Удар для Москви: як російський кандидат програв на виборах очільника Інтерполу

У середу під час голосування на 87-й сесії Генеральної асамблеї Інтерполу на пост президента цієї міжнародної організації вибрали 57-річного Кім Чон Яна з Південної Кореї. Каденція нового голови Інтерполу триватиме два роки.

 

 

Зазвичай президента міжнародної поліцейської організації обирають на чотири роки, однак Кім Чон Ян обраний лише на два — до закінчення мандата попереднього керівника. Такий порядок записано в статуті організації.

 

Попередній президент Інтерполу Мен Хунвей iз Китаю був заарештований на батьківщині за підозрою в корупції, пропрацювавши на чільній посаді в Інтерполі лише два роки. 

 

Водночас, нагадаємо, оперативне керівництво Інтерполом і координацію дій між країнами-членами здійснює інший орган — генеральний секретаріат. Ним iз 2014 року керує представник Німеччини Юрген Шток. 

 

Агенція «Ассошiейтед пресс» звертає увагу, що вибір кандидата від Південної Кореї «є ударом» для Росії, яка просувала на цю посаду свого представника — віце-президента Інтерполу, російського генерала Олександра Прокопчука.

 

Новину про можливе призначення Прокопчука главою Інтерполу багато країн Заходу зустріли з обуренням і невдоволенням.

 

Проти того, щоб Прокопчук очолив Інтерпол, виступили близько 200 світових організацій та політичних об’єднань, серед них і група американських сенаторів.

 

Вони, зокрема, заявили, що Росія «регулярно використовує Інтерпол для зведення рахунків і нападу на політичних опонентів, дисидентів і журналістів».

 

Держсекретар США Майк Помпео заявив, що Вашингтон «рішуче підтримує» кандидатуру Кім Чон Яна. Проти обрання росіянина рішуче виступила низка міністрів британського уряду. 

 

Російський опозиціонер, колишній глава компанії ЮКОС, Михайло Ходорковський попередив, що в разі обрання главою Інтерполу російського генерала Прокопчука той буде готовий виконувати будь-які вказівки Москви, сот­ні людей можуть стати мішенню Кремля. 

 

Крім того, парламент Литви ухвалив резолюцію, в якій iшлося, що якщо Прокопчук очолить Інтерпол, то країна розгляне можливість припинення членства в цій організації. З Інтерполу, в разі обрання росіянина на пост глави організації, також пригрозила вийти Україна.

 

У підсумку, кандидатуру корейця підтримали 62,3% з 192 країн-членів, росіянина — 37,7%.

 

МЗС України висловило задоволення вибором нового голови Інтерполу: «Завдяки співпраці демократичних держав заблоковано агресивні плани Москви». В опублікованій заяві зовнішньо­політичне відомство написало, що таким чином Росія намагалася перейняти контроль над Інтерполом, тому українська дипломатія з європейськими партнерами почала кампанію спротиву. «Ця ситуація ще раз підкреслила важливість посилення взаємодії демократичних країн світу на всіх багатосторонніх майданчиках задля недопущення використання міжнародних організацій для здійснення Москвою своїх недоброчесних і агресивних планів», — акцентували в українському МЗС.