоювання про інвестиційні можливості нашої держави.

 

Українці, які не читають ділову пресу, зробили неприємне відкриття самотужки: в обмінних пунктах почав стрімко дорожчати долар. У понеділок — при тому, що на міжбанківських торгах за бакс давали менше 28 гривень — на готівковому ринку за нього просили вже 29. У вівторок курс подекуди сягнув 30 гривень. 

 

У тому, що йдеться про паніку, яка не має під собою жодних об’єктивних підстав, можна переконатися, подивившись на дані міжбанку. Скажімо, на відкритті торгів американська валюта трохи опустилася, до 28,15 грн. за долар, але вже в середині дня опустилася до 28,07. Тим часом Національний банк станом на вчора опустив курс на 10 копійок, до 27,89 грн. за долар. 

 

Відтак гривня, яка завдяки сприятливій кон’юнктурі останнім часом почала дорожчати, опинилися на краю валютних каруселей. І як вона поведе себе далі, залежить від двох головних чинників: позиції НБУ та поведінки населення, яке, кинувшись скуповувати валюту та знімати вклади, може й справді завдати удару по банківському сектору.

 

Тим паче що паніку в країні нагнітають активно. Займаються цим і «лідери диванних думок» у соціальних мережах, і навіть проросійські «експерти» у проросійських же ж засобах масової інформації. Пошукова система видає величезну кількість новин із тезами про долар за 50 гривень, конфіскацію майна, масові зупинки виробництв, пусті полиці в магазинах тощо. 

«Так, сьогодні можна прогнозувати, що темпи зростання ВВП України внаслідок запровадження воєнного стану трохи уповільняться, але в будь-якому випадку це зниження буде вкрай незначним.

 

Так, є підстави вести мову про зниження темпів приросту деяких галузей економіки, скажімо, ІТ. Публікується інформація, що західні партнери обмежують замовлення в українських компаніях, стверджуючи: «А навіщо нам розвивати співпрацю з людиною, якщо її завтра призовуть до армії?». Але подібні випадки — одиночні й не можуть мати вирішального впливу на ситуацію в державі», — сказав в ефірі одного з телеканалів інвестиційний банкір Сергій Фурса. 

 

Позитивним фактором могла би стати позиція Міжнародного валютного фонду — і Вашингтон своє слово сказав вчасно і переконливо.

 

«Ми спостерігаємо за останніми подіями, включно із введенням воєнного стану, і сподіваємося на невідкладну деескалацію поточної ситуації, — сказав постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман. — МВФ не має юридичних обмежень щодо продовження співпраці з Україною у цій ситуації». 

 

А це значить, що черговий транш кредиту ми таки отримаємо, а з ним і гроші від цілої низки структур, — попри провокацію росіян в Азовському морі. Національний банк України у перший кризовий день не виходив з інтервенціями на міжбанківські торги, але оперативно вчора регулятор провів екстрену нараду з керівниками найбільших українських банків. Як заявили учасники ринку, банкірам роздали інструкції, як поводитися під час можливої паніки населення. 

 

У НБУ запевнили банкірів, що ніякі обмеження на виведення коштів iз країни вводити не будуть. За їхнім очікуванням, можлива паніка серед клієнтів банків вщухне протягом наступних п’яти днів.

 

«Нацбанк і справді має хороші важелі впливу на керівників фінустанов. І коли треба, він застосовує їх», — погоджується Сергій Фурса. Але у будь-якому випадку сьогоднішній ажіотаж навколо валюти стане першим потужним випробуванням для очільника Нацбанку Якова Смолія

 

«Уряд України виконає будь-яке рішення про воєнний стан. Я не бачу ніяких підстав для економічної кризи, більше того — ми маємо всі можливості забезпечити стабільність, але найважливіше — консолідація наших зусиль», — сказав Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.